Продаж товару в Інтернеті: як не стати жертвою шахраїв

Поширена схема виглядає так: людина виставляє на продаж, наприклад, мобільний телефон. Через деякий час їй телефонує нібито зацікавлений покупець, погоджується на придбання товару та пропонує здійснити повну передоплату, щоб уникнути комісії за накладений платіж під час доставки «Новою поштою».

Покупець просить реквізити для переказу коштів, а згодом продавцю телефонує інша особа. Вона представляється працівником банку або служби безпеки фінансової установи та повідомляє, що для зарахування коштів від юридичної особи необхідно «підтвердити платіж», «активувати картку», «пройти верифікацію» або виконати іншу операцію.

Насправді ж мета зловмисників — отримати конфіденційну інформацію, яка може надати їм доступ до банківського рахунку потерпілого. Після цього з картки можуть бути списані всі доступні кошти.

Як зазначає керівник 9-го відділу УПК в місті Києві майор поліції Чепур Ігор, у таких випадках шахраї часто використовують психологічний тиск та створюють у людини відчуття, що діяти потрібно негайно.

«Зловмисники добре знають, як завоювати довіру потенційної жертви. Спочатку вони можуть вести звичайну розмову про товар, погодитися на ціну та спосіб доставки, а вже після цього підключається їхній спільник, який представляється працівником банку. Людину переконують, що для отримання коштів необхідно виконати певні дії. Саме в цей момент важливо зупинитися і не повідомляти жодних секретних даних», — наголошує Чепур Ігор.

Правоохоронці закликають громадян пам’ятати: для отримання звичайного переказу на банківську картку не потрібно повідомляти стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі від онлайн-банкінгу чи одноразові коди з SMS та push-повідомлень.

Також не варто переходити за посиланнями, які невідомі особи надсилають під виглядом «форми для отримання коштів», «підтвердження оплати» або «оформлення доставки». Такі посилання можуть вести на фішингові сайти, які зовні схожі на сторінки банку чи поштового оператора, але створені для викрадення платіжних даних.

Ще одна важлива ознака шахрайства — наполегливе переконання діяти саме зараз. Якщо співрозмовник поспішає вас, лякає блокуванням рахунку, переконує назвати код або виконати операцію в банківському застосунку — варто негайно припинити розмову.

Пам’ятайте:

 Не повідомляйте стороннім особам PIN-код, CVV-код, паролі та одноразові коди підтвердження.

 Не виконуйте за телефонною вказівкою невідомих осіб операції у мобільному банкінгу.

 Не переходьте за підозрілими посиланнями для «отримання оплати» чи «активації картки».

 Не встановлюйте на телефон програми, які пропонують невідомі співрозмовники для нібито «підтвердження платежу» або «допомоги працівника банку».

 Якщо вам телефонують від імені банку — припиніть розмову та самостійно зателефонуйте до фінансової установи за офіційним номером, зазначеним на звороті картки або на офіційному сайті банку.

 Перед відправленням товару переконайтеся, що кошти фактично надійшли на ваш рахунок. Не орієнтуйтеся лише на SMS, скриншот квитанції чи повідомлення від покупця.

 У разі підозри на шахрайство негайно звертайтеся до банку та правоохоронців.

Твоя безпека — твої секрети. Не розголошуй дані картки та коди підтвердження.

Пам’ятайте: покупець може оплатити товар, але для цього йому не потрібні ваші секретні банківські дані. Якщо хтось намагається їх отримати — це привід негайно припинити спілкування.

БРАМА — від мрій до дій: разом захищаємо інформаційний простір України

Сьогодні війна триває не лише на полі бою. Вона ведеться і в цифровому просторі, де за лічені секунди інформація може поширитися серед мільйонів людей.

Дезінформація, російська пропаганда, фейкові ресурси, шахрайство, фішингові посилання та маніпулятивний контент стали частиною сучасного інформаційного середовища. Їхня мета — впливати на рішення людей, сіяти паніку, підривати довіру та використовувати необізнаність громадян.

Саме тому важливо не лише споживати інформацію, а й уміти розпізнавати загрози та правильно на них реагувати.

 

08 жовтня 2026р.