Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту

"Суспільне Ужгород" підготувало свій топ-25 слів закарпатського діалекту.
- Пітятко — курчатко, курча;
- Мацур / мачка — кіт / кішка;
- Крумлі (ріпа) — картопля;
- Тинґириця (киндириця) — кукурудза;
- Кийзлики (кремзлики) — деруни;
- Парадичка — помідор;
- Палинка — фруктова горілка, самогонка;
- Кавіль — кава;
- Ружа — троянда;
- Біціґлі — велосипед;
- Ґарадичі — сходи;
- Оболок (воболок) — вікно;
- Калап — капелюх;
- Цуря — одяг;
- Палачінтовка — сковорідка;
- Шіковно — швидко;
- Леґінь, фатюв — хлопець, парубок;
- Бетяр — сильний чоловік;
- Бітанґа — хуліган, шибеник;
- Финькати — плакати, рюмсати;
- Серинча — щастя, удача;
- Онанджити — щось робити;
- Біґлювати — прасувати;
- Тазик — миска для прання білизни;
- Фрас — чорт;
Версія радіодиктанту закарпатським діалектом
Авторка радіодиктанту, письменниця Євгенія Кузнєцова опублікувала версії тексту "Треба жити" різними діалектами, зокрема закарпатським. Автор адаптації тексту — Віктор Стинич.
Жити мусай ипно: ходити на гриби, шпацирувати красно по корзові, варити палинку і печи баньки на шпорі…
Мусай жити! Не помали, не піціцько, не післявчора! Фурт! Нись!
Мусай шкомтати мацура за черево, ходити на яфини, передавати шовдарь леґіням на войну, уладжувати хижу і чинити сиринчу, тим ко коло нас.
Мусай взяти на ся файноє шатя, і веричи гроші на Мукачівські дрони "MyDrons", а й щи — шурігувати листя і упозірувати у яркові гистині, бо дітвак ся узвав, шо завтра треба на урок.
Мусай любити свою хижу, даже кіть она не наохтема і докус у чужому краю — і чуєш її лим у сирці. Мусай здавати кров, і може кось утямить, шо вто такоє "пітятко", "сарачатко" авадь "струк".
Мусай цілюватися, се бізівно. І все уповісти шо думаш. Ниє часу онаджитися. Життя утікать од нас ги вітер на вігорлаті. Лим то шо не мож покивати, зопстанеся з нами — памнятай, люби і радуйся.
Щи мусай ривати, коли годенісь. За усьо, шо не мало ся з нами стати. За те шо ми тямиме, ко майліпший Мадяр і чуєме "братську" брехню ще до початку бесіди. Немза хоче аби ми жили в суєті-гризоті, а наші дітваки вадилися "по-руськи". А ми будемо жити фосо, ай зато, не тямлючи на гісторію, бо так має боти для нас і наших "пітяток".
Олександр Курта
До теми
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Минулого тижня на Закарпатті побралися 38 пар
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"

До цієї новини немає коментарів