Відмовляєтеся укладати договір на вивезення сміття — очікуйте позов до суду

Контейнери перемістяться ближче до доріг

Володимир Бобков повідомив: парк сміттєзбиральної техніки незабаром оновиться — до 20 липня очікують прибуття двох нових потужних машин вартістю понад 900 тис. грн., куплених за кошти місцевого бюджету. Відповідно під них придбають десь 200 великогабаритних контейнерів, бо об’ємів існуючих півкубових явно не вистачає. Перш за все до кінця серпня заміну проводитимуть на вулиці Грушевського, де ситуація з побутовими відходами найскладніша. До речі, контейнерні майданчики виноситимуть за межі внутріквартальних територій (десь цей процес уже почався), бо в Ужгороді стало настільки багато автомобілів, що сміттєзбиральні спецмашини через них часом просто не можуть дістатися до контейнерів. А оскільки очікувана нова техніка більша за наявну — проблема тільки поглибилася б. Отже, майданчики перемістяться ближче до доріг. Утім це не означає, що вони будуть розташовані далеко від помешкань. До того ж чимало ужгородців цьому тільки зрадіють: вони і так незадоволені близькістю контейнерів з усіма витікаючими наслідками (на вулиці Заньковецької їх навіть самовільно перетягнули на 200 м — далі від багатоповерхівки). Саме ж сміття забиратимуть раніше — приблизно з 5-ї ранку. Володимир Олександрович сподівається, що таке реформування має значно покращити ситуацію, бо нові контейнери зможуть накопичувати більше непотребу, який відтак не висипатиметься за межі баків і не розноситиметься вітром, а 2 нові машини, котрі поділять між КШЕПом та КП “Уж”, підстрахують від випадків, коли одна одиниця техніки вийшла з ладу, — і мало не півміста не можна очистити від сміття (останній такий трапився якраз цього тижня).


За будівельне сміття фірми суворо відповідатимуть

Окрім побутових відходів, улітку зазвичай у місті значно більшає негабаритних, адже в цей період інтенсивно йдуть ремонти, реконструкції, а будівельне сміття, старі вікна-двері, дивани й телевізори виносять на контейнерні майданчики, якщо не просто на вулицю. А між тим негабаритне сміття не враховується в чинному тарифі 4,99 грн. на місяць з людини, його треба самостійно вивезти на звалище. Цим можуть займатися всі, але відповідні послуги надають і КШЕП та КП “Уж”. Згідно із затвердженими міськвиконкомом розцінками, вивезення 1 куб. м негабариту обійдеться у 85 грн., себто машина — 100—150 грн. Телефони, за якими можна замовити цю послугу: 66-11-99, 66-10-27.

Володимир Бобков обіцяє, що будівельні фірми, які не захочуть прибирати сміття добровільно, відстежуватимуть і вживатимуть щодо них усі можливі санкції, передбачені законодавством, аж до позбавлення ліцензії. До того ж не секрет, що чимало підприємців займається цим бізнесом “у тіні”, отож нехай не ображаються, якщо матимуть проблеми з податковою інспекцією та центром зайнятості. До речі, відстеження всіх цих процесів — у компетенції міліції, але оскільки з нею в міської влади плідної співпраці поки що не виходить, ведуться переговори з недержавною структурою, яка б контролювала не тільки будівельні організації, що скидають своє сміття на майданчиках, а й ромів, котрі за 50—100 грн. беруться вивезти негабарит на звалище, а натомість скидають його біля найближчого контейнера, та надходження побутових відходів із сіл. Щодо останньої проблеми, каже Володимир Бобков, є бажання наступного тижня зустрітися з керівництвом сусідніх сіл із тим, щоб запропонувати їм послуги міських КП з цивілізованого вивезення непотребу.

“ЕКО” вивезенням сміття вже не займатиметься

Ще одна складова “сміттєвої” теми — явне небажання багатьох ужгородців укладати договори на вивезення сміття. Нині їх підписали 50—85% мешканців (у різних мікрорайонах — по-різному), а щоб утримати чинну вартість тарифу, цей показник слід довести до 90—95%. Адже у КП працюють такі ж люди, як і скрізь, їм також потрібно утримувати сім’ї, і за заробітної плати 800—1000 грн. при нелегкій фізичній праці спеціалісти просто тікають на більш високооплачувані і “чистіші” місця. Тому зараз активізується робота з населенням щодо укладання договорів, представники КП “Уж” і КШЕПу ходитимуть задля цього по домівках. Щодо тих, хто категорично відмовлятиметься підписувати договір, готуватимуть позови до суду про примусову сплату за послуги з вивезення сміття, а це, звісно, обійдеться значно дорожче.

Слід наголосити, що вивезенням сміття в Ужгороді зараз займаються тільки 2 підприємства — КП “Уж” та КШЕП. ТОВ “Еко” з покладеними на нього завданнями так і не впоралося і в підсумку його від цієї роботи відсторонено. Отже, абоненти “Еко” мають переукласти договори з КШЕПом чи КП “Уж”. За КШЕПом закріплені вулиці Гвардійська, Щедріна, Загорська, Паркова наб., Озерна, Кленова, Чернишова, Єньківська, Нікітіна, Сливова, Горіхова, Грушева, Абрикосова,Малинова, Осипенка, Довбуша, Остапа Вишні, Котовського, Чехова, Рилєєва, Філатова, І. Франка, Павлова, Гарайди, Закарпатська, пл. Лаборця, Локоти, Боженка, Шевченка, Боршоша-Кум’ятського, Островського, пров. Шевченка, пров. Добролюбова, Я. Гуса, Митна, Гленца, Студентська наб.

