Протягом місяця в обласному музеї ім.Й.Бокшая можна переглянути виставку «Ужгород на палітрі епох»

Про це інформує департамент культури ОВА.

У Закарпатському обласному художньому музеї ім.Й.Бокшая представили виставку «Ужгород на палітрі епох».

У чотирьох залах експоновано 76 робіт із музейної та приватних збірок авторства класиків і сучасних митців-членів Закарпатської організації Національної спілки художників України. Ошатна добірка – про Ужгород, від початку XX ст. і донині.

Від імені голови Закарпатської ОДА-начальника ОВА Мирослава Білецького привітала музейників та митців із відкриттям виставки заступниця директора Департаменту культури Галина Ломпарт. Вона побажала, аби цю чудову добірку, що має не лише мистецьку, а й історичну цінність, оглянули якнайбільше мешканців і гостей Ужгорода, особливо – молодь.

Долучилася до вітань голова Закарпатської обласної профспілкової організації працівників культури, заслужена працівниця культури України Наталія Товтин.

Завідувачка експозиційного відділу музею, мистецтвознавиця Олена Приходько розповіла: ця виставка – перегук епох, мистецький діалог між різними поколіннями художників, а представлені роботи – мовби частинки пазлу, які складають загальний образ Ужгорода. І йдеться не просто про портрети міста, його конкретні зображення, а й про спроби передати його дух, ауру, кольори, навіть повітря, насичене пахощами квітів і кави.

«Амплітуда творчих зацікавлень наших корифеїв була надзвичайно широкою – тематичні композиції, пейзажі, натюрморти, але образ Ужгорода завжди займав помітне місце в їхній творчості. Почасти вони зображували саме пам'ятки, історичні будівлі, але, що було характерно – ніколи не виокремлювали, не звищували їх, ці пам'ятки – завжди привітні, приязні, усміхнені й вони завжди органічно вписувалися в життєве середовище ужгородців. Зокрема, мова про твори Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Василя Габди. Звичайно ж, не тільки історичні будівлі – показні, урочисті – перебували в центрі творчої уваги художників, а й непомітні, тихі, камерні мотиви, надзвичайно зворушливі та поетичні, що були дуже рідними для авторів», – зазначила мистецтвознавиця.

Нове слово в урбаністичному мистецтві закарпатських художників сказав Ференц Семан, який звертався до інноваційних рішень і поєднував фантастичні образи з архітектурними мотивами. До безтями був закоханий у рідне місто В'ячеслав Приходько, він неабияк ностальгував за «втраченим» Ужгородом і в низці своїх робіт художньо задокументував гарні місця, яких уже немає.

Загалом на виставці представлені роботи близько 30 художників. Це і сучасні митці, які продовжують реалістичну традицію закарпатського малярства, й ті, котрі шукають свій голос, своє слово, нестандартні, оригінальні художні рішення. Серед авторів – Степан Шолтес, Іван Дідик, Василь Вовчок, Борис Кузьма, Тарас Усик, Владислав Габда, Сергій Біба й ін.

Голова ЗО НСХУ, народний художник України Борис Кузьма звернув увагу присутніх на те, що в нинішній експозиції представлена і робота талановитого митця, видатного Ужгородця Петра Шолтеса, якого днями не стало. Пам'ять про нього вшанували хвилиною мовчання...

Очільник спілчанського осередку у своєму виступі подякував музейникам за організацію такої представницької виставки і всім колегам-митцям, які долучилися. «Ми всі любимо своє місто, але художники закохані в Ужгород по-особливому. В роботах дуже відчуваються ритми цього міста, смаки, запахи, атмосфера, кожен автор – індивідуальний, і вклав у витвір частину себе. Як бачимо, зібрано справді прекрасний матеріал, було б добре якимось чином зафіксувати цей зріз, адже роботи постійно розходяться, продаються».

Також Борис Кузьма поділився: серед його особистих фаворитів, які художник може написати і з пам'яті – Ужгородський Хрестовоздвиженський греко-католицький катедральний собор і Єпископська резиденція на Замковій горі та будівля Жупанату й Ужгородська реформатська церква. За словами митця, це дві містобудівні вершини, які визначають силует міста, акценти, що вказують на нашу європейськість.

Знайти власні улюблені місця на художній мапі Ужгорода охочі зможуть протягом місяця.

Виставка присвячена Дню Соборності України.