Дату беатифікації блаженного Петра Павла Ороса на Закарпатті перенесено

"З болем, але й з глибоким розумінням волі Божої мусимо повідомити, що з причини відходу до вічності Папи Франциска беатифікація блаженного священномученика Петра Ороса, яка була запланована на 3 травня 2025 року, не скасовується, але відкладається на невизначений термін, очікуючи рішення новообраного Святішого Отця.
Упродовж останніх днів від дня смерті Папи, аж до вечора середи, ми вели постійний і наполегливий діалог з Апостольською нунціатурою в Україні, якій вдалося вийти на зв’язок із відповідальними особами Колегії кардиналів. У ході цих консультацій стало відомо, що деякі з необхідних документів, які мав підписати Святіший Отець Франциск для остаточного проведення беатифікації, не встиг підписати за життя. У зв’язку з цим, проведення беатифікаційної урочистості на даному етапі стало неможливим. Ми з розумінням приймаємо це рішення Колегії Кардиналів і висловлюємо вдячність усім, хто виявив знаки солідарності та підтримки нашої єпархії, зокрема за щирі слова співчуття з приводу відходу у вічність Святішого Отця Франциска. Просимо усіх із довірою поставитися до цієї ситуації та терпеливо очікувати подальшої офіційної інформації. Як тільки будуть новини з Ватикану, ми обов’язково їх повідомимо", - йдеться у повідомленні.Петро Павло Орос — священномученик Мукачівської греко-католицької єпархії, який жив у першій половині ХХ століття та загинув мученицькою смертю за віру в Ісуса Христа. Народився у 1917 році в Закарпатті. Після навчання в духовній семінарії був висвячений на священника. У 1944 році, після арешту та смерті єпископа Теодора Ромжі, о. Петро Павло Орос почав звершувати богослужіння у підпіллі, адже радянська влада заборонила діяльність Греко-католицької церкви. Протягом багатьох років він служив потайки, обслуговуючи вірян у селах, здійснюючи Таїнства в умовах переслідувань. У 1953 році був розстріляний радянським міліціонером, коли їхав на богослужіння. У 2022 році Папа Франциск підписав декрет про визнання мучеництва Петра Павла Ороса.
До теми
- Він рятував своїх, а після власного поранення залишився у строю: історія бойового медика Віталія Толочка
- Діти військовослужбовців Нацгвардії відпочили у християнському таборі
- «Коли болить серце – починати треба з голови»: як війна, стрес і страх впливають на здоров’я українців
- Військовослужбовець і соло-тато — історія мукачівського прикордонника Володимир Брижака
- Четвертий день поспіль в Ужгороді фіксують температурний рекорд
- Близько 85% нових випадків раку легень на Закарпатті виявляють уже на пізніх стадіях
- Закарпатській обласній станції переливання крові терміново потрібні донори з негативним резус-фактором
- «Війна не закінчилась, тож треба далі працювати». Закарпатський нацгвардієць про повернення до строю після поранення
- Вакансій майже втричі більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних: кого найбільше шукають роботодавці на Закарпатті
- На Закарпатті протягом трьох наступних днів прогнозують сильну спеку до +39°
- Пошук - як гра, результати - справжні: історія прикордонника із Закарпаття Юрія Бакуна та його спанієля Тайри
- У спеку тварини потребують особливої уваги: патрульні Закарпаття нагадали про прості правила допомоги
- Титанова воля: історія закарпатського прикордонника, який обрав життя, а не відчай
- В Ужгороді зафіксували новий температурний рекорд
- Що змінюється для українців від 1 серпня: бронь по-новому, пенсії, виплати і не тільки
- Поки в Україні зростає кількість шлюбів, на Закарпатті побільшало розлучень через ДРАЦС
- Феномен із Закарпаття: історія Івана Фірцака-Кротона, який дивував усю Європу
- Гепатит без симптомів. Закарпатців закликають безкоштовно пройти тестування
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем

До цієї новини немає коментарів