Переселенці частіше обирають місто, ніж село: яка ситуація у громадах поблизу Ужгорода
Своєю чергою, директор Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України Михайло Пітюлич звертає увагу на те, що вимушені переселенці обирають для проживання міста обласного чи районного значення.
«До початку 2022 року чітко простежувалися в області деурбанізаційні процеси, тобто більша кількість жителів проживала саме в селах. Починаючи з 2022 року ми бачимо, що більшість населення виїхала саме з сільської місцевості. А ті потоки внутрішньо переміщених осіб, які прийшли в нашу область, були сконцентровані насамперед на великих містах, містах районного чи обласного значення, тобто вони прибували саме в міські поселення», — розповів Михайло Пітюлич.
В Ужгороді реєстрація внутрішньо переміщених осіб почалася ще у 2014 році, повідомила директорка департаменту соціальної політики міської ради Марина Стасюк:
«Станом на сьогодні в місті Ужгород зареєстровано 30 165 людей як внутрішньо переміщених. З початку повномасштабного вторгнення в Ужгород приїхало 28 624 особи. Якщо відокремити 2026 рік, то буде цифра 3149 людей».
Внутрішньо переміщені особи поселилися і в громадах Ужгородського району.
Станом на жовтень 2026 року в Холмківській громаді проживають 4382 вимушених переселенці, поділилася голова громади Тетяна Вачиля:
«Населення станом на 1 січня 2022 року — 17 507 жителів, а на 1 січня 2026 року — 17 049».
Приріст населення спостерігається в Оноківській територіальній громаді.
«Станом на 24 лютого 2022 року було зареєстровано 5598 осіб, а сьогодні у громаді проживає 7249 осіб. Також зареєстровано 1234 внутрішньо переміщених осіб», — розповів заступник сільського голови Іван Ковач.
Станом на 26 жовтня 2026 року населення Баранинської територіальної громади збільшилося майже на 3 тисячі. При цьому офіційну кількість вимушених переселенців у громаді назвати не можуть, розповіла Суспільному начальниця ЦНАПу Марина Турдай:
«24 лютого 2022 року зареєстровано 8025 осіб. 26 жовтня 2026 року зареєстровано 10 896 осіб».
Загалом демографічна ситуація на Закарпатті зазнала суттєвих змін, інформує Суспільне Ужгород.
До теми
- Працює в кав’ярні, знімає кіно й захищає права людей з інвалідністю: історія Василя Мирявчика із синдромом Дауна
- Ринок праці Закарпаття: кого шукають роботодавці та що пропонує центр зайнятості
- «Упала на коліна й дякувала Богу»: мати звільненого з російського полону Мирона Сегедія — про першу розмову з сином
- Осінь у Карпатах. Краса, за якою стоїть щоденна служба
- Понад 2 мільйони людей перебували на Закарпатті від початку повномасштабної війни
- Коли на Закарпатті з’явилися перші автомобілі: історія, яка почалася ще до 1912 року (ФОТО)
- В Ужгороді на маршруті працює перша жінка-водійка міського автобуса
- Від державної служби до військової - свідомий вибір прикордонниці Ольги Воловар
- Він навчає інших військової справи, а сам мріє знову пройти стежками Криму
- «Бограч-index» – жовтень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на + 3,3%
- Гіпертензії, цукровий діабет та інше: що виявляє скринінг здоров’я у Закарпатському кардіоцентрі
- Прикордонник Чопського загону власноруч зняв своє фото з меморіальної дошки зниклих безвісти та полонених
- Від бойових завдань на Донеччині й Харківщині до контролю на кордоні: історія прикордонника із Закарпаття
- Психологи, мами та сестри: як ГО «Помагатори» реабілітує поранених військових в Ужгороді
- Оновлення освітніх програм та вибори ректора: Володимир Смоланка розповів про об'єднання УжНУ та МДУ
- Один із найбільших хижих птахів Європи повернувся у дику природу на Закарпатті
- Закарпатські електромережі підготували до зими
- Військовослужбовець і скульптор Михайло Ходанич: «На фронті естетики багато»
- Від лікування до психологічного відновлення: «Амазонки Закарпаття» допомогають жінкам, які перенесли рак молочної залози
- На Закарпатті майже 40% випадків раку молочної залози виявляють на пізніх стадіях
До цієї новини немає коментарів