Проблеми безпритульних тварин на Закарпатті - на плечах розплідників та небайдужих волонтерів

У 1992 році Міжнародне суспільство прав тварин (ISAR) виступило з пропозицією відмічати кожну третю суботу серпня як Національний День безпритульних тварин. В цей день зоозахисники різних країн проводять різноманітні заходи, намагаючись донести ідею відповідального ставлення до домашніх тварин.

 

Щороку зростає кількість країн, які підтримують ініціативу проведення Дня безпритульних тварин. Україна не стала винятком, оскільки ця проблема в нашій країні досі не вирішується гуманними методами.

Тому цей день – це ще один шлях достукатися до сердець людей, розповівши їм про те, що біль – однаковий для всіх: і для людей, і для тварин. Сказати про те, що відсутність дому у тварини – не їхня провина, а наша з вами. І що в наших силах допомогти тваринам стати щасливими володарями теплого дому і дбайливих господарів.

Багато хто має вдома домашнього улюбленця. Зазвичай вони стають членами сім`ї. І часто коли зустрічаємо тварину, яка не має господаря, то у кожної небезсердечної людини виникає бажання допомогти. Однак, на жаль, кількість безпритульних тварин росте.

На сьогодні вирішення проблеми безпритульних тварин на Закарпатті лежить на плечах розплідників, небайдужих волонтерів. Інвестиції від держави не дозволяють притулкам впоратися з наявним навантаженням, а радикальних заходів щодо поліпшення ситуації чекати не доводиться.

Існує три категорії безпритульних тварин: істино безпритульні, умовно безпритульні, загублені або покинуті.

Перші живуть сім’ями, споживають харчові решки на звалищах і випадково здобутим кормом. Іноді їх підгодовують люди. Другі за різними даними складають переважну більшість безпритульних тварин. Вони живуть на автомобільних стоянках, ринках, поблизу лікарень, шкіл, дитячих садків. Їх годують люди, які працюють на цих об’єктах. Треті являють собою найбільш небезпечну категорію безпритульних тварин, тому що вони не пристосовані до безпритульного життя, часто вони агресивні по відношенню до людей.

В Ужгороді представники громадської організації захисту тварин "Допоможи другу" забезпечують тваринам повноцінне триразове харчування та щоденний догляд. Також вони надають тимчасовий прихисток травмованим та важкохворим собакам. Для чотирилапих безхатченків, яких на вулицях обласного центру налічується більше семисот, ужгородські волонтери самотужки створили притулок.

Одночасно там може перебувати більше десяти собак: одужати після важких травм, згодом знайти турботливого господаря. Тим часом влада Ужгорода планує навесні збудувати міський притулок для тварин.

Віра Романова, голова організації "Допоможи другу" розповідає: "Щодня ми варимо більше десяти літрів їжі для цих тварин. За власні кошти купуємо продукти й привозимо сюди. Якщо собаки потребують термінової медичної допомоги - возимо їх до ветлікарів. Окрім того, й небайдужі ужгородці не залишаються осторонь безпритульних тварин. Зібрані кошти йдуть, зокрема, на лікування тварин". Віра Романова каже, що з вулиць забирають травмованих та важкохворих собак. Створили для них невеличкий притулок. "Тут їх перетримуємо доти, допоки вони не одужають. Між тим, шукаємо для них добрі руки. Також у нас є й агресивні собаки. З такими тваринами важко. Нещодавно одного довелося приспати, оскільки чотирилапий був небезпечний для людей. Ми усвідомлюємо, що це не найкращий вихід із ситуації, проте такі випадки - поодинокі. Загалом, працюємо задля однієї мети - зменшити кількість безпритульних тварин у місті. Нас часто звинувачують в тому, що ми розводимо собак. Але я щоразу переконую - ми намагаємось зменшити популяцію безпритульних тварин", - запевняє пані Віра.

У притулку тварини проходять повну реабілітацію. Адже більшість собак потрапили сюди з важкими хворобами та численними переломами. Пані Світлана одна із небагатьох, хто зголосився надавати медичну допомогу безпритульним собакам. Щотижня до ветлікаря привозять двох-трьох чотирилапих пацієнтів з різними захворюваннями. Ветеринар Світлана Волкова каже: "Безпритульні тварини мають найрізноманітніші захворювання. Найпоширеніші - інфекційні та грибкові хвороби, а також важкі травми. Пригадую випадок, коли собаку переїхав потяг, і він залишився без двох задніх лап. Нам вдалося врятувати життя чотирилапого, утім він не міг ходити. Тож прилаштувати таку тварину у добрі руки було неможливо. Тому ми прийняли рішення зробити евтаназію".

А ще пані Світлана додає, жодна з зоозахисних організацій самотужки не вирішить проблему безпритульних тварин. Минулоріч в обласному центрі закарпатські та закордонні ветеринари провели масову стерилізацію чотирилапих. Як наслідок - кількість собак на вулицях Ужгорода зменшилася. У міськраді переконують, що для таких безхатченків будуватимуть притулок. Кошти для зведення довгоочікуваного помешкання для тварин закладені в бюджеті. Як повідомив директор департаменту житлово-комунального господарства Ужгородської міської ради Олександр Костенчук, кошторисна вартість об’єкту становить 975 тисяч гривень. У бюджеті закладено 630 тисяч гривень, з них - 500 тисяч - на будівництво притулку, дороги та інфраструктуру, 130 тисяч гривень - на утримання персоналу, техніку та закупівлю препаратів стерилізації. За зведення помешкання для тварин відповідає управління капітального будівництва Ужгородської міської ради.

Пам’ятаймо, що безпритульні тварини виконують певну роль в житті суспільства: в деякій мірі вони є ланкою ланцюга утилізації біологічних відходів. Водночас існує загроза для людей з боку безпритульних тварин через те що вони можуть бути джерелом збудників небезпечних захворювань, а також проявляти агресію по відношенню до людини. Тому вирішення цієї проблеми є в край важливим для нашого соціуму.

Валерія Громицька для Ужгород.net

 

19 серпня 2014р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів