На Закарпатті національне вбрання є символом патріотизму
В Україні вишивка один із найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Ще здавна традиція вишивання передавалася від матері до доньки. Своєю орнаментикою та колоритом вона походить ще з до християнських часів.
Дослідники запевняють - унікальність традиційної вишивки в тому, що вона має здатність згуртовувати народ. Зараз вишиту сорочку одягають не лише на урочистості, цей символ національної свідомості увійшов і в побут.
ЇЇ називають оберегом, національним скарбом та невід’ємною складовою української культури. У минулому вишиванка була одним з най популярніших видів народного мистецтва, сьогодні національне вбрання вважають символом патріотизму.
Мистецтвознавець, Роман Пилип розповідає: «Я давно збагнув що вишивка - скарб українців. Ще здавна в українських вишивальниць було навіть своє свято, яке вони відзначали 13 грудня - у День святої Варвари. Ще в ранній період розподілу праці вишивка стала традиційно жіночим заняттям, і передавалась ця традиція від матері до доньки. Але унікальність нашої української вишивки в тому, що вона має здатність консолідувати, згуртовувати народ. Ми й тепер одягаємо вишивану сорочку на урочистості, виявляємо свій патріотизм. Вишиванка має неабияку силу. Вона таїть у собі глибоке джерело, з якого ми ще довго будемо черпати сили, наснагу, красу, любов та енергію».
Ганні Гайдук, місцевій рукодільниці, любов до цього мистецтва привили ще в дитинстві. Вже понад десять років жінка професійно вишиває. Оздоблює не лише одяг, а й рушники та скатертини. Каже, що ці роботи стають дедалі популярнішими серед українців. Пані Ганна зізнається: «Я народилася на Рахівщині. Пригадую ті часи, коли бабуся вишивала нам сорочки. Це вбрання зберігаю й понині. Мене тішить те, що все більше людей хочуть мати в гардеробі саме вишиту сорочку. Для моєї родини вишиванка, це – оберіг. На свята залюбки одягаємо вишите вбрання. Крім того така одежина стала модним трендом. ЇЇ можуть носити до джинсів та спідниць. Особливою популярністю вишиванка користується серед молоді».
Серед різновидів вишивки – саме одягова є однією із найдавніших – кажуть дослідники. З покоління в покоління її розвивали не лише технічно, а й композиційно та художньо. Й зараз закарпатські рукодільниці пропонують чимало варіацій дизайну вишиванок для дорослих та дітей. Так, місцева вишивальниця Ганна Гайдук для кожного шиє індивідуально. Жінка пояснює: «Композиція вишивки залежить від того для кого вишивають сорочку. До прикладу для діток краще вишивати гарні квіти, для чоловіків - оздоблювати різними узорами - ромбами, якщо вишиванку носитиме жінка – тут необхідні інші символи».
Національне вбрання – більше ніж одяг, вважає голова Закарпатського осередку національної спілки майстрів народного мистецтва України Людмила Губаль. У своїх роботах вона використовує різні техніки ручної вишивки. Особливу увагу приділяє символіці. Квіти, кольори та фігури, якими прикрашене вбрання ляльок – мотанок - мають особливе значення, особливо для жінок. Народна майстриня зізнається: «У вишивці мені цікаво вивчати, власне, символіку. До прикладу, якщо лялька-мотанка із символом сонця – це лялька-оберіг. Така лялька має свою місію та завдання. Як правило, тут необхідно використовувати певний орнамент. На моїх зразках можна побачити берегиню роду, материнство. Так, ромб - є виключно жіночим символом, який несе у собі нове життя».
Майстриня переконана, що кожна вишита робота має свою енергетику та несе важливу інформацію. Крім того, сьогодні національний одяг як ніколи актуальний, каже Людмила Губаль. Адже у складний для країни час українські вишиванки об’єднують націю.
Мирослава Куруц для Ужгород.net
До цієї новини немає коментарів