Головне - не просто прийняти внесення змін до Конституції, а запустити механізм розбудови громадянського суспільства з дотриманням правової площини

Петро Порошенко особисто представив новий проект закону конституційних змін. У переддень офіційного дня народження головного громадянського документу країни, вивчаємо історичні та прогнозовані аспекти нововведень. Якою буде нова конституція? Зрештою, чи насправді ЦЕ головне питання сьогодення, з’ясовував кореспондент Ужгород.net.

Зміни і доповнення до конституції України, про які сьогодні не говорить хіба лінивий, варто називати не вузькоспеціалізованими кроками, а широкомасштабною адміністративною реформою. Принаймні, так пояснюють спеціалісти, які власне вивчають тонкощі пропонованих змін. Мова йде про децентралізацію влади, себто повну ліквідацію державних адміністрацій на всіх рівнях і створення, відповідно, нового органу – виконавчого комітету.

Це принципово нова форма для України, але фахівці у її впровадженні бачать виключно позитив. Доктор юридичних наук, професор Василь Лемак розповідає: «Перше і головне, це те, що на рівні районів/регіонів буде відновлено демократичні моделі управління ними; влада перейде тим регіонам, які сформували відповідні органи місцевого самоврядування. Цим самим буде зміцнено демократію в Україні. Другий момент: регіони отримають стимул для розвитку. Поряд із конституційними змінами планують зміни до бюджетного кодексу і до податкового. Відтак, регіони отримають більші і ширші фінансові повноваження. Це мотивує і стимулює місцевих керівників не просто розвивати регіон, а й нести відповідальність за невдачі».

А вже на місцях теж в очікуванні дива. Стабільність, принаймні, візуальна. Це запорука фундаментальних конституційних засад, які, як свідчить практика, у подальшому формують принципи правової держави. Але, українська конституція змінювалась не раз, щоразу підлаштовуючись під керівництво держави. Відтак, реальну «неконституційність» українці на собі відчули взимку.

Тому, сьогодні, як не дивно, змін найперше потребує держава в цілому, й кожен громадянин, зокрема, переконаний Ярослав  Лазур, доктор юридичних наук, професор: «Такі держави як Україна, на мою думку, переживають динамічний розвиток суспільних відносин. Правова система, в тому числі конституція, не можуть не реагувати на ці зміни. Однозначно, що на даному етапі необхідність вдосконалення конституції України є очевидно. Однак, я не вважаю занадто прискорювати цей процес».

Прогнози робити не беруться. Але вірять, що вже восени зміни стануть відчутними для кожного українця. До слова, зарубіжний досвід теж демонструє нелегкий процес становлення унітарних правових держав. Але їх конституція працює на людей. Це ще не ідеальна модель, але вже адаптована до морально зрілого і здорового суспільства, наголошує доктор юридичних наук, професор Василь Лемак: «Ефект від неї колосальний і негайний (на відміну від економічної чи іншої реформи). Вона здешевлює управління, занижує рівень корупції, наближає управління до громади, вчить громаду рахувати кожну копійку, вчить громаду здійснювати контроль за владою. Тому, я переконаний, ці речі запрацюють вже в найближчі роки. Ми не можемо порівнювати із сусідами, оскільки вони мають більш тривалу традицію місцевого самоврядування. Але, це не означає, що ми починаємо на пустому місці».

Один із аспектів – зміна адміністративно-територіального устрою. Президент пропонує ввести лише три одиниці – регіони, райони, громади. Поруч із повною ліквідацією вертикалі адміністрацій, на місцях призначатимуть представників президента. Фахівці такі зміни називають корисними, оскільки регіони матимуть більше повноважень. І водночас, більше обов’язків.

Що дасть ліквідація районних та обласних держадміністрацй, ми запитали у міського депутата м.Ужгород Богдана Андріїва. «Якщо уважно читати Концепцію, то там чорним по білому написано, що адміністрації залишаються. Правда у зміненому виді - у них з’явиться  функція контролю за дотриманням законності на підпорядкованій території. Необхідно відновити зупинене у 2010 році моделювання громад і районів та проаналізувати їх спроможності виконувати свої повноваження. Для повноцінної реформи територіальної організації влади потрібні нові редакції законів "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації", законопроект "Про адміністративно-територіальний устрій" і супутні їм зміни в Бюджетний кодекс України.

