Хто наступний? Настрої політологів, політиків та пересічних закарпатців напередодні виборів

Напередодні президентських перегонів соціологічні дослідники вже оприлюднюють перші результати опитувань. І хоча респонденти не надто чіткі у своїх відповідях, не завжди називають конкретних прізвищ, але добре усвідомлюють неминучість зміни вертикалі влади.  Нині майже немає такої верстви населення, яка б не задумувалась про власну безпеку, економічну стабільність, зрештою, добробут всієї держави.

Від малого до великого в Україні живуть політикою - політика в школі, університеті та роботі і навіть під час відпочинку. У жодній країні світу діти не знають своїх державних діячів поіменно, а українські - вже розмежовують хороший/поганий «дядя». Можливо, батькам над цим варто задуматись. А може, це ознака росту суспільства? Дорослого, навіть у малому віці; розумного, сидячи за партою; прогресивного, будучи простим робітником. Так, саме так соціальний прошарок починає дбати про якість і високі стандарти життя. Сьогоднішнє покоління готове до діалогу, чітко вказуючи де місце України.

Вже наприкінці травня українці обиратимуть собі нового главу держави. Початок політичним перегонам покладено. Очолити Україну зголосились 46 кандидатів. Утім, за президентське крісло боротиметься рівно половина із зареєстрованих. Решті ЦВК відмовила. Причина - невідповідність  документів (необхідних та наданих), а також НЕвнесення грошової застави в обсязі 2,5 млн. грн. Отож, участь у перегонах візьмуть два десятки чоловіків, і лише три жінки. Передвиборні програми ще не написані, а політичні коливання, геополітична загроза, суцільне економічне падіння – усе це сьогодні гальмує проведення звичної передвиборної гонки.

Нещодавні календарні дати непередбачувано стрімко змінюють умовне зображення України. Держава знесилена, народ розчарований. Всі стрілки вказують на 25 травня. Саме цю неділю політичні «айболіти» вважають днем зцілення української демократії. Головний рецепт писатиме вже новий Президент. Політологи готові попередньо окреслити образ оптимального керманича сучасної України.

Директор науково-дослідного інституту політичної регіоналістики, Мар’ян  Токар, наголошує: «Треба брати до уваги ситуацію, в якій зараз опинилася Україна. Суспільство, фактично наразі перебуває у пошуку ідеалу. Зрозуміло, його ми сьогодні не знайдемо. Тому, говоримо про бачення того, на що може розраховувати народ. Євромайдан показав, що потрібні нові обличчя в політиці. Українці хочуть бачити людей, які мислять по сучасному. У цьому контексті, безперечно, складно знайти нову людину, яка не має досвіду державного будівництва. Ця проблема не сьогоднішня, як на регіональному рівні, так і на всеукраїнському».

Зміни таки мають стати відчутними. Принаймні, експерти зазначають, що президентські вибори - це лакмусовий папірець у проявах української демократії. Інакше, всі зусилля майданівців – марні.

У цьому переконаний і Валерій Лунченко, голова Закарпатської облдержадміністрації. Він готовий до конструктиву з опонентами: «Ми закликаємо всіх представників політичних партій, штаби кандидатів до прозорості, відкритості, унеможливлення застосування схем, як під час попередніх виборів. Ці вибори глави держави мають показати наочно усьому світові, що в Україні є демократія. І вибори – це насправді відкрите волевиявлення громадян. Нещодавно я мав зустріч із представниками ОБСЄ, які були дещо занепокоєні тим, як проходитимуть вибори  в області й країні. До 25 травня на Закарпатті працюватимуть дві групи закордонних представників, які вивчатимуть усі процеси волевиявлення громадян. А за три дні до голосування сюди приїде ще сотня європейських експертів. Наразі єврокомісія задоволена ходом підготовки до виборів. Тому, я ще раз наголошую. я тут для проведення чесних виборів».

Про насправді чесні вибори сьогодні мріють не лише державні посадовці. Чи не найбільше цього потребують самі українці. Тож, для політиків адекватна поведінка під час перегонів, радше справа честі і совісті. Святослав Бабіля, координатор  громадської  мережі «Опора»  на  Закарпатті, розповідає про вибори Президента і можливості використання незаконних методів впливу на результати голосування: «Верховна Рада, зі свого боку, налаштувалася провести вибори чесно і прозоро. До законодавства було внесено низку поправок, які стосуються волевиявлення, в т.ч. і заборону на демонстрацію бюлетеню. Такий факт порушення може стати приводом для притягнення виборця до адміністративної відповідальності.

