Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту

"Суспільне Ужгород" підготувало свій топ-25 слів закарпатського діалекту.
- Пітятко — курчатко, курча;
- Мацур / мачка — кіт / кішка;
- Крумлі (ріпа) — картопля;
- Тинґириця (киндириця) — кукурудза;
- Кийзлики (кремзлики) — деруни;
- Парадичка — помідор;
- Палинка — фруктова горілка, самогонка;
- Кавіль — кава;
- Ружа — троянда;
- Біціґлі — велосипед;
- Ґарадичі — сходи;
- Оболок (воболок) — вікно;
- Калап — капелюх;
- Цуря — одяг;
- Палачінтовка — сковорідка;
- Шіковно — швидко;
- Леґінь, фатюв — хлопець, парубок;
- Бетяр — сильний чоловік;
- Бітанґа — хуліган, шибеник;
- Финькати — плакати, рюмсати;
- Серинча — щастя, удача;
- Онанджити — щось робити;
- Біґлювати — прасувати;
- Тазик — миска для прання білизни;
- Фрас — чорт;
Версія радіодиктанту закарпатським діалектом
Авторка радіодиктанту, письменниця Євгенія Кузнєцова опублікувала версії тексту "Треба жити" різними діалектами, зокрема закарпатським. Автор адаптації тексту — Віктор Стинич.
Жити мусай ипно: ходити на гриби, шпацирувати красно по корзові, варити палинку і печи баньки на шпорі…
Мусай жити! Не помали, не піціцько, не післявчора! Фурт! Нись!
Мусай шкомтати мацура за черево, ходити на яфини, передавати шовдарь леґіням на войну, уладжувати хижу і чинити сиринчу, тим ко коло нас.
Мусай взяти на ся файноє шатя, і веричи гроші на Мукачівські дрони "MyDrons", а й щи — шурігувати листя і упозірувати у яркові гистині, бо дітвак ся узвав, шо завтра треба на урок.
Мусай любити свою хижу, даже кіть она не наохтема і докус у чужому краю — і чуєш її лим у сирці. Мусай здавати кров, і може кось утямить, шо вто такоє "пітятко", "сарачатко" авадь "струк".
Мусай цілюватися, се бізівно. І все уповісти шо думаш. Ниє часу онаджитися. Життя утікать од нас ги вітер на вігорлаті. Лим то шо не мож покивати, зопстанеся з нами — памнятай, люби і радуйся.
Щи мусай ривати, коли годенісь. За усьо, шо не мало ся з нами стати. За те шо ми тямиме, ко майліпший Мадяр і чуєме "братську" брехню ще до початку бесіди. Немза хоче аби ми жили в суєті-гризоті, а наші дітваки вадилися "по-руськи". А ми будемо жити фосо, ай зато, не тямлючи на гісторію, бо так має боти для нас і наших "пітяток".
Олександр Курта
До теми
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- На Закарпатті втілюють міжнародний проєкт для покращення ментального здоров’я молоді в освіті
- Сила землі та спільноти: три історії переселенців, які знайшли новий дім у Нижньому Селищі на Закарпатті
- 1000 гігієнічних наборів хочуть зібрати для військових на Закарпатті до свята Миколая
- На Закарпатті зараз 23 842 військових, які звільнилися з лав армії
- День спільної пам’яті, тиші й молитви: чому закарпатці 1 листопада поминають померлих
- На Закарпатті побільшало злочинів за участю неповнолітніх, але зменшилася кількість тяжких правопорушень
- Імпровізація через емоції: в Ужгороді діє плейбек-театр для підлітків та дорослих
- На Закарпатті переселенка з Шостки вирощує понад 150 сортів троянд
- Із початку року на Закарпатті всиновили 52 дитини
- Найкращі школи Закарпаття за результатами НМТ. Рейтинг 2025
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття

До цієї новини немає коментарів