Межі Боздоського парку затверджуватимуть через суд

Журналісти поцікавилися, чи буде на Ужі поблизу філармонії обладнано пляж, як це колись давно планувалося. Втім, виявляється, ця ідея 2003 року була необґрунтованою: по-перше, дно нашої річки кам’янисте, воно не відповідає стандартам пляжної зони, а по-друге, і це найважливіше, вода не є такою чистою, як хотілося б, бо вище за течією населені пункти скидають нечистоти в Уж. Фактично, купатися у нас ніде, саме тому міська влада підтримала інвестиційний проект будівництва аква-парку. “Водний світ” мав бути готовий уже наступного року, але обласні інстанції роблять усе можливе, щоб затягнути процес. На жаль, це їм вдалося: наразі все упирається в затвердження меж Боздоського парку, який має 53 га, але колись хтось чомусь обвів на карті червоним фломастером 74 га. Управління екології єдине досі не поставило свій підпис під необхідними документами, тому в міськради не залишається іншого виходу, аніж подати на нього в суд щодо примусового затвердження меж Боздоського парку. Адже якби не це “вставляння палиць у колеса”, будівництво давно б велося, проект повністю готовий, німецька фірма вклала в нього 1,5 млн. євро, і якщо її терпець таки увірветься, навряд чи в управління екології вистачить коштів на компенсацію збитків…

До речі, у Чеській Ліпі з населенням 40 тисяч чоловік аква-парк уже відкрили, і, незважаючи на вартість 17 грн. за годину, він користується популярністю.

Транспортний податок забезпечує ремонт… 4 км доріг

Дороги — вічна проблема України, і Ужгород — не виняток. Минулого року деякі наші міські шляхи було передано облавтодору в надії, що той зможе їх відремонтувати за державні кошти, однак не вдалося: фінансування на них не заклали до бюджету. Втім, ображатися на облавтодор, каже Володимир Бобков, не можемо: у 2007-му він виділив 500 тис. грн. на ремонт вулиці Загорської.

Загалом же дороги мають ремонтуватися за рахунок транспортного податку, а його цьогоріч назбирається 5 млн. грн. — рівно на 4 км добротного ремонту, в той час, як маємо більш ніж 100 км комунальних шляхів. Зараз понад 2 млн. грн. піде на приведення до порядку розв’язки на Капушанській—Баб’яка—Легоцького із продовженням останньої вулиці до автозаправки ОККО, а все інше — на точкові ремонти. Вони вже ведуться й мають закінчитися в липні. Далі кошти залишаться тільки на аварійну підтримку доріг в екстрених випадках. Один із таких стався і минулої п’ятниці, коли через зливу засипало кілька вулиць: Кошицьку, Сріблясту, Грибоєдова, Тімірязєва.

Уже давно говориться і про необхідність великої об’їзної дороги через Єньківську, але 9 млн. грн., в які вона виллється, міський бюджет не потягне. Будуть просити кошти від Кабміну — може, у зв’язку з підготовкою до “Євро-2012” їх виділять — як-не-як, ідеться про ділянку, яка об’єднує угорський і словацький кордони.

Бюджетні установи й надалі “автономізуватимуться”

Улітку освітні заклади активно готуються до нового навчального року, і йдеться не тільки про косметичні ремонти. У школах поступово міняють старі вікна-двері на металопластикові, продовжується і курс на автономізацію бюджетних установ. Зараз будують 5 індивідуальних котелень (у тому числі для Падіюну та ЗОШ №7), ще 6 — проектуються. Оскільки в місті 36 таких закладів не мають автономного опалення, ведуться переговори із лізинговою компанією, котра може дати кошти на повне вирішення цієї проблеми з подальшим їх поверненням. “Якщо все буде добре, за півтора року ми з цим упораємося”, — каже Володимир Бобков.

Відмовляються від централізованого теплопостачання не тільки бюджетники, а й населення. За неофіційними даними, близько половини ужгородських квартир уже перейшли на “автономки” — тільки за травень—червень було видано 1200 дозволів. Незважаючи на те, що існує наказ Міністерства житлово-комунального господарства про тільки побудинкове переведення на індивідуальне опалення, в Ужгороді практикують і попід’їздне. Газовики, звісно, заперечують, пишуть листи, але міська влада готова з ними сперечатися з цього приводу.

Володимир Бобков також повідомив, що в багатоповерхівках, де залишилися 2—3 квартири, які гріються централізовано, причому їхні мешканці принципово не хочуть переходити на “індивідуалки”, хоч і мають можливість це зробити, тарифи на тепло можуть виявитися вищими, ніж для інших абонентів. Це випливає із реально більшої собівартості такого тепла, і ужгородців через оголошення на під’їздах чесно попереджають про це. Маючи інформацію, люди самі робитимуть вибір. До речі, окремим справді соціально незахищеним особам, котрі мешкають у майже повністю “автономізованих” будинках, зі встановленням опалення і надалі допомагатиме місто (минулоріч таким чином вирішили питання по 15 квартирах).

Насамкінець Володимир Олександрович наголосив: в Ужгороді багато систем автономного опалення встановлено без необхідних дозволів, і їх треба якомога скоріше легалізувати. Інакше рано чи пізно це може вилитися у солідні штрафи.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

 

09 липня 2008р.