Яка альтернатива «трьохгривневим» ужгородським маршруткам?

Місяць громадськість міста могла вносити скарги та пропозиції щодо ціни на проїзд на сайті Ужгородської міської ради. Та в баталіях перемогли перевізники-підприємці, добившись підвищення до 3 грн. Тож комісія цінової політики міськвиконкому погодилась на такий тариф.

Директор  ПАТ «Ужгородського АТП 12107» Володимир Козун розповів кореспонденту Ужгород.net, що загалом ціна проїзду нормальна. Асоціація перевізників міста Ужгород та «Ужгородське АТП», зробивши власні розрахунки,  вимагали більшу ціну, але знизили її у своєму клопотанні до 3 грн., позаяк більшу б не затвердила влада.

В Україні є методика Міністерства транспорту України, яка діє по всій території держави, згідно якої проводяться розрахунки тарифів. «У вартість проїзду 3 грн. входять витрати на паливо, зарплату працівникам, вартість ремонту автомобілів у сервісах, запчастини на транспорт, певні адміністративні витрати, податки, накладні витрати, тобто входить все згідно діяльності підприємства», – зазначив Володимир Іванович.

Відповідно після підвищення тарифу на проїзд мешканцями Ужгорода  піднімаються питання щодо покращення комфорту громадського транспорту. Мовляв, ціну підняли, а про комфорт забули?

Наша кореспондентка, як мешканка Ужгородаі яка постійно користується послугами маршруток, дійшла висновку щодо відсутності в них комфорту та незразковому вигляду міського транспорту. «Складається враження, що водій перевозить не людей. Чохли на сидіннях в деякому транспорті просто протерті, вікна брудні, підлога де-не-да дірява,  а про віконні штори взагалі нема розмови. Якщо вони і присутні в транспорті, то не завжди  чисті. Влітку не завжди вдається у всіх маршрутках відчинити вікно, бо немає ручки, а під час дощу неможливо його зачинити, по тій самій причині. Можливо, такому вигляду салону маршрутки винні й невиховані пасажири, які смітять, ламають, рвуть чи щось інше роблять з салоном транспорту», - ділиться враженнями журналістка Ярміла Гармасій. Цей список можна продовжувати, бо кожен хто їздить громадським транспортом помічає недоліки в ньому.  

Належні умови маршрутки залежить від оновлення самого транспорту, тобто замінити старий на новий, або ж привести до ладу те, що маємо. Але ж вартість нових автобусів захмарна при нинішній кризовій ситуації в економіці держави. Так, до прикладу, найдешевий автобус українського виробництва «Еталонт» коштує  майже 400 000 грн., а «Богдан» - понад 480 000 грн. Тобто після покупки такого автобуса, підприємцю-перевізнику повна його вартість окупиться приблизно через 7 років.

«В області на маршрутах загального користування працює близько 930 автобусів. В минулому році перевізники придбали на область 15 автомобілів. Цього ж року жоден підприємець нового автобусу не зміг купити. Звичайно, якби у перевізника були якісь хороші прибутки, то і вкладати було б в що», – додав Володимир Козун.  

Перевізникам міста Ужгород запропоновано ідею встановлення GPS-навігації у транспорті, аби всі автобуси міста були на одному сайті і в режимі онлайн, аби кожен міг подивитись як вони працюють, де перебувають, чи не змінили напрямок маршруту, часовий графік перевезення пасажирів тощо.

Тож виходить альтернатива в даній ситуації – перехід на вело транспорт, як це прийнято у Великобританії, Італії та Франції, або ж піша прогулянка. У разі ж потреби, скористуватись послугами «трьохгривневих» маршруток. 

Ужгород.net