"Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника

Цього року минає 105 років з дня народження автора, десять років тому його твори побачили світ вперше у виданні «Чуття вогненне молоде».
Рукописи творів Йосипа Архія дбайлива зберігала його донька Емілія Архій, доктор медичних наук, професорка Ужгородського національного університету, яка мріяла видати всі роботи письменника. До речі, автор плекав не тільки літературне слово, але й сад біля свого дому в Ужгороді. На жаль, за словами Емілії Архій, дерева не вціліли, проте твори її батька збережені для наступних поколінь. Впорядкувала та редагувала видання Олександра Козоріз.
«Дуже всім вдячна, бо відбулася моя мрія, - звернулася до присутніх донька письменника. - Мала в руках ті рукописи з ідеальним каліграфічним почерком батька, але хаотичними літерами. І невиконаний обов’язок перед батьком не давав мені спокою. Тоді я набралася сили й сконтактувала з Олександрою Козоріз, яка впорядковувала першу збірку, попросивши подивитися на ці рукописи, чи можна з ними щось зробити. І Олександра Володимирівна зробила чудо: батькове слово ожило. Воно повністю передане».
З нагоди презентації у музеї підготували документальну виставку про творчість Й.Архія з фондів музею. Крім видань 40-их років «В польоті днів», колективної збірки «Перед сходом», демонструвалися збірки «Віщий вогонь» (1974 р.), попереднє видання творів Й.Архія «Чуття вогненне молоде» (2005 р), а також фотографії студентських часів, газетні публікації тощо. Детальніше про архівні матеріали розповів Василь Густі, завідувач музею, заступник голови Закарпатської обласної організації НСП України, презентуючи виставку: «Серед видань - «Віщий вогонь», книжка, яка вийшла на початку 70-х років у видавництві «Карпати», Автори видання наприкінці 30-х –початку 40-х вчилися разом у Будапешті (Архій, Галас, Керекеш). Потім доля їх розкидала по всьому світу, довелося їм забути про літературу. Тут представлена і антологія «Закарпатська поезія XX століття» з великою добіркою віршів Й.Архія, енциклопедія Закарпаття, інші видання. І нова книжка «Парцели»-- маленька, але дуже і дуже цікава».
У збірці до кожного тексту подано також розтлумачення слів та понять, які можуть бути незрозумілими сучасним читачам. Окремий розділ займають архівні фото автора, оригіналів рукописних сторінок його творів. Про те, як готувалося видання, розповіла упорядниця Олександра Козоріз.
«Ми познайомилися з Емілією Архій ще 20 років тому, коли видавали першу збірку. Ще тоді мені Емілія Йосипівна запропонувала зробити окрему книжку, куди б увійшли оповідання в цілому, й ті, які залишилося у рукописній спадщині. І це дуже втішило, ми не повинні забувати і віддавати на поталу часові імена, які потрібно шанувати, - каже Олександра Козоріз. - Тож серед архівних записів я знайшла два оповідання, а також лекції, виступи, які можна було також додати до цієї книжки. Це оформили як додаток з мовно-стилістичними особливостями письма. Щоб воно виглядало цікавіше не тільки для закарпатців, українців за межами Закарпаття, то я зробила примітки».
«Це поезія, де оцей ностальгійний, елегійний тон, переданий алітераціями, асонансами, розкішними анафорами, повторами. Це поезія найвищого європейського літературного Тому ми маємо гордитися на правду, що цей автор живе, жив тут і живе, бо поки ми всі тут є і ми підтримуємо цей його поезії, то він і буде жити», - каже про творчість Йосипа Архія Тетяна Ліхтей, доцентка кафедри словацької філології УжНУ, засновниця серії «Між Карпатами і Татрами».
«Приємно, приємно, коли якийсь не був або із часткового забуття повертаються імена. Такі імена, як Йосипа Архія. Взагалі період початку 40-х років, в які він творив, найактивніший період його діяльності, недостатньо досліджений в нас ні істориками, ні культурологами, ні літературознавцями, - зауважив на презентації Костянтин Куцов, науковець, головний спеціаліст відділу збереження об'єктів культурної спадщини та музеїв департаменту культури Закарпатської ОВА.- У в той час з'явилося багато імен в літературі, Йосип Архій один із тих, до як які лиш тепер повертаються. Він займався педагогічною діяльністю, багато зробив для молодого покоління, але його реалізація творчості, на жаль, не відбулася повною мірою, який би могла б відбутися».
Ділилися враженнями від творчості Йосипа Архія та літератури тієї доби письменники Петро Ходанич і Лідія Повх, згадувала зустрічі в родині письменника донька його друга Юрія Керекеша Ольга.
Учасники презентації також ознайомилися з збірками перекладів польських письменників та поетів авторства Олександри Козоріз. Тільки за останній рік перекладачка видала автобіографічною повістю «Сонячний годинник» відомого польського письменника з українським корінням Яна Парандовського. а також білінгвальну збірку «П?ятицвіття польських поетів» з перекладами поезії Стаффа, Броневського,Тувіма, Івашкевича та Ґалчинського.
До теми
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
- 10 фактів про Закарпатський народний хор, які ви могли не знати
- «Наші рідні вірять, що ми повернемося з війни, тому моя головна місія – максимально зберегти людей…» Історія бійця 128 бригади Андрія
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Снайпер «Ярий». Молодший сержант Іван Яров переніс понад 30 операцій, але й далі влучно стріляє
- «Не люблю хвалитися, як знищую ворога, мені важливіше рятувати товаришів…» Історія бійця 128 бригади Василя
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Закарпатський поліцейський із позивним «Сіті»: від страху до майстерності – історія молодого оператора дронів на фронті
До цієї новини немає коментарів