Іван Різак: 2006 рік був для мене непростий

10000000$ (десять мільйонів доларів США) , що вимагали від мене "закарпатські нашоукраїнці" за закриття справи на стадії досудового слідства, у мене не було

 

Іван Михайлович з Новим Роком. Яким був для Вас 2006 рік і з яким настроєм зустріли 2007р.?
Мабуть, всі мені повірять, що 2006 рік був для мене непростий. Кримінальне переслідування, надумане і грубо сфальсифіковане, не припинилося. Скажу більше. Саме в Новорічні свята прийшов до висновку, що вірити нашій правоохоронній системі – це дурити себе. І це не просто слова, бо більшу частину свят присвятив більш глибокому вивченню кримінальної справи. І ще раз переконався в тому, якими грубими методами, в режимі НКВД, пробують знищити мене прокуратура і УМВС в Закарпатській області, що патронуються нинішнім керівником Секретаріату Президента України Віктором Балогою. Про такого рівня фальсифікації кримінальних справ я знав тільки з історії. А нинішня влада декларує себе демократичною і хоче максимальної інтеграції в Європу. Я прийняв для себе рішення і найближчим часом на конкретних прикладах справи, що розглядається в суді, в листі до міжнародних правозахисних організацій і посольств всіх держав в Україні покажу "європейськість" правоохоронців нашої області. Те, що вони роблять – це відвертий бандитизм і фізичне знущання з людей.

Ви звернулися до керівництва Антикризової коаліції. Перед тим зустрічалися з Прем’єр-міністром України. На яку відповідь Ви чекаєте від них?

На зустрічі з Прем’єр-міністром говорилося (і саме цього я чекаю від лідерів Антикризової коаліції) про те, щоб добитися головного в цій справі: повинна зникнути політична складова і її тиск на правоохоронні і судові органи. На сьогодні цього не вдалося зробити.

Покажу це на конкретних прикладах. Нагадаю, що Свалявським районним судом близько року тому мене вже визнано злочинцем, не давши мені права на захист і свідчення в суді. Тобто засудили заочно і навіть не повідомили. Так от за цей час нам не вдалося добитися відміни "беспредельного" вироку. Адже по суті, справа лише сьогодні розглядається в Івано-Франківському Апеляційному суді. Порушено і статті Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, порушені Конституція України і чинне законодавство, яке забезпечують гарантію презумпції невинуватості. А Генпрокуратура виробляє те, що за словами адвоката, не піддається здоровому глузду. Але про цей епізод я розповім окремо. Я думаю, що будуть вражені і керівники правоохоронних структур держави. А що мені думати після останнього засідання в Івано-Франківському Апеляційному суді?

Суд п’ять разів не дає виголосити клопотання. Коли хочу щось сказати усно – не дають, наголошують, щоб готувалося письмово. Забув запитати адвокатів, чому клопотання мають бути письмовими? Я підготував письмові, в яких запропонував запросити в якості свідків людей – нинішніх можновладців, які неодноразово публічно звинувачували мене у всіх смертних гріхах, так прийдіть шановні, у суд і дайте свідчення! Чого суд так Вас оберігає від цього. Де принцип рівності?

А друге клопотання… Прошу замінити два запобіжні заходи одним, бо справи у суді об’єднані в одну. Знову без розгляду. Думаю, що без тиску зовні не відбулося. Бо в цілому процес йшов спокійно і толерантно. І лише тоді, коли "посипалася" так звана "доказова база" у суді "заштормило". Особливо з боку прокуратури. Тому хочу парламентського контролю і захисту Уповноваженого з прав людини. Бо судять мене за політичну позицію. І в цьому процесі об’єдналися інтереси і правоохоронців, і кримінальних угрупувань нашої області. І нинішня влада має ще моральне право називати нас "бандитами Кучми"?! Та мені в голову при Кучмі не могло прийти, щоб дати вказівку кидати за грати людей. А ці так звані тимчасові "опозиціонери" в Закарпатті, вихідці з напівкримінальних угрупувань, які при попередній владі стали мультимільйонерами, сьогодні вчать мене, мою сім’ю і моїх однодумців чесно жити.

Судячи з Ваших відповідей, Ви налаштовані жорстко.

Я налаштований на справедливість. І настрій у мене піднесений, бо радію тому, що команда під моїм керівництвом не допустила зловживань, за які б можна червоніти перед земляками. А "докази" Закарпатської прокуратури розраховані на інтелектуально неспроможних людей. Себе і своїх адвокатів до таких не відношу. І суд переконається в силі наших аргументів.

