В Ужгороді обговорили новий Суспільний договір для післявоєнної України

 Захід зініціював Громадсько-військовий рух (ГВР), об’єднавши представників військової та ветеранської спільноти, громадянського суспільства, академічного середовища, медіа, бізнесу та органів місцевого самоврядування. Ужгород став черговим містом національного діалогу, що вже відбувся у Луцьку, Черкасах, Львові, Одесі та Тернополі.

Розробка гранд-стратегій для України є одним із ключових напрямів діяльності Громадсько-військового руху. «Ми взялися за це, адже за 35 років незалежності держава так і не сформувала цілісного стратегічного бачення розвитку й досі переважно реагує на виклики: воєнні, економічні, демографічні та соціальні», – зазначив  Олексій Івашин, координатор ініціативної групи Громадсько-військового руху, зауваживши, що формування нового Суспільного договору має враховувати досвід війни та роль тих, хто безпосередньо залучений до захисту держави.

«Україна входить у фазу тривалої війни, і це змінює сам підхід до державного управління. Наше завдання — не втратити баланс: військова ефективність неможлива без сильної демократії. Саме участь громадянського суспільства, залучення військових і ветеранів до ухвалення рішень та збереження відкритості інституцій формують ту стійкість, яка дозволяє нам вистояти», – додав Олексій Івашин.

Бачення нового Суспільного договору як ціннісної основи післявоєнної України представив Юрій Підлісний, доктор філософії, завідувач кафедри політичних наук Українського католицького університету. Він наголосив, що від початку незалежності Україна не мала чіткої відповіді на запитання: яку державу ми будуємо і на яких цінностях вона має ґрунтуватися. Тоді сформувався неформальний компроміс: стара радянська номенклатура зберегла контроль над державою, водночас декларуючи рух України до Європи. У результаті виникла модель олігархічної держави, де ключові ресурси: економіка, медіа та фінанси опинилися під контролем вузького кола осіб, часто пов’язаних із російськими енергетичними ресурсами. Такий «суспільний договір» виявився неефективним. 

«Я вірю, що закінчиться перемогою і ми відновимо наші кордони, але без огляду на те, в яких кордонах буде Україна, нам доведеться не лише відбудовувати зруйновані міста, інфраструктуру. Але постане питання, на яких принципах ми шукаємо новий договір, бо старий з його принципами—не чинний», – каже Юрій Підлісний.  На його думку, ключовими принципами цього договору мають стати: гідність людини – як базова цінність, що передбачає здатність людини керувати власним життям; моральний порядок – як запобіжник корупції та зловживань, справедливість – як фундамент довіри до держави, солідарність, що стала основою сили українського громадянського суспільства.

Юрій Підлісний наголосив, що сильна держава — це не лише ефективні інституції, а передусім справедлива держава, якій довіряють громадяни, справедливі суди, без яких  неможливі інвестиції та розвиток.

Окремий виклик — демографічна криза. Україна стрімко втрачає населення через війну, міграцію та падіння народжуваності. «За деякими оцінками, дуже оптимістичними, народжуваність впала до позначки «1». Песимістична оцінка – до «0,7». Якщо тенденції будуть продовжувати так само, то на території України у 2140 році українців може не бути», – констатував Юрій Підлісний - Якщо не буде сім’ї — не буде й держави».

Спікер наголосив на важливості економічної свободи та обмеження бюрократії: «Мінімум регулювання, максимум економічної свободи і мінімум державного апарату». За його словами, надмірна зарегульованість підвищує «ціну держави» і знижує ефективність. Водночас науковець підкреслив важливість принципу субсидіарності,  коли рішення приймаються на найнижчому можливому рівні: «Максимум повноважень сконцентровано на низовому рівні». Надмірна централізація, за його словами, приречена на неефективність.

«Україна має вийти з війни не лише відновленою, а внутрішньо зміненою. Йдеться про суспільство, в якому гідність людини, відповідальність і солідарність визначають щоденні рішення і дії — як громадян, так і держави», – зазначив Юрій Підлісний. Окрему увагу він приділив культурній місії України: «У нас є те, заради чого українці готові гинути — гідність і свобода». Водночас важливо «не перетворитися на шаровари» – не жити лише минулим, а розвивати сучасну культуру.

Публічне обговорення нового Суспільного договору вже стає новим форматом інтелектуальної розмови та спільного визначення державної стратегії розвитку України. Важливо, що до цього процесу активно долучаються регіональні середовища — інтелектуальні кола, візіонери, стратеги, представники різних професійних і суспільних груп. «Гранд стратегія для України» поступово постає як відкритий майданчик, де народжується ціннісне і візійне поле рішень, що визначатимуть майбутнє країни — навіть без формалізованих рамок чи документів.

Ужгородський прес-клуб

 

20 березня 2026р.