«Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»

Головний сержант артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади з позивним «Ярчук» служить в підрозділі із 2015 року. За цей час він пройшов шлях від боїв на Луганщині до контрнаступу на Херсонщині, освоїв сучасне західне озброєння та сьогодні навчає молодих артилеристів.
Після мобілізації «Ярчук» пройшов підготовку в артилерійській школі на Львівщині, а згодом виконував бойові завдання в Станиці Луганській, Волновасі, Авдіївці, Пісках, Докучаєвську та Маріуполі.
За десять років війни артилерія змінилася кардинально. Якщо раніше для ураження однієї цілі витрачали десятки снарядів, то сьогодні завдяки сучасним системам управління вогнем і безпілотникам достатньо трьох-чотирьох.
«Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії», — каже військокослужбовець.
Минулого року «Ярчук» чотири місяці проходив навчання в Португалії, де опанував гармату М-114, калібру 155 мм та отримав кваліфікацію інструктора. Коли ці системи надійшли в Україну, він уже навчав працювати на них інших військовослужбовців.
За його словами, українські артилеристи дуже швидко адаптуються до нової техніки.
«Хорошому артилеристу достатньо тижня, щоб освоїти новий вид озброєння», — каже він.
Одним із найяскравіших епізодів служби для головного сержанта став контрнаступ на Херсонському напрямку у 2022 році.
Після прориву російської оборони артилеристи бригади почали використовувати трофейні боєприпаси, а згодом захопили дві гармати, які відремонтували й розвернули проти окупантів.
«Росіяни залишили все готовим до роботи. Ми просто прийняли ці гармати й почали бити ворога його ж зброєю», — згадує «Ярчук».
Сьогодні він відповідає не лише за бойову роботу, а й за підготовку особового складу, саме в батареї військові здобувають необхідний бойовий досвід.
«За два тижні можна підготувати людину до роботи в розрахунку. Далі все залежить від бажання вчитися та брати відповідальність», — переконаний військовослужбовець.
Окремо він наголошує: сучасна війна це вже не протиставлення артилерії та безпілотників, а їхня спільна робота.
«Сьогодні артилерія й дрони працюють в унісон. Безпілотники знаходять цілі, коригують вогонь, а інколи одночасно із снарядом завдають удару по противнику. Саме така взаємодія дає максимальний результат на полі бою», — говорить він.
Попри десять років війни, «Ярчук» не шкодує про свій вибір.
«Я радий, що служу саме тут. Для мене 128-ма бригада — це сім’я. Пишаюся своїм підрозділом, своїми побратимами й артилерією. Після війни я також бачу себе військовим», підсумовує головний сержант.
До теми
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
- "Бограч-index" – липень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на - 5,5%
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- В Ужгороді покажуть документальний фільм про евакуацію цивільних із прифронтової Костянтинівки
- В Ужгороді розпочався «Чендей-фест»: визначили найкращих авторів малої прози та сценаріїв
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Світовий стандарт у дії: чому серце пацієнта в Закарпатському кардіоцентрі лікує не один лікар, а ціла команда?
- Закарпаття серед областей із найнижчими пенсіями в Україні — Опендатабот
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Прикордонник Чопського загону «Моряк» був «очима» штурмовиків, а тепер готує нове покоління операторів БПЛА
- До майже 50% зросла вартість навчання в університетах на Закарпатті
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів
- «Мацур»: у 128-й Закарпатській бригаді створили власний бойовий наземний роботизований комплекс
- Повернення до внутрішнього балансу: нацгвардійці 26-го Закарпатського полку проходять декомпресію після фронту
- «Український балкон» у Стару Європу: яким побачив Закарпаття німецький репортер у 1930-х
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Інвестиція у майбутнє: скільки коштує навчання в УжНУ у 2026 році та як змінилися цінники?
- 32 659 вибухонебезпечних предметів знешкоджено: закарпатські сапери працюють на Миколаївщині
- «Руки мають працювати швидше, ніж голова увімкне паніку»: історія бойового медика Мукачівського прикордонного загону

До цієї новини немає коментарів