В Ужгородському замку презентували «контраверсійну» виставку юної художниці Таїсії Білецької

 

«Я не позиціоную себе як професійного художника, не претендую на бездоганну побудову композицій та поєднання кольорів на створення нових концепцій чи небачену професійність, адже я звичайна дівчинка зі звичними переживаннями. І малювання — це тільки частинка мого самовираження. Деякі картини мають закладений сенс, деякі і свою складну історію. Єдине що я хочу донести у цій виставці, це емоції, які закладені в цих картинах. А оскільки емоції є у кожного і проявляються вони по різному, призма емоцій від цієї виставки буде різною і я щиро вітатиму всі запитання та критику», — розповіла під час презентації авторка і додає, що малювання – це її мовчазна поезія, в якій кожна деталь стає відлунням переживань.

«Наразі більшість моїх робіт пов’язані з сьогоденням, і показують весь спектр емоцій які щодня спалахують в мені паралельно із усвідомленням життя в час війни. Іноді слів бракує передати ту ненависть, розчарування, надію, страх, прийняття, ігнорування, пристрасть... Та, принаймні, я можу сховати це в моїх картинах. Сподіваюсь кожен зможе віднайти і свою приховану емоцію у цих роботах», — резюмувала Таїсія Білецька.

Батьки дівчини розповідають, що шлях до цієї виставки був непростий. Таїсія більшу частину свого шляху як художниця пройшла самостійно і не корилася рамкам, які перед нею часом виставляли вчителі. Вона шукала власний стиль, не боялася творчих мук, тих самих мук, що знайомі кожному, хто створює щось нове. У доброму сенсі, у цих муках і народилася виставка, яку ми бачимо сьогодні. Кожна картина – це результат пошуку, переживання, її внутрішніх битв і перемог. У її доробку були роботи, які вона переробляла тричі, а були й такі, яким не судилося потрапити на розсуд глядача...

«Таке сучасне мистецтво у музеї, який береже нашу історію і старовину,  це теж  своєрідна контраверсійність. Ми систематично підтримуємо молодих авторів і даємо їм можливість вийти зі своїми роботами на широкий загал, адже музей відвідують не лише жителі України. Я вважаю, що такий творчий голос нашої молоді має бути почутим і нам приємно, що ми можемо долучитися до цього процесу», — сказала під час презентації директорка Закарпатського краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська.

Авторку у її починаннях прийшли підтримати рідні, друзі та мистецтвознавці і знані художники. Останні зауважили на високому рівні робіт та побажали Таїсії не втрачати творчого запалу.

Фото: Міла Хорошилова

 

 

12 жовтня 2024р.