Михайло Орос: "Усі фізичні хвороби є наслідком діяльності головного мозку, тому лікую своїх пацієнтів словом"

Він не мріяв стати медиком. Його свідоме життя було наповнене побутовими ідеями – здобути освіту, знайти кохану дружину, а головне – посвятити себе улюбленій справі – фізиці. Остання зіграла у житті Михайла Ороса чи не найголовнішу роль. Проте, вирішальним стало спортивне заняття – карате. Зрозумів, що карате, як вчення східних народів, напряму пов’язане з фізикою: точність удару, чіткий розрахунок, як наслідок – ураження у саму ціль.
"Наша команда поїхала на змагання, ми побачили, що люди натискають біологічно активні точки і від цього є ефект – покращення самопочуття, знімання болі, покращення стану у людини, що отримала травми чи пошкодження. Мене зацікавила саме ця техніка, акупунктура. Її ще називають чжень цзю терапією. Я зрозумів, що це є практично медицина. Так у мене виникло бажання вступити на медичний факультет", - пригадує Михайло Орос, головний лікар клініки інноваційних технологій та сучасних методів діагностики.
У клініці інноваційних медичних технологій Михайло Орос започаткував дещо нову, для закарпатської медицини, практику – лікування словом. Каже, щойно зрозумів, що усі фізичні хвороби є наслідком діяльності головного мозку, почав лікувати своїх пацієнтів розмовляючи. Така, проамериканська система – психотерапія – у закарпатських пацієнтів не одразу викликала довіру. Однак, як стверджує лікар, поступове втілення її у медичну практику, дало позитивні результати: "Дуже часто ми знаходимо психологічні аспекти у людей із неврологічними захворюваннями. Можна сказати, що в кожного другого хворого, який переступив поріг кабінету невропатолога, виявляють психологічний дисбаланс в організмі. Часто функціональні захворювання нервової системи переважають над органічними. Я зрозумів, що психотерапія, лікування словом – воно на межі (за ефективністю) з фізичними методами лікування. Можливо, навіть у дечому їх перевищує".
Психотерапія, яка, за словами медика, є основою чи не усіх людських болячок, знайшла підтримку і за кордоном. Михайло Шавгулідзе товаришує з українським колегою ще з часів студентства. У Грузії, де практикує лікар, діє страхова медицина то, відповідно, більшість закладів приватної форми власності. Нині пан Шавгулідзе приїздить до Хуста у приватну клініку "Водолій", аби навчитися. Каже, практика Михайла Ороса достойна наукових праць провідних ескулапів світу.
"Это очень хороший человек, это для меня на первом месте. На втором месте, это то, что он высочайшего класса профессионал. Для врача очень важно не останавливаться, развиваться. Знаю, что он очень сильно над этим работает. Видно, что они берегут качество своей работы. Потому что, для частных клиник это основное, чтобы шел поток людей. А чтобы шел поток пациентов, надо очень сильно следить за качеством", розповідає Михайло Шавгулідзе, лікар з Грузії.
Як не дивно, приватну клініку у Хусті місцеві називають інтернаціональною. Окрім частих візитів грузинського колеги, серед лікарів, які обслуговують пацієнтів є й болгарин. Денис Таков тут працює всього кілька років. Проте, зізнається, встиг розкрити у головного лікаря основні якості керівника і провідного спеціаліста: "Як керівник – це пунктуальна людина. Людина, яка фактично вимагає від своїх співробітників, підлеглих колег, такої ж високої якості надання медичної допомоги, яку він сам надає, професіоналізму в роботі. І ми намагаємось цих правил дотримуватись", каже Денис Таков, лікар-пульмонолог.
Щодня клініку "Водолій" відвідують кілька десятків пацієнтів. За 15 років існування приватного медичного закладу тут оздоровилися близько п’ятнадцяти тисяч осіб. Приїздять не лише із Закарпаття, а й з інших областей навіть країн. Як стверджує Михайло Орос, головне досягнення Закарпатської медицини – хороші спеціалісти. А це у медичній практиці одне з основних.
"Мені здається, що на Закарпатті дуже багато хороших лікарів. Тому, що закарпатські лікарі чимало їздять по світу, вони бачать. Мені здається, ефективність залежить конкретно від того лікаря, до якого ви потрапляєте. Інша проблема, що система надання медичних послуг у нас, в Україні – не ідеальна", - зізнається Михайло Орос.
Досягти успіху у медицині, будучи лишень добрим лікарем, практично не можливо. У Михайла Ороса щоденна моральна підтримка – дружина Олена, яка працює у сімейній клініці офтальмологом. Разом подружжя 15 років, виховують двох синів віком 13-ти і 8-ми років. Також своєрідну групу підтримки поповнює і батько Михайла Ороса. Вибір сина стати лікарем пройшов витримку часом. Тож тепер Михайло молодший – гордість і опора усієї родини.
Як батько, Михайло Орос каже: "Найбільша допомога, яку людина може отримувати – це коли вона тобі допомагає зберегти своє здоров’я. це дар і дорогоцінність, яку не можна оцінити. І, мабуть, те що при будь-яких проблемах, він у нас завжди на посту, я на сьогоднішній день не можу висловитись словами, наскільки це важливо".
Михайло Орос, який працює головним лікарем приватної клініки з моменту її заснування, зізнається, що пацієнти, які навідуються до медичного закладу нерідко обслуговуються й безкоштовно. А ще пан Михайло двічі на тиждень приймає у Хустській районній поліклініці. Каже, довіру хворих заслужив трьома основними факторами: "Треба просто любити свою роботу. Я завжди своїм хворим, які приходять до мене, кажу: ви мені протягом тижня напишіть на папір, яке задоволення ви отримали сьогодні. Ось так, по днях я беру й дивлюся. За моїми спостереженнями, кожен день це детектив, це боротьба між хворобою, лікарем і хворим. Це трикутник. І коли ти виграєш цю боротьбу, то це задоволення просто не можна описати словами", ділиться досвідчений фахівець пан Михайло.
Клініка у Хусті стала чи не єдиним прикладом успішного розвитку приватного медичного закладу на Закарпатті. А професійна історія Михайла Ороса – лише початок сімейної традиції. Молодший син у свої 8 років уже мріє стати лікарем, як тато.

Євгенія Фанта для uzhgorod.net.ua
[foto]2014/02/10/oros1.jpg[/foto]

 

11 лютого 2014р.