Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту

"Суспільне Ужгород" підготувало свій топ-25 слів закарпатського діалекту.
- Пітятко — курчатко, курча;
- Мацур / мачка — кіт / кішка;
- Крумлі (ріпа) — картопля;
- Тинґириця (киндириця) — кукурудза;
- Кийзлики (кремзлики) — деруни;
- Парадичка — помідор;
- Палинка — фруктова горілка, самогонка;
- Кавіль — кава;
- Ружа — троянда;
- Біціґлі — велосипед;
- Ґарадичі — сходи;
- Оболок (воболок) — вікно;
- Калап — капелюх;
- Цуря — одяг;
- Палачінтовка — сковорідка;
- Шіковно — швидко;
- Леґінь, фатюв — хлопець, парубок;
- Бетяр — сильний чоловік;
- Бітанґа — хуліган, шибеник;
- Финькати — плакати, рюмсати;
- Серинча — щастя, удача;
- Онанджити — щось робити;
- Біґлювати — прасувати;
- Тазик — миска для прання білизни;
- Фрас — чорт;
Версія радіодиктанту закарпатським діалектом
Авторка радіодиктанту, письменниця Євгенія Кузнєцова опублікувала версії тексту "Треба жити" різними діалектами, зокрема закарпатським. Автор адаптації тексту — Віктор Стинич.
Жити мусай ипно: ходити на гриби, шпацирувати красно по корзові, варити палинку і печи баньки на шпорі…
Мусай жити! Не помали, не піціцько, не післявчора! Фурт! Нись!
Мусай шкомтати мацура за черево, ходити на яфини, передавати шовдарь леґіням на войну, уладжувати хижу і чинити сиринчу, тим ко коло нас.
Мусай взяти на ся файноє шатя, і веричи гроші на Мукачівські дрони "MyDrons", а й щи — шурігувати листя і упозірувати у яркові гистині, бо дітвак ся узвав, шо завтра треба на урок.
Мусай любити свою хижу, даже кіть она не наохтема і докус у чужому краю — і чуєш її лим у сирці. Мусай здавати кров, і може кось утямить, шо вто такоє "пітятко", "сарачатко" авадь "струк".
Мусай цілюватися, се бізівно. І все уповісти шо думаш. Ниє часу онаджитися. Життя утікать од нас ги вітер на вігорлаті. Лим то шо не мож покивати, зопстанеся з нами — памнятай, люби і радуйся.
Щи мусай ривати, коли годенісь. За усьо, шо не мало ся з нами стати. За те шо ми тямиме, ко майліпший Мадяр і чуєме "братську" брехню ще до початку бесіди. Немза хоче аби ми жили в суєті-гризоті, а наші дітваки вадилися "по-руськи". А ми будемо жити фосо, ай зато, не тямлючи на гісторію, бо так має боти для нас і наших "пітяток".
Олександр Курта
До теми
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України

До цієї новини немає коментарів