Ви нам так і не сказали, як зустріли Новий Рік?

Так як і минулий. В лікарні. 2006 рік – разом зі сім’єю, а 2007 – сам. Не хотів, щоб дружина і син два роки підряд свята проводили в лікарні. Так що обійшлося без шампанського. Однак хотів би сказати, що знаходжуся у добрій фізичній формі і буду брати участь у судових баталіях.

Чим буде цікаве наступне засідання суду?

Тим же що і попереднє. Багато томів справи, а читати нічого, бо її не читав навіть той, хто писав. Це не для сміху, я доведу це в судовому засіданні. Чекаю ще на деяких свідків, з показів яких і починалася фальсифікація справи, але вони чомусь вперто не йдуть до суду…

Я вже не кажу, що деяких свідків прокуратура незаконно перевела у статус потерпілих, для того, щоб не свідчити у суді.

Питання, яке Вам часто задають. Ви представляєте непарламентську силу – СДПУ(О). Чи думаєте, про повернення в політику?

Я з неї і не виходив. Почитайте один із обвинувальних висновків. Там слідчий прямо так і пише, що я проявляв симпатії до кандидата на пост Президента України В.Ф. Януковича. А слідчому, мабуть, це не сподобалося.

Якщо маєте на увазі активну політичну діяльність, то я реально не думаю над цим. Хочу працевлаштуватися в якійсь приватній структурі (своїх не мав і не маю). І просто попробувати себе у новій ролі.

А партія СДПУ(О) відродить свою політичну силу і в Закарпатті, і в Україні. Бо наша політична структура зробила дуже багато корисного для людей, хто би що не говорив. В цьому році виповнюється десять років мого перебування у партії і десятиріччя знайомства з її лідером – Віктором Медведчуком. Просто переконаний, що мої однодумці і лідер партії знайдуть у собі сили уже найближчим часом чітко показати наше бачення розвитку України на найближчі роки.

Іване Михайловичу, Ваш прогноз, як довго триватиме судове переслідування?

Не знаю. Хочу, щоб вже було згідно чинного законодавства. Незважаючи на відсутність доказів прокуратура від обвинувачення не відмовляється і фальсифікацій визнати не хоче. А 10000000$ (десять мільйонів доларів США) , що вимагали від мене "закарпатські нашоукраїнці" за закриття справи на стадії досудового слідства, у мене не було. На щастя…

Поки кримінальне переслідування екс-губернатора Закарпаття Різака І.М. продовжується, на його захист піднімається громадськість Закарпаття. Один з найавторитетнішніх тижневиків регіону "НЕДІЛЯ" визнав його як одного з найвизначніших громадсько-політичних діячів Закарпаття. Пропонуємо також Вашій увазі розповіді двох закарпатських генералів, які діляться своїми враженнями про співпрацю правоохоронних структур і обласної влади, очолюваної Іваном Різаком.

ГЕНЕРАЛ-МАЙОР СБУ ОЛЕКСАНДР БУКОВСЬКИЙ: КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ ПРОТИ ІВАНА РІЗАКА – ФАЛЬСИФІКАЦІЯ

Генерал-майор Служби Безпеки України Олександр Васильович Буковський – єдиний корінний закарпатець, який за 19 років пройшов в органах безпеки шлях від рядового опера до генерал – майора і начальника управління СБУ в Закарпатській області. Сьогодні Олександр Васильович ділиться спогадами про роботу на посаді начальника УСБУ в Закарпатській області та про взаємовідносини керівників правоохоронних органів з керівництвом області, зокрема, з тодішнім губернатором області, а нині переслідуваним за політичними мотивами Іваном Різаком.

Я з приємністю згадую період співпраці з екс-губернатором Іваном Різаком. Він сформував потужну команду, яка добилася таких успіхів, за які можемо гордитися і сьогодні. На мою думку, такого керівника як Іван Різак Закарпаття матиме не скоро. З Іваном Михайловичем працювати було і легко, і важко. Постійно треба було "тримати руку на пульсі" і орієнтуватися в багатьох питаннях. Адже голова адміністрації був вимогливий як до себе, так і до своїх колег по роботі. Але це не переходило в площину якогось тиску на людей. Була серйозна і цілеспрямована робота.

