34% ромських дітей, які зазнали булінгу в школі, не мають бажання вчитися - результати дослідження

 Це ключові результати дослідження «Стан булінгу ромських дітей в закладах освіти». Його серед близько 500 вчителів, батьків і школярів Закарпатської, Запорізької та Одеської областей провели фахівці благодійного фонду «Благо», мережі REYN-Україна за підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії та міжнародної правозахисної організації Minority Rights Group.

Як посилити роботу щодо запобігання й протидії булінгу ромських дітей у закладах освіти, підвищити обізнаність усіх учасників навчального процесу про причини й наслідки такого явища, сьогодні під час тематичного круглого столу в Ужгороді обговорили представники Закарпатської ОВА, керівники шкіл та інші.

 «Ромські діти часто стають жертвами дискримінації не лише серед однолітків, але й навіть з боку дорослих. Наше дослідження – це не просто статистика, а важливий крок до того, щоб вчителі, батьки та управлінці разом зробили все можливе для зміни ситуації та припинення такого ставлення. Наша команда напрацювала конкретні практичні поради, втілення яких допоможе зробити школи безпечнішими для всіх дітей», – відзначила директорка Закарпатського обласного благодійного фонду «Благо» Елеонора Кулчар.

 Згідно з опитуванням, найчастіше діти ромської національності зазнають цькування через свою етнічну належність, особливості поведінки, мовний бар’єр, культурні відмінності та соціально-економічне становище. Жертвами булінгу зазвичай стають учні середньої шкільної ланки, підкреслила під час презентації результатів моніторингу соціологиня й дослідниця Юлія Хацановська.

«Наше дослідження показало, що булінг ромських дітей у закладах освіти – це хоч і «негучна“, однак нерозв'язана проблема. Школярі зазнають психологічного цькування чи фізичного насильства. Непоодинокими є й випадки, коли з жертви вони перетворюються на кривдників», – наголосила Юлія Хацановська.

Проблему булінгу ромських дітей можна подолати лише спільними зусиллями вчителів, адміністрації шкіл, учнів, батьків та громади. Учасники круглого столу підсумували, що для цього насамперед важливо працювати над створенням безпечного навчального середовища, впроваджувати антидискримінаційні освітні програми, проводити тренінги для педагогів і батьків та здійснювати систематичний моніторинг ситуації.