 Губернаторів потрібно обирати в регіонах, а не призначати з Києва, і звичайно розширювати повноваження територіальних громад та місцевих рад. Якщо депутати ВРУ ухвалять зміни до Конституції, то місцеві ради в рамках діючих територіальних кордонів отримають більше прав і фінансових можливостей», - зауважує міський депутат Богдан Андріїв.

Самі ж виконавці адмінреформи, себто, представники громади, готові «постраждати», але за єдиної умови. Всі рішення мають бути зважені і добре вивчені. Так вважає Невицький сільський голова Михайло Лаба: «Найголовніше, що треба зробити зараз, прийняти закон про місцеве самоврядування в Україні, де чітко сформовані пропозиції, зібрані з низів. Між сільськими головами треба провести публічне обговорення. На Закарпатті є історичні, географічні чинники, які впливають на формування нових адміністративно-територіальних одиниць, і вони не є безболісними».

Всі експерти сходяться в одній думці – головне не просто прийняти внесення змін до конституції, а запустити механізм розбудови громадянського суспільства з дотриманням правової площини.  В цілому ж, аби уникнути «ручного» управління конституційними нормами, спеціалісти радять вибудувати систему захисту і збереження сталості конституції. Як це зроблено, до прикладу, в Італії чи Франції. Саме ці країни мають більш наближену до української форму правової держави. «Багато запобіжників щодо, я б сказав, кон’юнктурних змін, лежать у площині необхідної кількості голосів,  підтримка яких потрібна у парламенті. Як правило це кваліфікована парламентська більшість ( 2/3, ¾). Тобто, найчастіше порядок змін конституції містить певні обмеження щодо достатньої кількості голосів, які має «набрати» та чи інша поправка», продовжує Ярослав Лазур, доктор юридичних наук, професор.

День народження в Україні прийнято відзначати помпезно і гучно. Але, не сьогодні… Хай там як, а головне, щоб конституція стала справжнім гарантом дотримання прав  і свобод кожної людини. Ось що ужгородці думають про внесення змін до Конституції України.

• На мою думку треба подбати про збереження нації кордонів, народу, мови й історії. Це треба змінити.
• Нехай би була парламентсько-президентська форма правління.
• Я думаю, що проблема не в конституції, а в людях, які керують країною і приймають рішення.
• Народ треба поставити до відома. Після цього провести референдум: Україна має бути унітарна держава з єдиною державною мовою.
• Ми ще досі шукаємо змін. А все тому, що хочеться кращого. Якщо не нам, то хоча б дітям. Будемо пробувати.

Новий проект конституції – нові можливості. Такі сподівання сьогодні висловлює Президент України, такі очікування і в самих українців. Зміни до головного демократичного документу країни продиктовані вимогами сьогодення. Спеціалісти визначили головні напрямки реформування, відтак говорять про адміністративну реформу в цілому.

Так склалось історично, що Закарпаття, саме того не відаючи, завжди опинялось на крок попереду рушійних змін. Полі етнічність, полі конфесійність, полі національність та інші прояви полігамності раніше вважалися  недоліком, нині це радше перевага. Цінності, які закарпатці здобули за часів існування у складі різних держав, нині називають узагальнено менталітетом. Тому, сучасні прагнення змінити конституційні норми шляхом децентралізації влади, більше, ніж правильний крок, переконаний Ярослав Лазур.

Місцеве самоврядування має всі підстави, аби працювати, власне, на громаду. Спеціалісти кажуть, децентралізація сприятиме здоровій конкуренції між регіонами, визначить реальний стан речей на місцях, навчить економити власні кошти, нести відповідальність за прийняті рішення, і водночас, контролювати владу. Невицький сільський голова не нарікає на процес реформування, стурбований лишень правильністю концепції адміністративно-територіальної реформи.

У неспокійні часи, певно не варто говорити про розширення повноважень регіонів. Але, саме ці умови – ключові у пропонованих змінах до конституції. Водночас, юристи переконують, поняття децентралізації і федералізації дотичні. Але в умовах України, щонайменше сьогодні, говорити про створення федеративної держави безглуздо. Всі закиди щодо поділу держави, сепаратистських настроїв - лише невдалі спроби дестабілізувати єдність України.

Верховна Рада зареєструвала запропонований президентом Петром Порошенко проект закону внесення змін до конституції. Далі його розглядатиме Венеціанська комісія. Європа пообіцяла не затягувати оголошення результатів експертизи.

Євгенія Фанта для Ужгород.net