Мільйони поза домом. Чи повернуться українські біженці на батьківщину
А Володимир Зеленський згадав про біженців у своїй новорічній промові. Щоправда, не всі погодилися із використаними Президентом формулюваннями, у яких біженців протиставляли громадянам України.
Центр громадського моніторингу та контролю вирішив з’ясувати, які існують тенденції із виїздом українців за кордон після майже двох років повномасштабного вторгнення. І чи планують люди повертатися додому?
Більшість біженців хочуть жити в Україні
Найбільше українських біженців нині живуть у Європі — близько 6 мільйонів. Ще понад 400 тисяч українців знайшли притулок від війни за межами Європи. Такими є дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Кількість українців за кордоном зменшилася від початку повномасштабної війни, адже тоді близько 8 мільйонів наших співвітчизників покинули країну через повномасштабне вторгнення Росії.
Найбільше українців нині у Німеччині: там зареєструвалися понад мільйон утікачів. Також серед країн-лідерів за кількістю наших громадян: Польща, де мешкає 956 тисяч біженців та Чехія — 373 тисячі. Це, здебільшого, жінки віком від 35 до 49 років, які виїхали разом з неповнолітніми дітьми. Близько 70% дорослих мають вищу освіту та до війни жили у великих містах.
За словами представниці Управління верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Кароліни Ліндхольм Біллінг, більшість цих людей — хочуть додому.
“Ми проводимо регулярні опитування, і близько 80% кажуть, що хочуть повернутися в Україну, але безпекова ситуація, звісно, є головною проблемою. Але є й інші — ті, кому потрібна допомога в ремонті будинків, їм потрібна допомога у пошуку роботи, тому що багато хто втратив роботу. Також — доступ до базових послуг у їхніх рідних громадах”,— розповіла Кароліна Ліндхольм Біллінг в інтерв’ю Радіо Свобода.
Трохи інші дані у Центру економічної стратегії (ЦЕС), відповідно до їхнього дослідження, яке опублікували у вересні минулого року, до України планують повернутися 63% біженців.
32 мільйони перетинів кордону
За 11 місяців минулого року прикордонники зафіксували 32 мільйони перетинів українського кордону. Таку статистику оприлюднив Опендатабот, проаналізувавши дані Держприкордонслужби. Але вражаюча кількість перетинів пунктів пропуску не означає, що люди покидають країну. Адже різниця між тими, хто виїхав, та тими, хто повернувся до України, становить менше 1%: 142 тисячі.
“Для порівняння, це у 15 разів менше, ніж у перший рік повномасштабної війни. Так, у 2022 різниця між тими, хто виїхав з України та тими, хто повернувся, складала 2,2 мільйони. Якщо на початку року українці частіше виїжджали, аніж повертались, то вже з липня ця тенденція змінилась. Пік повернень у 2023 році припав на квітень — +114 тисяч громадян та на серпень — +144 тисяч громадян України”, — йдеться на сторінці Опендатабот.
Повернення 3 мільйонів людей — оптимістичний сценарій
Одна з основних умов для повернення біженців — завершення війни. Її назвали 51,2% опитаних під час дослідження ЦЕС. Ще 28,3% респондентів серед умов свого повернення на батьківщину вказали достойно оплачувану роботу. 20,7% повернуться у разі підвищення рівня життя в Україні.
За розрахунками Центру економічної стратегії, існують 3 сценарії повернення українських біженців з-за кордону. За найбільш оптимістичним, до України повернуться 3 мільйони біженців. Другий сценарій передбачає повернення 2,5 мільйонів, врешті за найбільш песимістичним сценарієм, до України повернуться лиш 2,1 мільйона співвітчизників, а понад 3 мільйони українців залишаться назавжди у інших країнах. Неповернення такої кількості людей матиме серйозний вплив на демографічну ситуацію в Україні, який триватиме ще багато років після закінчення війни.
З іншого боку, біженці, які знаходять роботу за кордоном, насичують валютою українську економіку, адже надсилають родичам гроші. Щоправда, обсяги грошових переказів з-за кордону різко скоротилися після початку російського вторгнення. Якщо у 2021 році трудові мігранти щомісяця надсилали в Україну 1,1-1,2 мільярда доларів, то у 2023 році — менше 1 мільярда доларів. Після війни суми можуть іще зменшитися, якщо частина чоловіків возз’єднається з родинами за кордоном.
До теми
- Феномен із Закарпаття: історія Івана Фірцака-Кротона, який дивував усю Європу
- Гепатит без симптомів. Закарпатців закликають безкоштовно пройти тестування
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем
- На Берегівщині зіткнулися два мотоцикли: травмувалися троє молодих чоловіків
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Є поранений» — значить бігти: історія бойового медика із Закарпаття Максима, який рятував побратимів під вогнем
- «Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
- "Бограч-index" – липень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на - 5,5%
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- В Ужгороді розпочався «Чендей-фест»: визначили найкращих авторів малої прози та сценаріїв
- Світовий стандарт у дії: чому серце пацієнта в Закарпатському кардіоцентрі лікує не один лікар, а ціла команда?
- Закарпаття серед областей із найнижчими пенсіями в Україні — Опендатабот
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Прикордонник Чопського загону «Моряк» був «очима» штурмовиків, а тепер готує нове покоління операторів БПЛА
- До майже 50% зросла вартість навчання в університетах на Закарпатті
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів

До цієї новини немає коментарів