Дату беатифікації блаженного Петра Павла Ороса на Закарпатті перенесено

"З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця.
Упродовж останніх днів від дня смерті Папи, аж до вечора середи, ми вели постійний і наполегливий діалог з Апостольською нунціатурою в Україні, якій вдалося вийти на зв’язок із відповідальними особами Колегії кардиналів. У ході цих консультацій стало відомо, що деякі з необхідних документів, які мав підписати Святіший Отець Франциск для остаточного проведення беатифікації, не встиг підписати за життя. У зв’язку з цим, проведення беатифікаційної урочистості на даному етапі стало неможливим. Ми з розумінням приймаємо це рішення Колегії Кардиналів і висловлюємо вдячність усім, хто виявив знаки солідарності та підтримки нашої єпархії, зокрема за щирі слова співчуття з приводу відходу у вічність Святішого Отця Франциска. Просимо усіх із довірою поставитися до цієї ситуації та терпеливо очікувати подальшої офіційної інформації. Як тільки будуть новини з Ватикану, ми обов’язково їх повідомимо", - йдеться у повідомленні.Петро Павло Орос — священномученик Мукачівської греко-католицької єпархії, який жив у першій половині ХХ століття та загинув мученицькою смертю за віру в Ісуса Христа. Народився у 1917 році в Закарпатті. Після навчання в духовній семінарії був висвячений на священника. У 1944 році, після арешту та смерті єпископа Теодора Ромжі, о. Петро Павло Орос почав звершувати богослужіння у підпіллі, адже радянська влада заборонила діяльність Греко-католицької церкви. Протягом багатьох років він служив потайки, обслуговуючи вірян у селах, здійснюючи Таїнства в умовах переслідувань. У 1953 році був розстріляний радянським міліціонером, коли їхав на богослужіння. У 2022 році Папа Франциск підписав декрет про визнання мучеництва Петра Павла Ороса.
До теми
- «Найголовніший обов’язок батька — захистити дітей. Не лише своїх. Усіх дітей України». Історія військового Чопського прикордонного загону
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- Понад 50 донацій заради порятунку життів: історія почесної донорки із Чопського прикордонного загону
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Говерла за спиною, далі – Румунія: охорона кордону високо в горах
- Міжнародний день рисі: що загрожує одному з найрідкісніших і найпотаємніших хижаків України
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Собаку чи кота можуть забрати: за які порушення власникам тварин загрожує штраф до 5 тисяч гривень
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля
- Ціни на продукти влітку: чого чекати українцям
- Приєднався до війська — де вже служать батько і брат. Ужгородець Павло через рекрутинг долучився до 101 бригади ТРО
- Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій
- Іпотерапія для ветеранів: на Закарпатті родини захисників провели день психологічного відновлення
- Сьогодні – Трійця: традиції, прикмети та головні заборони свята
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія

До цієї новини немає коментарів