У Закарпатському селищі ґазди з великодніми кошиками навипередки біжать додому

У греко-католиків, як і у православних, Великий піст триває до 40 днів, у католиків, в основному, за тиждень до Великодня.

Під час великого посту середнянські старожили вчать своїх нащадків, що праведним християнам забороняється вживати м'ясні та молочні продукти. Завершується день Великого посту у страсний четвер, який називають Чистим. Дітям прививають, аби в чистий четвер вони відвідували своїх родичів, хресних батьків чи близьких.

Середнянські ґаздині в страсний четвер печуть головний атрибут Великодня – запашні паски та тіста. А ґазди - прибирають свої обійстя, готують двір та хату до святкувань. Чистий четвер у середнянців асоціюється ще й з прибиранням, бо наступний день – скорботи, жалоби. У Страсну п'ятницю не можна співати, сміятися, веселитися і, тим більше, поратися по господарству.

Старожили кажуть, хто радітиме у Страсну п'ятницю – той плакатиме весь рік. Також в цей день віряни йдуть на службу в церкву, де виносять плащаницю. Багато людей цього дня нічого не їдять, а декотрі взагалі відмовляється від їжі аж до самої неділі, до освячення кошиків.

У греко-католицькому та православному храмах служби проходять перед початком Великодня – біля півночі в ніч з суботи на неділю. У суботу ввечері, або недільного ранку середнянські ґазди самі складають великодні кошики.

 Туди традиційно кладуть паски, шовдарі, пікниці, грудку, різні м’ясні рулети, писанки, тістечка та фрукти. Ну, і звичайно, кладуть пляшку домашнього вина, а дітям ставлять солодощі.

Ще на Середнянщині прийнято класти у кошик масляного баранчика (він є символом Сина Божого), якого робить особисто господар обістя. Це давня віра у те, що баранчик подарує прихильність природи і берегтиме їх від різних стихійних бід.

У неділю вся родина вирушає на службу Божу до церкви та освячує їжу. Дітей ставлять перед собою, бо ті з нетерпінням чекають освяченого поливу духівником, та й дуже люблять роздивлятися вміст інших кошиків.

Але саме цікаве дійство починається після того, як отримавши благословення від духовенства, кожен господар намагається першим схопити свій кошик і навипередки швидко нести його до своєї хати. У кожній вулиці села є свої традиційні змагання серед чоловіків. Але всюди один результат: хто перший донесе нелегкий кошик, та родина цілий рік буде мати файне ґаздівство та везіння в усьому. Обов’язковим обрядом у кожній хаті є те, коли з церкви приходять жінки та діти, - газди піднімають кошики вверх, тричі прикладають до голови кожного і промовляють Боже благословення.

Наступний після Великодня день – «поливаний» понеділок. Зранку хлопці традиційно поливають дівчат водою, в основному з відер або бутилів. Відтак, великодня поливанка та гостина триває до 3-х днів.

Ужгород.net