Кандидати сходять з дистанції. Думки експертів з приводу

Так 9 жовтня виборці ужгородського округу дізналися, що самовисуванець Володимир Смоланка знімається на користь іншого самовисуванця Павла Чучки. "Аналітик-Контент" поцікавився у експертів, що вони думають з цього приводу. Наші співрозмовники – політолог і соціолог Віктор Пащенко та експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай.
– Отже Володимир Смоланка зняв свою кандидатуру на користь Павла Чучки. Чи додасться рейтинг Смоланки Чучці? Інакше кажучи, чи проголосує більша частина прихильників одного за іншого?
Віктор Пащенко:
– Думаю, що у більшості випадків відповідь на це питання – так. Так, проголосує. А загалом хочу відзначити, що на Закарпатті, як і по всій Україні, йде боротьба між двома основними світоглядними напрямками. Це – східний, пострадянський, який уособлюють Партія регіонів, комуністи та їх сателіти. І є прозахідний напрямок, так званий демократичний напрямок. Так от Павло Чучка і Володимир Смоланка є найбільш яскравими представниками прозахідного напрямку на Ужгородщині. І тому у них у значній мірі спільний виборець, спільне електоральне поле. Тому звичайно – зняття одного кандидата додасть голосів іншому.
Але все таки ще два кандидата із прозахідного напрямку залишаються – це Ростислав Буланов – висуванець від партії УДАР та Андрій Сербайло – висуванець від "Батьківщини". Якою буде їхня позиція, це, власне, і стане тестом на демократичність демократичних сил – наскільки вони зрілі, і наскільки власні амбіції зможуть покласти задля загальної перемоги.
– Так само на 70-му – свалявському окрузі – чинний депутат ВРУ від НУ-НС Станіслав Аржевітін днями зняв свою кандидатуру на користь опозиціонера, теж чинного нардепа Олександра Кеменяша. Що скажете про цю ситуацію?
Віктор Пащенко:
– Це також розумний і правильний хід. Втім відзначу – з точки зору моральної це одна річ. Але з точки зору технологічної – все-таки у Аржевітіна не такий був високий рейтинг, аби його комусь передати. В Аржевітіна немає такого електорального запасу на Міжгірщині, який є у Смоланки на Ужгородщині.
Олександр Солонтай:
– Загальна ситуація по Смоланці та Аржевітіну полягає у тому, що не всі їх голоси дістануться Чучці та Кеменяшу. Щоправда, у горах мало кандидатів, а після зняття Аржевітіна їх взагалі залишається тільки 4. Тому справді це серйозно допоможе Олександру Кеменяшу – виборці Станіслава Аржевітіна оберуть в більшій мірі саме кандидата від Об’єднаної опозиції.
Складніше Павлу Чучці, адже в Ужгороді багато кандидатів. Зняття Смоланки і заклик підтримати Чучку суттєво допоможе останньому, але все ж таки якась частина голосів Чучки дістанеться також Сергію Ратушняку, Василю Ковачу та Андрію Сербайлу.
Зняття Смоланки означає, що в трійку лідерів на ужгородському окрузі відтепер ввійде новий партійний кандидат. Це буде або Андрій Сербайло від "Батьківщини", або Василь Ковач від Партії регіонів.
– А чи буде користі головним фаворитам від зняття так званих технічних кандидатів? Наприклад на 72-му – тячівському окрузі, на користь Василя Петьовки знявся Степан Хома – його офіційний консультант-помічник.
Віктор Пащенко:
– Жодної користі не буде. Ці зняття абсолютно нічого не значать. Ці технічні кандидати виконували якусь технічну функцію.
Олександр Солонтай:
– Щодо Петьовки та Хоми, то такі зняття традиційно використовуются у технічних цілях - для створення інформаційних приводів, як елемент виборчої кампанії.
– Слухаючи кандидатів, які знялися на користь іншого, ми чуємо майже ідеальні месиджі про порозуміння, перевагу над власними амбіціями заради спільної перемоги тощо. Та все ж, на вашу думку, що більше спонукає знятися кандидатів – таки дійсно щира підтримка колеги, чи якісь кулуарні домовленості?
Олександр Солонтай:
– Звичайно, такі домовленості досягаються кулуарно, виборці можуть лише здогадуватися, що стоїть за зняттям. Але незалежно від форми переговорів, слід привітати тих кандидатів, які пішли на такий мужній крок. Решті кандидатів, що залишаються, можливо варто взяти приклад. Зокрема, особисто я вважаю правильним узгодження кандидатів між "Батьківщиною" та УДАРом, якщо воно буде доведено до кінця. Залучення позапартійних кандидатів також є правильним.
Віктор Пащенко:
– Я не можу говорити за всіх кандидатів. Щодо Станіслава Аржевітіна – це прагматичний хід: ну немає він шансів на перемогу, то для чого брати участь у кампанії.
Щодо Володимира Смоланки. Я знаю, що переговори були. Але це не формальні переговори із веденням протоколу. Чучка і Смоланка знаються років сорок. І вони і до цього мали десятки спільних справ і, переконаний, будуть мати їх у майбутньому. Це – інтелігенти.
Я переконаний, що уже на етапі висування між ними була домовленість, що до кінця буде йти один. А цей період – від початку виборчої гонки і до сьогодні – показав, що хто із них має більше шансів на перемогу. Упевнений – якби їх більше мав Володимир Смоланка, Павло Чучка зняв би свою кандидатуру на його користь.

Бюро "Аналітик-Контент"

 

11 жовтня 2012р.