Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту

"Суспільне Ужгород" підготувало свій топ-25 слів закарпатського діалекту.
- Пітятко — курчатко, курча;
- Мацур / мачка — кіт / кішка;
- Крумлі (ріпа) — картопля;
- Тинґириця (киндириця) — кукурудза;
- Кийзлики (кремзлики) — деруни;
- Парадичка — помідор;
- Палинка — фруктова горілка, самогонка;
- Кавіль — кава;
- Ружа — троянда;
- Біціґлі — велосипед;
- Ґарадичі — сходи;
- Оболок (воболок) — вікно;
- Калап — капелюх;
- Цуря — одяг;
- Палачінтовка — сковорідка;
- Шіковно — швидко;
- Леґінь, фатюв — хлопець, парубок;
- Бетяр — сильний чоловік;
- Бітанґа — хуліган, шибеник;
- Финькати — плакати, рюмсати;
- Серинча — щастя, удача;
- Онанджити — щось робити;
- Біґлювати — прасувати;
- Тазик — миска для прання білизни;
- Фрас — чорт;
Версія радіодиктанту закарпатським діалектом
Авторка радіодиктанту, письменниця Євгенія Кузнєцова опублікувала версії тексту "Треба жити" різними діалектами, зокрема закарпатським. Автор адаптації тексту — Віктор Стинич.
Жити мусай ипно: ходити на гриби, шпацирувати красно по корзові, варити палинку і печи баньки на шпорі…
Мусай жити! Не помали, не піціцько, не післявчора! Фурт! Нись!
Мусай шкомтати мацура за черево, ходити на яфини, передавати шовдарь леґіням на войну, уладжувати хижу і чинити сиринчу, тим ко коло нас.
Мусай взяти на ся файноє шатя, і веричи гроші на Мукачівські дрони "MyDrons", а й щи — шурігувати листя і упозірувати у яркові гистині, бо дітвак ся узвав, шо завтра треба на урок.
Мусай любити свою хижу, даже кіть она не наохтема і докус у чужому краю — і чуєш її лим у сирці. Мусай здавати кров, і може кось утямить, шо вто такоє "пітятко", "сарачатко" авадь "струк".
Мусай цілюватися, се бізівно. І все уповісти шо думаш. Ниє часу онаджитися. Життя утікать од нас ги вітер на вігорлаті. Лим то шо не мож покивати, зопстанеся з нами — памнятай, люби і радуйся.
Щи мусай ривати, коли годенісь. За усьо, шо не мало ся з нами стати. За те шо ми тямиме, ко майліпший Мадяр і чуєме "братську" брехню ще до початку бесіди. Немза хоче аби ми жили в суєті-гризоті, а наші дітваки вадилися "по-руськи". А ми будемо жити фосо, ай зато, не тямлючи на гісторію, бо так має боти для нас і наших "пітяток".
Олександр Курта
До теми
- Вакансій майже втричі більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних: кого найбільше шукають роботодавці на Закарпатті
- На Закарпатті протягом трьох наступних днів прогнозують сильну спеку до +39°
- В Ужгороді зафіксували новий температурний рекорд
- Поки в Україні зростає кількість шлюбів, на Закарпатті побільшало розлучень через ДРАЦС
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах

До цієї новини немає коментарів