Ще одна зміна – удосконалене формування дільниць для населення. Нарешті округи сформовані за територіальним принципом, що дасть можливість легше адмініструвати виборчі процеси. Також серед поправок – чіткий опис питання політичної агітації, роз’яснено як фінансуватиметься передвиборна кампанія. Матеріально підтримувати кандидатів можна лише з виборчих фондів. Всі інші джерела під забороною. Посилено відповідальність за проведення передвиборчої агітації. Зрештою, до виборчого законодавства внесено чимало змін. Але, це ще не всі. Коригуватимуть положення аж до дня проведення виборів». Наразі неузгодженим залишається питання легітимності ЦВК, повноваження якої припиняються 1 червня (перед другим туром перегонів). Це недопрацювання, як і решту нюансів, обіцяють усунути.

Досхочу наївшись обіцянок і брехливих програм кандидатів, виборці нині віддають перевагу людяним політикам, а не партійним членам.  Щодо прізвищ лідерів у рейтингах, то цифри проведених опитувань, відповідно, різняться. Але, перша п’ятірка  стійко тримається – Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Сергій Тігіпко, Володимир Кличко, за різними даними п’яту позицію поділили тезки Олеги - Ляшко і Тягнибок. Такі дані оприлюднюють столичні інститути досліджень.  А в рейтингу Ужгородського центру наукового та соціального розвитку до списку лідерів додався Арсеній Яценюк. Проросійських кандидатів підтримує лише кілька відсотків українців.

Відрадно, що виборці стали більш свідомими і патріотично налаштованими. Якщо до початку майдану на питання: Чи будете ви голосувати?  так  - відповідали 65 % інтерв’юерів, то зараз цифра зросла на цілих 20%. Але, якщо поцікавитись конкретними прізвищами найпопулярніших кандидатів, то не всі готові одразу називати фаворита. Майже третина опитаних ще не визначились, за кого голосуватимуть. І нехай вони ще не знають ім’я наступного гаранта конституції, загальний портрет Президента ужгородці вже сформували. Яким має бути глава держави? Ось, які відповіді ми отримали від ужгородців:

• Вольовий, толерантний, щирий, відвертий, фахівець своєї справи, і, безумовно, який любить Україну.
• Чесний, порядний і фаховий.
• Президент має думати про народ, це найголовніше. Ну, і звісно, має бути чесним і справедливим.
• Відкритим, публічним, відвертим. Має дотримуватись слова.
• Сильним, щоб мав авторитет у світі. Аби був сильний духом, щоб люди за ним йшли. Те, що сьогодні розповідають політики, лише пусті слова. Єдина їх мета – наблизитись до «годівниці».
• Нам, молоді, сьогодні єдине, чого хочеться – це повного і абсолютного перезавантаження влади. Це мають бути нові люди. До прикладу, з майдану. Хай спробують, може вони щось змінять. А щодо президента, головне, щоб був людиною, адекватною і нормальною. Я думаю, ми зможемо змінити життя на краще.

Уподобання політичних партій на Закарпатті теж виявилось традиційним. Автор соціологічного опитування в обласному центрі Едуард Балога наводить наступні результати: найбільшою підтримкою в області користується партія УДАР (34% опитаних); на другому місці Батьківщина (20%); несподівано зросла підтримка у Свободи (17%). Колись потужна Партія Регіонів, нині набрала найменшу кількість – усього 2%.

По 25% респондентів очікують від нового державного керівництва зростання економіки і, водночас, зниження рівня корупції. Ще чверть вірить у формування демократичних принципів держави. І лише 15% зневірені, тож жодних змін не очікують. У цьому контексті, голова Закарпатської обласної адміністрації додає, - однозначними лідерами перегонів є представники політичної партії, кандидати якої бачать розвиток України як європейської держави. Тому, підтасування результатів «губернатор» вважає неприпустимим. Навіть попри власну політичну колористику. «Стосовно того, що я представник однієї з політичних партій, кандидатом у президенти від якої є Юлія Тимошенко. Не будемо лукавити, кажу відверто: я на Закарпатті, не для того, щоб забезпечити їй перемогу. Я тут, щоб забезпечити чисті і прозорі вибори. Я докладу максимум зусиль, щоб виборці Закарпаття, і всієї України врешті решт вибрали того Президента, якого справді хоче сам народ. Вибори пройдуть чесно і прозоро. Я готовий відповідати за свої слова!»

Резюмуючи, варто коротко зазначити: аби слова кожного свідомого українця (як політика, так і виборця) звучали щиро. Ну, а щодо демократичного волевиявлення, можливо, саме у ХХІ ст. час зробити справді власний вибір!

Євгенія Фанта для Ужгород.net