На Закарпатті національне вбрання є символом патріотизму

В Україні вишивка один із найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Ще здавна традиція вишивання передавалася від матері до доньки. Своєю орнаментикою та колоритом вона походить ще з до християнських часів.

 

Дослідники запевняють - унікальність традиційної вишивки в тому, що вона має здатність згуртовувати народ. Зараз вишиту сорочку одягають не лише на урочистості, цей символ національної свідомості увійшов і в побут.

ЇЇ називають оберегом, національним скарбом та невід’ємною складовою української культури.  У минулому вишиванка  була одним з най популярніших видів народного мистецтва, сьогодні національне вбрання вважають символом патріотизму.

Мистецтвознавець, Роман  Пилип  розповідає: «Я давно збагнув що вишивка - скарб українців. Ще здавна в українських вишивальниць було навіть своє свято, яке вони відзначали 13 грудня - у День святої Варвари. Ще в ранній період розподілу праці вишивка стала традиційно жіночим заняттям, і передавалась ця традиція від матері до доньки. Але унікальність нашої української вишивки в тому, що вона має здатність консолідувати,  згуртовувати народ. Ми й тепер одягаємо вишивану сорочку на урочистості, виявляємо свій патріотизм. Вишиванка має неабияку силу. Вона таїть у собі глибоке джерело, з якого ми ще довго  будемо черпати сили, наснагу, красу, любов та енергію».

Ганні Гайдук, місцевій рукодільниці, любов до цього мистецтва привили ще в дитинстві. Вже понад  десять років жінка професійно вишиває. Оздоблює не лише одяг, а й рушники та скатертини. Каже, що ці роботи стають дедалі популярнішими  серед українців. Пані Ганна зізнається: «Я народилася на Рахівщині. Пригадую ті часи, коли  бабуся вишивала нам сорочки. Це вбрання зберігаю й понині. Мене тішить те, що все більше людей хочуть мати в гардеробі саме вишиту сорочку. Для моєї родини вишиванка, це – оберіг.  На свята залюбки одягаємо вишите вбрання. Крім того така одежина  стала модним трендом. ЇЇ можуть носити до джинсів та спідниць. Особливою  популярністю  вишиванка користується  серед молоді».

Серед різновидів вишивки – саме одягова є однією із найдавніших – кажуть дослідники. З покоління в покоління її розвивали не лише технічно, а й композиційно та художньо. Й зараз закарпатські рукодільниці пропонують чимало варіацій дизайну вишиванок для дорослих та дітей. Так, місцева  вишивальниця Ганна Гайдук для кожного шиє індивідуально. Жінка  пояснює: «Композиція вишивки залежить від того для кого вишивають сорочку. До прикладу для діток краще вишивати гарні квіти, для чоловіків - оздоблювати різними узорами  - ромбами,  якщо вишиванку носитиме жінка – тут необхідні інші символи».

Національне вбрання – більше ніж одяг, вважає голова  Закарпатського  осередку  національної  спілки  майстрів  народного  мистецтва  України Людмила Губаль. У своїх роботах вона використовує різні техніки ручної вишивки. Особливу  увагу приділяє символіці.  Квіти, кольори та фігури, якими прикрашене вбрання ляльок – мотанок -  мають особливе значення, особливо для жінок.  Народна майстриня зізнається: «У вишивці мені цікаво вивчати, власне,  символіку. До прикладу, якщо лялька-мотанка із символом сонця – це лялька-оберіг. Така лялька має свою місію та завдання. Як правило,  тут необхідно використовувати  певний  орнамент. На моїх зразках можна побачити берегиню роду, материнство. Так, ромб - є виключно жіночим символом, який несе у собі нове життя».

Майстриня переконана, що кожна вишита робота має свою енергетику та несе важливу інформацію. Крім того, сьогодні національний одяг як ніколи актуальний, каже Людмила Губаль.  Адже у складний для країни час українські вишиванки об’єднують націю.

Мирослава Куруц для Ужгород.net

 

19 травня 2014р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів