Готовність №1 продемонстрували бійці Закарпатського батальйону

Бійці Закарпатського батальйону територіальної оборони продовжують проходити бойове злагодження на полігоні в селі Оріховиця. Під час виїзної наради керівництво краю вручило солдатам бронежилети 5-го класу захисту, спальні мішки, аптечки та інші засоби, необхідні військовослужбовцям. Наразі частина військових готова до відправки на Схід України. Однак, поки що такого наказу від головнокомандуючого не надходило. Ті ж мобілізовані, що залишаються обороняти Закарпаття, дислокуватимуться у Мукачеві. Їм пообіцяли за кошти обласного бюджету провести капітальний ремонт санвузлів у казармах і забезпечити необхідними засобами особистої гігієни.

Блок-пост, авто, що прямує через військових, а вже за кілька хвилин вибухи, гарматна черга, стрілкові залпи. Атаку відбили, життя врятували. Олексій сьогодні зіграв роль сепаратиста, каже, ворогом бути важко, але військовий наказ виконали. І хоча це навчальна програма, боєприпаси справжні. Розповідає Ігор Кисилейчук, полковник, командир 4-го батальйону територіальної оборони Закарпаття: «Застосовувалися гранатомети РПГ 7, АГ 17 «Полум’я», стрілкова зброя, яка є на озброєнні цього взводу. Наші військові застосовують таку ж зброю, яка є на озброєнні Українських Збройних Сил. Хлопці готові, моральний дух нормальний. Пройшли відповідний вишкіл».

«Ворогом бути завжди важко,але … - зізнається Олексій, моблізований. – Це тактичне завдання. Ми вже потім, у своєму колі, будемо обговорювати виконання цього завдання. Помилки є завжди, тому треба вчитися, щоб чим далі, менше  помилок».

Майже місяць 400 військових проходили бойове злагодження на полігоні. В умовах, наближених до сходу, відпрацьовували бойові задачі. Близько півсотні мобілізованих добровольців вже за тиждень-два відправляться у гарячі точки України. До війни готувалися усім миром: хто гроші жертвував, хто посильну допомогу надав. Роман, снайпер, мобілізований, висловлює подяку одній людині особисто «Дядя Юра, «респект», Захисний костям «Водяний» мені дали люди. Снайпер може бути не лише стрілком, але й дозорним. Тобто, моє завдання замаскуватися, і виконувати наказ. Камуфляж мені тут неабияк допомагає. Звісно, якщо тепловізор мене виявить, захисна амуніція не врятує. Але, від озброєного ока можна сховатися. Вартість такого костюму коливається від 800 до 2000 грн. Один снайпер має мати хоча б чотири маскувальні костюми».

Нині військові прохають про конкретні речі: бронежилети 5 класу, прилади нічного бачення, спеціалізовані камуфляжі, спальні мішки, засоби особистої гігієни. Усе необхідне збирають в області. Райдержадміністрації, голови міських рад, начальники відомств і установ наразі зібрали понад 1 мільйон 200 тисяч гривень. Кошти поступають чи не щогодини, відтак, аби правильно ними розпорядитися, створили робочу групу, яка куруватиме питання освоєння коштів. Вже за робочою групою наглядатиме спеціальна комісія. Так, сподіваються, гроші витратять за призначенням. І, виключно, на потреби військових. Головний військовий комісар Закарпаття Іван Васильцюн доповідає: «Це перша військова частина, сформована в межах області. Ми починали з нуля. Я вдячний всім, хто відгукнувся на наші потреби ми сьогодні з упевненістю можемо сказати, що батальйон готовий до виконання завдань за призначенням. Крім того, нагадаю, що обласною радою було виділено 5,5 млн. грн. для забезпечення батальйону засобами захисту і ми прийняли рішення, щодо закупівлі всім форми одягу, відповідного вимогам сьогодення. Друге, це закупити всі засоби захисту: бронежилети і каски не нижче 5-го класу, і забезпечити всіх людей засобами зв’язку і всім іншим необхідним для ведення відповідних військових дій. Сьогодні, як ніколи важливо, що армія і народ - єдині.

Солдати, що залишаться на Закарпатті, дислокуватимуться у Мукачеві. Керівник краю, побувавши в казармах, пообіцяв військовим із попередньо виділених обласною радою 5-ти з половиною мільйонів гривень, частину спрямувати на проведення капітального ремонту санвузлів і побутових приміщень.

Валерій Лунченко, голова Закарпатської ОДА розповідає: «Першочергові проблеми – питання побутових приміщень: це душові, туалети. Вони або зовсім відсутні, або в жахливому стані. Кошти, які були зібрані не тільки районними державними адміністраціями, а й відповідними департаментами, відомствами, сьогодні вже акумульовані і потребують правильного і розумного розподілу. Саме для цього ми створили відповідну робочу групу, до складу якої увійшли всі голови РДА, керівники департаментів, представники громадськості, зацікавлені особи, які долучалися до збору коштів. Разом – 29 членів. Також при робочій групі створена наглядова, яка відслідковуватиме надходження і використання коштів на потреби військових. На сьогоднішній день кошти надходять чи не щогодинно, різними сумами, тому потребують моніторингу. Я вважаю, що це правильно прийняте рішення, оскільки ми не хочемо, щоб ті люди які пожертвували відповідними сумами, не критикували, що кошти витрачені не за призначенням. Тому, ми акумулюватимемо гроші виключно на потреби військових. Це питання куруватиме якраз оця робоча група».

Їх кількасот і вони готові. Готові до війни, до розлуки з рідними, до втрат, але зізнаються, навіть дорослому вояці справді страшно йти під кулі. Олег Тищук, - професійний психолог. Ці навики йому неабияк згодились, особливо, спілкуючись із товаришами. Каже, без підтримки рідних і любимих тут не обійтись. Опісля особистого захисту, це найголовніше, чого потребують військові.

Ігор  Тищук, майор, мобілізований, каже: «Морально-психологічна підготовка це найважливіше. Індивідуальна підготовка кожної людини, це найперше, що необхідно кожному бійцю. Більшість солдатів, які сьогодні приймали військову присягу, лише тепер починають усвідомлювати, що відбувається насправді. Тому, з нашою допомогою, підтримкою всіх офіцерів, які служили ми готові поділитися всім, навіть останньою крихіткою хліба. Звідси все йде, від душі і щирості. Зараз ми закінчуємо тренувальний табір і готові до виконання завдань керівництва. Я прийняв присягу на вірність українському народу. Я готовий до захисту своєї Вітчизни!»

Солдати укомплектовані, пройшли бойове злагодження, отримали додаткові елементи захисту. Їм від 19-ти до 50-ти років, але вони працюють чітко як один. Поза камерою командир зізнався, що найважче було їх організувати, адже більшість із них пройшли строкову службу десять і більше років назад. Наразі батальйон чекає на 10 бойових машин. Аби навчитись діяти із важкою технікою, солдатам потрібно ще зо днів 10. А далі, без вагань – на Схід.

Євгенія Фанта для Ужгород.net