Навіщо населення підштовхують до скуповування долара...

Останнім часом інформпростір переповнений прогнозами експертів і аналітиків про те, що буде з курсом гривні до кінця року. Всі вони зводяться до одного - національна валюта девальвує.

 

Деякі навіть припускають, що після парламентських виборів долар може "підстрибнути" мало не вдвічі - до 15 гривень за "зелений". Але при цьому звучить маленький нюанс - такого подорожчання можна очікувати тільки, якщо вибори спровокують новий Майдан.

А якщо не буде Майдану, і вибори стануть черговою змовою політиків, які після роздачі чергової порції соціальних ініціатив спокійно поділять місця в парламенті? Хто вирішив, що нардепи, ці революціонери від народу, хочуть нового Майдану, вони, швидше, бажають комфортно всістися в теплі міністерські крісла. Та й чому Майдан може призвести до різкого стрибка долара. "Помаранчеві" події показали, що "зелений" виключно на "революційних дріжджах" не зростає. Для валютних коливань потрібні специфічні і менш помітні простому обивателеві фактори, ніж хвилювання в суспільстві. На курс сильніший тиск має економічна криза. І як тоді накажете розуміти вищезгадані слова?

Дійсно, в червні поточного року долар в Україні подорожчав. Але всього лише на 0,3%, що і зростанням назвати складно. Просто окремі особи за рахунок збільшення спреду між ціною покупки та продажу намагаються додатково заробити. Долар з початку травня фактично залишається відносно стабільним. Хоча аналітики весь час намагаються довести зворотне, очевидно їм це дуже потрібно.

Невеликі стрибки курсу в червні були викликані тривіальним явищем - Мінфін скуповував валюту для виплати відсотків за єврооблігаціями і для їх погашення. Крім того, валюта потрібна була для реструктуризації боргу перед ВТБ. У липні необхідно близько 24 млн дол., щоб погасити поточні відсотки за держборгом. Сума невелика, тому і долар почав трохи знижуватися на міжбанківському ринку.

Щоб зрозуміти, кому вигідний дорогий долар, досить вивчити обіг валюти на міжбанківському ринку. Починаючи з кінця травня обсяги угод з її купівлі і продажу зростають прискореними темпами. Незважаючи на всі розмови "нагорі" про те, що банки повинні кредитувати економіку, реальна ситуація виглядає зовсім по-іншому. Фінустанови віддають всі сили і час на валютні спекуляції (нехай не відлякає нікого таке слово). Маючи вільні грошові кошти в більшій мірі за рахунок депозитів населення, банки скуповують валюту для подальшого перепродажу. Крім того, отримавши можливість використовувати різного роду валютні деривативи, вони почали активно освоювати цей сегмент ринку. У справу пішли хитромудрі моделі своп і РЕПО операцій. До того ж банки отримали ще один інструмент для подібних спекуляцій - валютні ОВДП. Не вистачає їм тільки високого долара - продати б його якомога дорожче, а скупити - задешево.

Імпортери, які зараз дуже обласкані владою, теж все більше і більше втягуються у всякого роду спекуляції. Користуючись юридичними вивертами в законодавстві, вони на ринку скуповують валюту мільярдами, і замість того, щоб перераховувати її за реальний товар, "сидять" в очікуванні, коли курс зросте, аби величезну масу "зелених" продати за півгодини, а різницю покласти собі "в кишеню". Як інакше, крім як спекуляцією, можна пояснити зростання обсягу купівлі валюти на міжбанківському ринку в літній період?! Адже навіть у хороші часи бізнес скорочував обіги, не те що зараз, коли завдяки суворій турботі уряду він перебуває в стадії стагнації. Про які закупівлі продукції машинобудування, а саме так трактують офіційні джерела збільшення попиту на "заморську" продукцію, може йти мова? Хто ці покупці машин і устаткування, де вони взяли кошти на реконструкцію підприємства, чи, може, це відбувається у світлі підготовки до чергового Євро? Питання, питання...

Складається враження, що нинішнє керівництво країни саме зацікавлене у всьому, що відбувається, тому й заохочуються різного роду прогнози про зростання долара, аби населення в черговий раз почало скуповувати його, навіть не замислюючись, що конкретно воно купує. У США наближаються чергові вибори президента, знову піднімається питання збільшення ліміту держборгу. Тепер вже говорять про рівень в 16-17 трлн дол., попередній розмір вичерпується. Якщо на наступний бюджетний рік (у США він триває з вересня по вересень) заплановані доходи на рівні 2,9 трлн дол., а витрати - 3,8 млрд дол., значить різницю, як зазвичай, додрукують.

В результаті, українцям запропонують "зелені папірці", які, можна сказати, нічим не забезпечені. Як це не парадоксально звучить, але закрадається підозра, що саме тому наша "турботлива" влада і підштовхує населення до думки про необхідність прикупити долари, від яких вона сама хоче позбутися, адже прекрасно усвідомлює - чергова емісія в США знецінить цю валюту. І цілком можна припустити, що саме це лежить в основі нервових прогнозів майбутнього курсу. До того ж, якщо порахувати, то стане зрозуміло - з 2011 року по теперішній час курс долара зріс всього на 1,3%. Всі, хто тримав валюту на руках, вийшов у збиток, і їх продовжують агітувати до її купівлі. Прогнози, звісно, справа важлива, але треба реально дивитися на ситуацію.

Неможливо за рахунок скуповування "зелених" зберегти свої заощадження (особливо, якщо мова йде про тривале накопичення). Долари - не майно, не дорогоцінний метал, які й дозволяють жити в фінансовій безпеці. Це - просто папір, яку час від часу хтось хоче продати через надлишок, правда, з вигодою. А якщо щось не так, то можна визнати прогнози помилковими.

Микола Господарець

УНІАН

 

18 липня 2012р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів