Італія втрачає перлину, від якої у закарпатців залишився назавжди слід у серці

За даними The Telegraph, референдум розтягнеться на п'ять днів з 16 по 21 березня, оскільки в ньому будуть брати участь різні міста.

Закон про проведення голосування влада Венето ухвалила ще в 2006 році. Місцевим мешканцям пропонують також висловити свою думку щодо членства Венеції в Європейському союзі і блоці НАТО. Згідно з останнім опитуванням, 65% виборців у регіоні, куди входять такі історичні міста, як Тревізо, Віченца і Верона, підтримують відділення від Риму. Всього, за даними видання, в регіоні мають право голосувати і можуть взяти участь у референдумі близько 3,8 мільйона осіб. Це голосування не є обов'язковим. Водночас, підсумок референдуму зможе надати легітимності прихильникам відділення.

 Сепаратисти стверджують, що регіон перераховує в казну Італії на 20 мільярдів євро більше, ніж отримує від держави послуг. Відразу після референдуму в разі своєї перемоги прихильники незалежності вимагатимуть припинити перерахування податків.

 Венеціанська республіка існувала до кінця 18 століття. У період розквіту вона мала численні колонії в Середземномор'ї і за його межами.

 Ясновельможна республіка Венеція залишалася незалежною торгової державою до повалення Наполеоном Бонапартом в 1797 році останнього дожа і приєднання до Австрії. До складу Італії Венеція увійшла лише в другій половині 19 століття.

Кореспондент Ужгород.net поділився своїми враженнями від побаченого в древньому місті на воді…

Впевнена, що кожен, хто їде до казкового міста Італії – Венеції, тамує подих. Сказати, що це диво із чудес – буде замало… Розкішна перлина поблизу Адріатичного моря вже віками міцно поєднує сотні островців Венеціанської лагуни. Чотириста різноманітних мостів, побудованих через 150 каналів, незліченна кількість архітектурних шедеврів-будинків на вузеньких провулках - чарують мільйонний натовп туристів, які з’їжджаються сюди з усіх куточків планети. А чудова сонячна погода в кінці вересня лише підкреслює древній Венеції витонченість та шикарність…

Такої величезної кількості води на вулицях міста ще не бачила ніде. Звичайно, спочатку незвично, що у кожному кварталі замість дороги – водний шлях і пересування людей на гондолах та човнах… Та й специфічний неприємний запах стоячої води внизу дамб, побудованих з-поміж старовинних будинків, теж не додавав оптимізму та переконання, що в італійців тут гарне життя. Але вкладене століттями потужне мистецтво у це місто, яке зараз входить до списку всесвітнього спадку ЮНЕСКО, демонструє іншій бік медалі.

Музеї та галереї, в яких зібрано багато історичних та сучасних художніх колекцій мистецтв, величезні вимощені каменем площі із височенними соборами і церквами, розписані в різних стилях та з нанесеними прекрасними фресками, статуями  -  зачеплять серце і душу кожного, хто побачить цю красу на яву. Якби не сучасні пароплави, які щохвилини рухаються по обидва напрямки каналів, тисячі кафе, ресторанів, готелів, сувенірних магазинів та натовпу туристів, галасу від них, то, дивлячись на гондоли на фоні старовинної архітектури будинків, думаєш, що потрапила у Середньовіччя… Місто-пам’ятник вражає масштабними палацами, грандіозними базіліками, багатством мистецтв та культурою. В цьому можете самі переконатися із фоторепортажа…

Ужгород.net