Словацькі злодії “обчистили” закарпатських міліціонерів
Неприємна оказія сталася з групою закарпатських міліціонерів у Словаччині.
Минулого тижня в цій країні проходив 9-й турнір Міжнародної поліцейської організації з футболу, в якому взяли участь близько тридцяти команд із різних країн Європи. Україну представляли гравці УМВС у Закарпатській області. У п’ятницю, близько 18 години, коли спортсмени вечеряли, хтось “обчистив” український мікроавтобус “Іvеко” — розбивши скло, викрав автомагнітолу та сумку зі спортивним спорядженням одного з гравців. Загальна сума викраденого — близько 450 доларів. Сподівання потерпілих, що їхні словацькі колеги продемонструють свій професіоналізм, розкривши злочин за гарячими слідами, не справдилися. Мало того: коли українці звернулися по допомогу до двох патрульних постових, що якраз проходили поблизу стоянки, ті відповіли, що крадіжки — не їхня справа. Групу спортсменів супроводжував співробітник Східнословацького поліцейського округу, котрий тричі(!) відмовлявся викликати на місце події своїх колег, мотивуючи, що “…може, не треба, і так це нічого не дасть”. А погодився лише після того, як йому пояснили, що без відповідної поліцейської довідки пошкоджений мікроавтобус не пропустять через кордон. Опергрупа, яка прибула за викликом, навіть не знявши відбитків пальців і не провівши ніякої експертизи, записала, що саме вкрадено, й забрала мікроавтобус до поліцейського відділка. Наступні два дні українців змушені були возити на змагання команди з інших країн. По закінченні турніру, щоб виїхати зі Словаччини, розбите скло мікроавтобуса просто довелося заклеїти поліетиленом зі скотчем.
На зворотній дорозі до закарпатців під’їхав начальник Східнословацького поліцейського округу. Замість того, щоб повідомити потерпілим, що злочин розкрито, чи хоча б запропонувати поставити розбите скло за рахунок місцевої поліції, він ошелешив їх фразою: “Ваш автобус справді обікрали? Ну, я вас розумію, бо мене самого теж недавно обікрали…”
Володимир Мартин
РІО
пропоную ввести спец загін у Словаччину, та покарати винних
Закарпатські міліціонери мали б знати, що іх обокрала людина-контрабандіст. То є реванш за високий хабарь, який платиться міліціонерам Закарп. обл. за контрабанду.
Міліціянти, мабуть, рахували останні копійки і не поставили автобус на платну стоянку.Дивує інше,а що сума таки вимірюється у доларах – 450 доларів!??
Україна визнає, що її національною валютою є USA=долар????????
Щось не розумію того тону, в якому подається дана замітка. Що у цьому дивного? Що в Словаччині також є злодії? Особливо у східній, де багато циган... Що з машини, у котрій залишили сумку, цю сумку вкрали? Так і в Ужгороді би її вкрали. Що поліцейські відверто сказали, що цією справою займатися - це порожня трата часу? Так в Європі підхід до таких речей трохи інший. Приоритет мають справи, котрі стосуються здоров'я або життя людей, а не крадіжка сумки з автобуса міліціонерів, котра, звичайно, стала би резонансним злочином на Україні і котрою займалися би всі міліціонери, залишивши би інші злочини в стороні. З чого треба було знімати відбитки пальців? Для такого злодія крадіжки - це денна "робота" і відбитків вони не лишають. Що ще дивує автора? Що обікрали начальника поліції у Словакії? А що, він не така людина як інші або його злодії мають обходити з поваги до його професії? І вже що мене кінцево добило - це теза "Замість того, щоб повідомити потерпілим, що злочин розкрито, чи хоча б запропонувати поставити розбите скло за рахунок місцевої поліції". З якого такого приводу поліція має ставити розбите скло за свій рахунок? Що, ужгородські міліціонери вже поставили хоч колись хоч одне скло за свій рахунок? Хотів би побажати, щоб ужгородські журналісти або міліціонери (незрозуміло чия точка зору у статті прозвучала) почали трохи міняти свій світогляд на ці речі. Ось кілька ідей, над котрими я би порекомендував задуматися:
1. Міліціонери такі ж люди як і всі інші. У них не мало би бути привілегій перед законом або беззаконням.
2. Не варто чекати від інших того, що не робиш сам. По-моєму, це верх нахабства - чекати що чужі люди тобі оплатять заміну скла при тому, що дома ти сам без хабаря у себе дома не робиш навіть свою роботу.
3. Не треба думати, що границя між Словаччиною і Україною - це границя між чорним і білим, границя між цивілізацією і "диким полем". Там такі-ж проблеми, які видно на Україні. Сумку в машині лишати в Словакії точно так-же нерозумно, як і в Ужгороді. Треба ставитися бережливо хоча-б до своїх речей, якщо не до чужих.