«Зігріємо захисників»: в ужгородському ліцеї «Лідер» започаткували акцію на підтримку ЗСУ

Як евакуювати людей під обстрілами? Якою була ваша найдовша операція? Чи були такі моменти, коли ви залишалися без зв’язку, їжі, запасів? Опишіть ваш найважчий бій! За що особисто ви воюєте – за рідних, дітей, батьків? Десятки запитань звучали сьогодні на адресу бійців підрозділу «Карпатська Січ» Сил спеціальних операцій ЗС України Тараса Деяка, Василя «Шрама» та Владислава «Барабана». Зустріч проходила з ініціативи учнів 9-Г класу ліцею «Лідер» (ЗОШ № 20), зібралися ж на неї кілька класів.

Про нереальні речі, які роблять нині на передовій захисники України, говорили сьогодні в стінах ужгородської школи. Бійці підрозділу «Карпатська Січ» ССО України знайомилися з учнями та ученицями кількох класів школи, відповідали на їхні численні питання (ліс рук стояв майже під час усієї зустрічі) та говорили про те, наскільки важливою є фахова підготовка військових, які завдання виконують спецпризначенці, як рятувати життя під градом куль і заради чого щодня ризикують своїми життями українські військові.

«Якою була ваша найкоротша та найдовша операція?» - спитав один із присутніх учнів. «Найдовша тривала 30 годин – це було на Бахмутському напрямку, коли нам довелося евакуювати з поля бою поранених та нашого полеглого побратима, - розказав Тарас Деяк. – Найкоротшу навіть не пригадаю, бо коротких, напевно, й не буває, бо кожна операція – це тривалий час на підготовку, вивчення обстановки, диспозицій, ретельне опрацювання деталей, виконання самого завдання – все це триває годинами і там, на передовій, ніхто ці години не рахує…»

«Чи були у вас такі моменти, коли ви залишалися без зв’язку, їжі, запасів? Буває, і часом справді доводиться працювати в екстремальних умовах, особливо тоді, коли потужно працюють ворожі засоби радіоелектронної боротьби, так звані РЕБи – в таких випадках справді важко працювати, але спецпризначенці знаходять виходи із ситуацій.

«Як працюють медики на передовій? Як це взагалі – рятувати життя під обстрілами, під свист ворожих куль?» - серія питань, які не вщухають. Бійці кажуть, медики на передовій роблять нереальні речі. Зокрема, з підрозділом «Карпатська Січ» тривалий час працюють польські лікарі, яким військові безмежно вдячні за їхню роботу, їхні подвиги. Загалом завдання медика підрозділу надати першу допомогу порененому, стабілізувати його і евакуювати до евакуаційних машин, де нададуть кваліфіковану допомогу, а в разі потреби доставлять до найближчого госпіталю.

«Чого вам бракує?» – питали учні. Бійці кажуть, що мають кілька ліній забезпечення, зокрема, по військовій вертикалі підрозділ забезпечують Сили спеціальних операцій ЗСУ – це озброєння, техніка, засоби ураження тощо. Значною є підтримка підрозділу на рівні Закарпатської обласної військової адміністрації, допомагають волонтери, різноманітні фонди, громадські організації. Особливо важливою ж є допомога рідних бійців та дітей. «Нещодавно в одному інтервю я казав, що приємно вражений тим, як нас підтримують діти, тільки уявіть: учні кількох шкіл Закарпаття провели низку патріотичних акцій і зібрали за останні місяці для нашого підрозділу понад 200 тисяч гривень! Тож я щиро вдячний всім за підтримку і допомогу – і ту, яка триває, і ту, яку завдяки вам та всім українцям, впевнений, ми ще отримаємо», - зазначив Тарас Деяк.

Саме після цього питання класний керівник 9-Г Галина Ярославівна Пащук і сказала, що з цієї зустрічі й стартує в ліцеї «Лідер» м. Ужгорода збір теплих речей для підрозділів ЗСУ.

«Проєкт під умовною назвою «Зігрій захисників» стартував із нашої з вами зустрічі, - зазначила Галина Ярославівна. - У його рамках плануємо орагнізувати збір теплих речей на передову. Збираємо все, що може зігріти: теплі шкарпетки, рукавички, шапки, бафи, термобілизну, пледи.... Навіть енергетичні батончики, чай та кава зігрівають! Ініціатива починається з нашого 9-Г, сподіваємося, її підтримають всі класи нашої школи. Закликаємо всіх долучатися і підтримувати всім, чим можете – речами, коштами, репостами в Фейсбуці. Все зібране адміністрація ліцею передасть на передову!»

Поміж питаннями із багатьох рук час від часу дівчата чи хлопці просто встають і кажуть: «Вдячні вам за захист!» - і ці слова вражають до глибини душі. А ще більше тішить, що після зустрічі, яка промайнула як одна мить, всі учні схотіли зробити фото з захисниками, потиснути їм руки, особисто подякувати за їхній подвиг.

«Слава Україні!» - зривається вигук на прощання.

«Героям слава!» – звучить так у стінах актової зали школи, що вікна дрижать, і немає сумніву, що з таким настроєм Перемога буде за Україною!