Володимир Мочарник: „Чорна гора”, відколи існує, постійно живе в ситуації пресу”

Учасником зустрічі став головний редактор незалежного тижневика „Чорна гора" з Виноградова Володимир Мочарник, ім’я якого стало популярним після випадку спалення невідомими його автомобіля.

Пан Володимир почав з того, що оголосив, що не є опозиційним журналістом, оскільки вважає це слово занадто заангажованим. „Є журналістика і є нежурналістика, – сказав він. – Журналістика – це пошук реальності та її відображення через відчуття справедливості, інтуїції, чесності і т.д." А нежурналістика, за формулюванням Володимира Мочарника, це імітація журналістики: замовні, партійні речі, будь-яка заангажованість.

Стосовно видання „Чорна гора", яке існує вже 12 років, то редактор окреслив його як духовно-просвітницький тижневик, тому позиція видання базується перш за все на засадах духовності. „Це дає мені великі потенційні можливості, дає мені силу, але з іншого боку приносить серйозхні проблеми, оскільки я є невільна людина. ...Більш за все я прагну в своїй роботі, аби газета залишалася живою", – сказав пан Володимир.

Можливість конфлікту Володимир Мочарник відчував давно. Відмова редактора друкувати різного роду пропагандистські статті під час виборів, незаангажовані статті про життя та владу Виноградівщини робили „Чорну гору" цікавим виданням з аналітичними матеріалами. „Нашу районну газету, — розповів пан Володимир, – повністю присіли хлопці-регіонали, а ми стали давати іншу інформацію. І це, звичайно, не сподобалося, тому що почали випливати деякі наші одіозні особистості зі своїми не досить приємними справами".

Загалом, редактор розповів, що „Чорна гора", відколи існує, постійно живе в ситуації стресу та судових тяганин. Виживати незалежній та незаангажованій газеті допомагає, за словами редактора, єдине – „не думати про те, що ти виживаєш". Сьогодні, після підпалу автомобіля, пан Володимир не дуже вірить у те, що міліція та слідчі органи що-небудь зробляить чи знайдуть винуватців. „В Києві нічого не робить міліція, то що вже говорити про Виноградів", – додав він. Це, як розповів, пан Володимир, був уже другий випадок його залякування. Перший стався 2003 року, коли редактор у вікно вкинули пляшку з коктейлем Молотова. Того разу вибуху не сталося, але факт зафіксовано. Завдяки спілці „Журналісти без кордонів" було відкрито кримінальну справу, яка ніяких результатів не дала. Усе пояснили „хуліганськими витівками". Щодо підпалу машини, то пан Володимир впевнений що походження цього злочину має владні коріння. Як варіант, Володимир Мочрник допускає, що міг „набриднути якимось бандтам".

Нині, через 10 днів після злочину, по якому міліцією було порушено кримінальну справу, присутній на прес-конференції Микола Кошута, секретар обласної організації Спілки журналістів України, порадив Володимиру Мочарнику поцікавиттися, чи порушено кимінальну справу прокуратурою. В протилежному випадку, за його словами, почне діяти журналістська спільнота.

Власне свою присутність на прес-конференції Володимир Мочарник пояснив одним: зараз має відбуватися самоорганізація людей, а журналістів і поготів. За словами пана Кошути, сьогодні є два варіанти дій: „або ми, як журналістська спільнота, змусимо їх (правоохоронні органни та прокуратуру, – ред.) щось робити, або наступна спроба „залякування" закінчиться трагічно".

Зрештою, присутні погодилися, що ситуація в закарпатській журналістиці таки потребує додаткового відвертого обговорення, а тому погодилися з пропозицією головного редактора інтернет-видання Закарпаття онлайн Олега Диби одразу після офіційних урочистостей знагоди Дня журналіста провести в прес-центрі "Закарпаття" журналістський "круглий стіл" на цю тему.

 

01 червня 2011р.