Хто є хто в новому уряді Януковича
Балога має на Ющенка сильний компромат, бо інших причин для збереження такої годівниці з понад 4-мільярдним річним бюджетом для звичайного завидівського хлопа вигадати важко
Тиждень тому парламент з певними заминками таки затвердив новий уряд. "Нашоукраїнці" зрозуміли, що зробили фатальну помилку і почали ще брикатися, але було вже пізно. Зокрема "регіонали" кинули головного "любого друга" Порошенка, який сподівався на крісло першого віце-прем’єра, але воно дісталося Азарову. На знак протесту "нашоукраїнці" почали бойкот голосування, але поїзд уже пішов. Примічене Порошенком крісло зайняв його давній партійний партнер, а нині опонент Микола Азаров.
МИКОЛА АЗАРОВ — перший віце-премєр.
Змінив свого часу власне прізвище Пахло на прізвище дружини. (З дитинства комплексував щодо неправильного вимовляння звуку "л"; своє прізвище він вимовляв, як "Пахво", так його дражнили в школі.) Відповідальний за ЄЕП в Україні при Кучмі. Партія Азарова ("Справедливість") перед парламентськими виборами 2002 року створювалася за вказівкою Кучми з використанням усього арсеналу податкової служби.
Свого часу Кучмі відкритий лист написала голова Держкомпідприємництва Інна Богословська, яка ввела термін "азаровщина", охарактеризувавши це явище, як "неповагу високопоставленого чиновника до громадян власної країни та нелюбов до самої України".
Після відходу Кучми з політикуму та програшу Януковича на президентських виборах Азаров намагався залишитися в уряді — для цього навіть виходив на Майдан з Віктором Ющенком. Проте під тиском громадськості Азарову було відмовлено.
АНДРІЙ КЛЮЄВ — віце-прем’єр із кураторством паливно-енергетичного комплексу.
Незважаючи на те, що саме Клюєв був начальником виборчого штабу Януковича на виборах-2004 і був заплямований недобрими справами проти ющенківців (у листопаді 2004 року були оприлюднені записи телефонних розмов Клюєва, Віктора Медведчука, голови ЦВК Сергія Ківалова та інших активістів президентської кампанії Януковича, що розкривають технологію фальсифікацій голосування на користь провладного кандидата), саме Клюєв останнім часом займався переговорами між "регіоналами" та "нашоукраїнцями" щодо створення широкої коаліції. Слід також нагадати, що рідний брат Андрія Клюєва Сергій узагалі фігурував у кримінальній справі щодо побиття бандитами прихильників Ющенка під Центвиборчкомом. Але справа ця, як і багато інших, зійшла на гальмах.
У минулому уряді Януковича Андрія Клюєва ще називали "головним касиром", який нібито носив гроші валізами. Саме Клюєва і нині звинувачували у підкупі Мороза. Депутат від БЮТ Олег Ляшко заявляв, що начебто отримав від надійних джерел аудіозаписи телефонних розмов Клюєва, у яких той буцімто називає суму підкупу Мороза — 300 млн. доларів.
ДМИТРО ТАБАЧНИК — віце-прем’єр із гуманітарних та соціальних питань.
Табачник був одним із керівників виборчої кампанії Леоніда Кучми 1994 року, після чого керував адміністрацією президента. 1996 року Кучма звільнив його з посади глави адміністрації за спробу монополізувати вплив на президента та за вирішення власних питань: Табачник отримав розкішну квартиру в центрі міста, ступінь доктора наук, лобіював бізнес брата Михайла, а головне — підготував документи на присвоєння собі військового звання полковника.
Ім’я Табачника разом з Анатолієм Толстоуховим пов’язують зі зникненням листів Михайла Грушевського, що зберігалися у Львівському історичному архіві. За фактом було порушено кримінальну справу, про результати якої досі нічого невідомо.
ВОЛОДИМИР РИБАК — віце-прем’єр і міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.
Давній соратник Януковича, екс-мер Донецька, він тривалий час вважався правою рукою Януковича. Рибака, колишнього комуніста, називають "батьком-засновником" Партії регіонів. Прізвище Рибака фігурувало у скандалі 2003 року після того, як кандидата Ющенка зустріли в Донецьку бігбордами з зображенням майбутнього президента з фашистською символікою. Представники "Нашої України" заявляли, що син Рибака є співвласником рекламної фірми "Плазма", яка й ставила щити з таким зображенням.
ІВАН ТКАЛЕНКО — міністр у зв’язках з Верховною Радою та іншими органами державної влади. Ще один член старої команди Януковича. В його попередньому уряді він займався цими ж питаннями.
АНАТОЛІЙ ТОЛСТОУХОВ — міністр Кабінету Міністрів.
Ту ж саму посаду він займав у попередньому уряді Януковича. Як уже згадувалося, фігурував у кримінальній історії з викраденими історичними документами. Крім того, торік Генпрокуратура звинуватила Толстоухова у "перевищенні службових повноважень". Йдеться ще про одну спільну з Табачником історію, у якій вони восени 2004 підписали до друку номер газети "Урядовий кур’єр" з інформацією ЦВК про обрання Президентом України Віктора Януковича. Як відомо, з поданням цієї інформації вони дещо поспішили.