І це до речі підтверджує і робота Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, створеного на виконання Указу Президента України. Нас серйозно турбували процеси корупції і хабарництва. Хоча таких масштабів як сьогодні в області не було. Голова облдержадміністрації, як голова комітету, особисто приділяв цій проблемі серйозну увагу. Керівники правоохоронних органів інформували губернатора періодично про стан справ у регіоні. Не обходилося і без обговорення проблем у галузі освіти. Серед деяких викладачів вузів хабарництво сягнуло великих масштабів. Студенти прямо говорили які екзамени можна здати за 25$, 50$ і т.д. У нас була інформація, що деякі викладачі на цьому серйозно "підробляють". Губернатора теж тривожило, що хабарництво роз’їдає систему освіти. Але це не стосувалося якогось конкретного вузу . Проблеми були практично у всіх. До речі, ректори вищих навчальних закладів були членами вказаного комітету.

Наша робота була максимально прозорою для громадськості і преси. За матеріалами Координаційного комітету проводилися спільні конференції за участю губернатора і керівників правоохоронних органів, на які запрошувалися всі ЗМІ, і опозиційні й неопозиційні.

Розглядали ми й інші проблеми, від вирішення яких залежало життя в області. Багато разів поверталися до проблеми контрабанди на кордонах . Інколи зміна керівників митниць не приводила до успіху, бо злочинні схеми замикалися на середній ланці і продовжували існувати. Викорінити це явище було надзвичайно важко. Губернатор переживав і вимагав наведення порядку на кордоні. Бо це ще і бюджет, від якого залежало виконання соціальних програм. Адже область переживала не прості моменти, але постійно забезпечувалось перевиконання бюджету. Поверталися борги по зарплаті попередніх років … А хіба злочинні угрупування почували себе так вільно як тепер?!

Серед людських якостей Івана Михайловича мені імпонувала така риса як твердість позиції. Вона полягала в тому, що він ніколи ні під кого не підлаштовувався . від себе і від усіх він вимагав діяти тільки в рамках чинного законодавства.

Різака ніхто не може звинуватити в меркантильності. Хто хотів працювати тому було з ним легко. Хоча дійсно робота вимагала і надзусиль. Бо працювати за графіком губернатора з 700 до 2300 було не просто. Але ми працювали на результат як цього вимагав час.

Хотів би підкреслити, що губернатор ніколи не втручався в роботу правоохоронних органів. В тому числі і кадрову. Він покладався на керівників і завжди казав "Ви є керівниками – Вам і працювати з тими людьми". Незважаючи на молодий вік, як на керівника такого рангу, він мислив глобально і приймав мудрі рішення. В житті був і залишається дуже толерантною людиною.

Сьогодні ще легше оцінювати зроблене Іваном Різаком для області . Ніхто з попередніх керівників не зробив стільки як було зроблено в той період. Тим більше зараз. Це факт. І його визнають всі.

Я ще раз кажу, що такого керівника скоро в області не буде. Якщо Івана Різака хтось сьогодні звинувачує у якихось гріхах, тим більше ті, хто сфабрикував проти нього кримінальні справи, я без тіні сумніву кажу, що це – фальсифікація, це – злочин проти людини. Це просто надумані епізоди, де людину намагаються звинуватити за будь-яку ціну.

Я особисто вірю, що справедливість таки восторжествує й Іван Михайлович вже незабаром повернеться до активної роботи. Байдуже, де це буде – на державній службі, в політиці чи науці. Його розум і енергія знадобляться всюди … "

ЕКС-ПРОКУРОР ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВОЛОДИМИР ЛЕМАК:: НАШІ ВІДНОСИНИ З ГУБЕРНАТОРОМ ІВАНОМ РІЗАКОМ БАЗУВАЛИСЯ ВИКЛЮЧНО НА ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

Володимир Якубович Лемак – один із найдосвідченіших юристів Закарпаття, за плечима якого величезний стаж роботи у правоохоронних структурах краю на різних посадах.. Звання "Державний радник юстиції третього класу", яке прирівнюється до звання "генерала", Володимир Якубович удостоївся ще у серпні 2004 року. Свого часу він двічі очолював прокуратуру Закарпаття. Тому ми попросили його прокоментувати , якими насправді були взаємовідносини між керівництвом обласної влади та правоохоронних структур області , зокрема, у період губернаторства Івана Різака, якому, нині переслідуваному з політичних мотивів, опоненти завжди намагалися приписати авторитарні методи і тиск на керівників правоохоронних органів.

