Великоберезнянські бузьки повернулися з теплих країв у Карпатські гори

У селі Жорнава Великоберезнянського району мешканці спостерігають, як окліматизовується чудова пара бузьок, які тиждень тому повернулися з теплих країв у Карпатські гори. Ці лелеки кожної весни долають сотні тисяч кілометрів, аби повернутися на батьківщину і ввиконати свій природній обовязок – дати життя своїм дітям.

Пара вже роками гніздиться на залізних перекладинах над залізничною колією. Тут в них влітку народжується по 3-4 лелечат. Схоже, цим птахам не заважають ні потяги, які курсують на Львів та Київ, ні потужні звуки машиністів локомотивів. Попри гірську місцевість, птахам є де годуватися на полях та лісових галявинах. Цікаво, що тамтешні пернаті – кури та півні аж ніяк не відреагували на приліт своїх братів по «крилу».

Народні прикмети говорять, що майже завжди на крилах вони приносять холод і навіть сніг. Так, зараз ми спостерігаємо пониження теператури повітря, але це не на довго, адже весна бере своє: побільшає сонячного тепла, все навкруги розцвіте, забуяє…

А ще кажуть, що лелеки селяться лише біля добрих людей. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. Орнітологи підрахували, що в Україну щороку повертаються близько 25 тисяч лелек.

До лелек наш народ завжди шанобливо ставився. Лелека - один із символів України. Оскільки від кохання народжуються діти, не дивно, що українці й досі поетично висловлюються: дітей приносить лелека. Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного лелеку, то цілий рік будеш сам, двох - будеш у парі.

Тож на наших фотосвітлинах все в порядку…

Ужгород.net