МИХАЙЛО ПАПІЄВ — міністр праці й соціальної політики.
Колишній есдек і соратник Медведчука. Саме він вигадав і втілив перед виборами президента трюк з підняттям пенсій, що зробило Януковича дуже популярним серед старшого покоління. Замішаний також у афері з окулярами для ветеранів.
ВАСИЛЬ ДЖАРТИ — міністр охорони навколишнього середовища.
Вважається людиною Ахметова. Очолював виборчий штаб Партії регіонів на останніх виборах. Ющенка не любить. Саме на ньому лежить антиющенківський шабаш у жовтні 2003 року в Донецьку, коли Ющенко так і не зміг зустрітися з виборцями. Трудовий шлях Джарти був перерваний "невеликою відсидкою". Одні кажуть: за шахрайство, інші: знімав шапки в темних провулках. Перевірити складно, бо суд, який зберігав архівні справи, кілька років тому "несподівано" згорів.
Улітку 2005 року проти Джарти буцімто були порушені три кримінальні справи щодо використання бюджетних коштів. Повідомлялося, що міліція затримала б його, але Джарти начебто переховувався за кордоном.
СЕРГІЙ ТУЛУБ — міністр вугільної промисловості.
За часів попереднього прем’єрства Януковича очолював "Енергоатом", хоча на цю посаду дістався завдяки Кучмі, щоб витіснити з "Енергоатома" прихильників Ющенка. Кучма за це дав йому звання Героя України.
ЮРІЙ БОЙКО — міністр палива й енергетики.
Колишній керівник "Нафтогазу". У добрих стосунках з Фірташем із "РосУкрЕнерго". Юлія Тимошенко звинувачувала Бойка в тому, що через його махінації на посаді голови "Нафтогазу" держава недоотримувала щорічно 6,5 млрд. гривень.
ВОЛОДИМИР МАКУХА — міністр економіки.
До призначення був послом у Японії та заступником міністра закордонних справ. Попри все Макуха не підписав звернення дипломатів на підтримку помаранчевої революції і навіть забороняв своїм підлеглим носити помаранчеві стрічки . Він великий прихильник економічної співпраці з Росією і взагалі орієнтується радше на Схід, ніж на Захід.
СТАНІСЛАВ НІКОЛАЄНКО — міністр освіти. Креатура Мороза, зберіг крісло. У скандалах помічений не був.
МИКОЛА РУДЬКОВСКИЙ — міністр транспорту й зв’язку. Також соціаліст, хоча й невідомо чому. Чистої води олігарх, який їздить на автомобілі "Астон-Мартін", що коштує мільйон гривень. Став мером Чернігова, але зрадив виборців. Слизький тип. 2005 року йому приписували зв’язки з сумнівною фірмою, заснованою на Британських Віргінських островах.
Рудьковського звинувачували також у підробці документів. На парламентських виборах 1998 року на Чернігівщині він набрав найбільше голосів. Однак обласний суд довів, що під час реєстрації Рудьковський пред’явив підроблені документи про прописку на Чернігівщині, а також приховав, що мешкав у Австрії. 1998 року Рудьковський намагався перейти український кордон за підробленими на чуже прізвище документами. 2004 року Червоненко звинуватив Рудьковського в негідній поведінці в австрійській клініці "Рудольфінергаус", де лікувався отруєний кандидат у президенти Ющенко. Рудьковський та Коновалюк, за словами Червоненка, "катували" лікарів (одних допитували, інших підкуповували, аби вони заперечували факт отруєння).
БОРИС ТАРАСЮК — міністр закордонних справ.
Залишився на своїй посаді. Квота Ющенка. Великий євроінтегратор і прихильник НАТО. У скандалах помічений не був.
АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО — міністр оборони.
Квота Ющенка, залишився на своїй посаді. Також вважається прихильником НАТО. Його також називають "агентом ЦРУ".
РОМАН ЗВАРИЧ — міністр юстиції.
Креатура Ющенка. Для Ющенка ця посада стратегічна, бо всі нормативні акти України без реєстрації у Мін’юсті не мають юридичної сили. У попередньому уряді запам’ятався хіба що скандалом навколо своєї "липової" освіти. Під час його першого перебування на посаді міністра стало відомо, що він начебто не лише не є доктором наук (як було вказано в його автобіографії), а й не має диплома ні Колумбійського (про це теж заявлено в біографії), ні будь-якого іншого американського університету.
ЮРІЙ ПАВЛЕНКО — міністр у справах сім’ї, молоді та спорту.
Креатура Ющенка. Кум Ющенка. Дружина президента хрестила доньку Павленка. Хоча, в принципі, на це крісло ніхто і не претендував.
ВІКТОР БАЛОГА — міністр із надзвичайних ситуацій. Креатура Ющенка.