Ось що з цього приводу розповів Володимир Лемак:

– На посаді прокурора Закарпатської області вдруге я працював з грудня 2003 року по грудень 2004 року. За цей період діяльність органів прокуратури базувалася виключно на засадах чинного законодавства, із врахуванням вимог "Закону про прокуратуру", вказівок Генерального прокурора і його наказів. Хочеться зазначити, що за цей період взаємовідносини між правоохоронними органами області були налагоджені відповідно до "Закону про прокуратуру". Як відомо, координація діяльності правоохоронних органів покладається на органи прокуратури і у зв’язку з цим ми неодноразово розглядали актуальні питання життя області щодо стану законності, збиралися на координаційні та міжвідомчі наради, в роботі яких брали участь керівники правоохоронних органів області і нерідко представники влади, обласної ради і обласної адміністрації. Відносини між прокуратурою, обласною радою й адміністрацією завжди були ділові і насамперед ґрунтувалася на чинному законодавстві. Ми завжди відчували підтримку в тому, що органи прокуратури потребували, у матеріальному забезпеченні. Прокуратурі області було виділено нове приміщення по вулиці Коцюбинського в Ужгороді, для прокуратури міста – по вулиці Уральській. Для прокуратури Ужгородського району також було виділено нове приміщення. Це все було зроблено за сприяння обласної ради та облдержадміністрації.

Хочу звернути увагу, що за період моєї роботи прокурором краю, не лише облдержадміністрація, але й обласна рада також приділяла чималу увагу діяльності органів прокуратури. Була затверджена спеціальна Програма сприяння органам прокуратури, під яку ми отримали 150 тисяч гривень для закупівлі оргтехніки, комп’ютерів для органів прокуратури. Це для нас убула суттєва допомога особливо, якщо зважити, що в той час централізоване фінансування органів прокуратури було зовсім незначним.

Додам, що подібну підтримку мали і суди. Достатньо сказати, що саме в цей час було збудоване нове приміщення Ужгородського суду по вулиці Загорській. Я, як колишній голова судової адміністрації області, знаю, що все це робилося з ініціативи і за сприяння облдержадміністрації.

Щодо конкретних взаємовідносин між головою облдержадміністрації , на той час Іваном Михайловичем Різаком та прокуратурою, то вони базувалися виключно на чинному законодавстві. Якихось вказівок, директив, як діяти, які перевірки проводити , де уникати проведення таких перевірок – ми жодного разу не отримували. Завжди у всьому в нас було взаєморозуміння.

Згідно із "Законом про прокуратуру" прокуратура області в особі прокурора області періодично інформувала голову облдержадміністрації та голову обласної ради про стан законності на території області а також по окремих узагальнюючих питаннях, які виникали і були проблематичні для області. Реагування на це було адекватним. Тому за той період, який ми працювали разом з облдержадміністрацією та обласною радою, у нас було повне взаєморозуміння і підтримка. І все це йшло лише на користь загальній справі і, головне, сприяло зміцненню законності і правопорядку на території області.

http://context.ua/ukraine/society/2007/01/14/wom_25213.html

 

14 січня 2007р.
-->

До теми

Коментарі:

  1. Вакханалія 2007-01-22 / 12:58:00

    Я мав певне відношення до органів місцевого самоврядування за період керування І.Різаком, і В.Балогою.Не буду говорити про святість, чи інші бобродєтєлі.Однак при жорсткому керівництві Івана Різака за критерій бралися фаховість і вміння працювати, а при "демократичному" Балогові - партійна лояльність та родинна або кланова приналежність. І члени цього клану мають совість заявляти, що тягнуть до влади родичів, бо існує брак фахівців. Дурниці! Різак переконував, а Балога і іже з ними - таврують.

  2. Не соціал-демократ 2007-01-15 / 11:15:00

    Шановний Іване! Не мрій,що ще колись відродиться Ваша бандітська партія на Закарпатті.За часів Вашого правління Закарпаття розікрали остаточно,Знищено совість краю-інтелігенцію,Ви та Ваші друзі-покровителі безсовісно купували всіх і вся,Ви вбили гордий "закарпатський народ" перетворили його у послушних рабів.Чи памятаєте п.Іване, як Ви з Шуфричем обілучували румунські села.Побійтеся бога,залиште закарпатців у покої,не лякайте їх Вашим новим прешестям.

  3. Земляк 2007-01-15 / 11:00:00

    Як людині співчуваю Іванові Різокови!Проте, ті пани які його так хвалять це його підлеглі, яким він вибивав ранги та посади, хоча безперечно це професіонали.Проте нема за що хвалити Різака,за його часів збагачувались члени його партії, оточення,безсовісно бралися взятки,дальше розкладалася місцева влада, зростав бандитизм.Якщо така св"ятість,Іване вийди з лікарні,покажися людям, не бійся народу для якого ти так богато зробив...