Навіть не зрозуміло, якими мали бути аргументи, щоб втримати цього "любого друга" в міністерському кріслі. Ясно було, що якби "регіонали" вперлися рогом, то Балога все одно був би працевлаштованим — пішов би у секретаріат президента, куди його сватав односельчанин Ющенка Дорошенко. Одним словом, видається на те, що Балога має на Ющенка сильний компромат, бо інших причин для збереження такої годівниці з понад 4-мільярдним річним бюджетом для звичайного завидівського хлопа вигадати важко. Під час представлення Балоги колективу той бовкнув, що саме в його рідному Закарпатті першою була створена широка коаліція. Одним словом, людина, яка увійшла в політику під стягами СДПУ(о), легко прилаштувалася в "Нашій Україні", а тепер гарненько співпрацює з "регіоналами". Корито понад усе.
ІГОР ЛІХОВИЙ — міністр культури і туризму. Ющенківець. 15 років працював директором Канівського державного музею-заповідника Т. Г. Шевченка. 2003 року Ліховий не використав 1 млн. гривень бюджетних коштів, виділених на реконструкцію заповідника. На цій підставі у 2004 році Міністерство культури відмовилося продовжувати з Ліховим контракт. Як вважали в міністерстві, він проявив себе невправним господарником.
ЮРІЙ ПОЛЯЧЕНКО — міністр охорони здоров’я. Кандидатура, яка не викликала заперечень ні в Ющенка, ні в Януковича. І це при тому, що раніше Поляченко був членом СДПУ(о). Коли він уже очолював Міністерство охорони здоров’я, то тоді повідомлялося про нецільове використання коштів міністерством, виділених на профілактику грипу, а також для підтримки хворих цукровим діабетом.
Юрій Поляченко — син керівника холдингу "Київміськбуд" Володимира Поляченка. Компанія фігурувала у багатьох скандалах із земельними ділянками та нерухомістю. Восени 2005 року Вінницьку обласну психіатричну лікарню ім. Ющенка (підвідомча МОЗ) було продано Київміськбуду разом з усіма територіями, які є заповідною зоною.
ЮРІЙ ЛУЦЕНКО — міністр внутрішніх справ.
Взагалі невідомо, як так сталося. Ще перед призначенням Луценко говорив, що не працюватиме в уряді Януковича. Крім того, мало не проти половини членів януковичового уряду Луценко свого часу порушував кримінальні справи. Аж тут… погодився. Донецькі з Луценком-міліціонером будуть спокійно творити свої темні справи, бо будь-який інтенсивний крок із боку міліції проти "регіоналів" закінчиться звільненням Луценка. Але у той же час Луценко навряд чи посміє чинити репресії і проти тих, хто залишився поза владою і був прихильний до помаранчевої революції. Одним словом, міліція тепер буде занадто формальною. Хоча, якщо тверезо проаналізувати, при Луценкові від міліції було мало ефекту. Луценко часто стверджує, що "знає..." (де ховається Бакай, хто вбив Гонгадзе, чому застрелився Кравченко, як був отруєний Ющенко), але жодну з резонансних справ до кінця доведено не було.
ЮРІЙ МЕЛЬНИК — міністр агропромислового комплексу.
Дивно, але за квотою компартії цю посаду зайняв член антикомуністичної Української народної партії.
АНАТОЛІЙ ГОЛОВКО — міністр промислової політики. Також квота комуністів.
Головко — це креатура російського бізнесмена Костянтина Григоришина, який уже тривалий час співпрацює з комуністами. У минулому Головко працював генеральним директором консорціуму "Металургія", що належить Григоришину. Він також був заступником губернатора Запоріжжя "нашоукраїнця" Юрія Артеменка, якого також пов’язують з Григоришиним.
Така ось команда, яка керуватиме країною. Таким чином, у Януковича 12 своїх членів Кабміну (включно з самим прем’єром). Це економічний блок уряду. Ющенко контролює 8 міністрів плюс Мельник. Решта — нейтралітет. Крім того, керівником ДПАУ призначений Анатолій Брезвін, КРУ — Петро Андрєєв, а Держказначейство очолить Сергій Харченко. Усі вони люди Азарова—Януковича.
Ще один момент. У новому уряді немає жодного з команди "любих друзів". Балога не рахується, бо він завжди у тій команді, яка при кориті. Що ж до решти тих, хто працював з Єхануровим, то ображеними вони навряд чи будуть. Єхануров добре розійшовся з Януковичем і Янукович навіть заборонив будь-кому зі свого уряду критикувати роботу попередників. Сам Єхануров найвірогідніше очолить Раду нацбезпеки. Не будуть ображені й колишні міністр економіки Арсеній Яценюк та міністр фінансів Віктор Пинзеник, яким пропонують роботу в секретаріаті президента.
РІО
Анонім. Ти розумієш що сам пишеш? КЛОУНІВ просиш не бути КЛОУНАМИ... Брєд...
Стерли коменти, які не містили матів і образ.Там писалося, що більшої дурниці, аніж оця "версія" про призначення Балоги міністром "через компромат", мені не доводилося чути. Це лопотіння невдахи Рати, яким він пробує виправдатися за свої невдачі і "знівелювати" успіх свого опонента Балоги.Інтернет сайти не читають люмпени. А ця стаття в РІО розрахована саме на таку категорію. Так що, хлопці, не робіть із себе клоунів