400 га закарпатського лісу може пропасти. Лісівники підраховують збитки (ФОТО)

Майже пів тисячі гектарів лісу на Березнянщині пошкодив вітровал. Наслідки стихії, що пройшлася Закарпаттям ще всередині травня, ліквідовуватимуть протягом кількох років. Востаннє подібних суттєвих збитків закарпатські ліси зазнали ще в 2005-му на Мукачівщині. З тих пір природа була, порівняно, поблажливою. Цього ж року, не пошкодувала навіть елітні сорти деревини. Якщо акумулювати сили, частину продукції ще можна врятувати, а відтак і реалізувати.

Дві години шквалистого вітру і кількасот тисяч кубічних  метрів породистої ялиці дугласа вщент пошкоджено. Такі наслідки травневого буревію. Відтак, Березнянське лісове господарство може втратити майже 4 млн. грн.. Саме таку суму розраховували виручити із понад 400 га пошкодженого нині лісу, підраховує лісничий Чорноголівського лісництва. Саме підопічне йому відомство нині страждає найбільше: підраховує збитки, всесильно намагається зарадити ситуації, але поміж тим, нічого не може вдіяти. «Десята частина лісництва пошкоджена, - констатує Павло  Гоєр, лісничий Чорноголівського лісництва. Якщо порахувати фінансові втрати, недоотримані за продаж ділової деревини ( а вона фактично із сорту ділової перейде в дрова) то в еквіваленті це буде більше 3 млн. грн.. На тих 300 га суцільних вітровалів ми мали запас більше 150 тис. куб. м. Якщо порахувати, то це перші серйозні втрати. І це лише початок підрахунку прямих збитків».  

Елітну деревину вирощували близько ста років, відновлювати насадження доведеться стільки ж. За словами лісників, нині немає жодної не залісненої ділянки, де попередньо проводилась планова вирубка. Заяви населення, що в лісі незаконно хазяйнують самовільні лісоруби, щонайменше, безпідставні, вважає Федір Гомонай, перший заступник начальника Закарпатського обласного лісомисливського господарства. «Ліс – це не тільки вирубка. Рубка там має проходити, де вона призначена лісовпорядкуванням. Це ж не просто взяли, і вирубують як і де хочуть!? Є стиглий ліс, котрий треба вирубувати, бо він дозрів – це головне лісокористування, державне замовлення. Є рубки проміжного користування, є рубки молодняка. Двома словами всю специфіку передати не можна. Для цього здобувають спеціальну освіту. Сьогодні важливіше, на мій погляд, пояснювати громадськості, що очевидна вирубка, не самовільна. Якщо ліс рубають, значить є на це причини. Їх може бути кілька: провести усунення, прочищення, прорідження, чи прохідна вирубка. Зазвичай пересічні люди цього не розуміють. Є перший прийом головного лісокористування, є кінцевий. Можуть проводитися суцільні санітарні рубки (на Закарпатті йде всихання ялинових насаджень). Ліс можуть вирубувати задля відновлення (майбутньої посадки). Ці речі до людей треба доводити. Ті, що не розбираються в темі, вигадують нісенітниці. Сьогодні немає такої ділянки, щоб вона була не заліснена, не може такого бути. Для цього складуються проекти лісових культур, які захищаються; наводиться схема. Я завжди пояснюю людям: якщо саджанець має 20-30 см., то за рік лісом він не стане. Такого не буває!» - розповідає перший заступник начальника Закарпатського обласного ЛМГ Федір  Гомонай.

Аби врятувати хоча б частину поваленої деревини, треба встигнути до нового року. Нині на Березнянщині працює 16 бригад, які розчищають завали. І якщо робочих рук вистачає, то без спеціалізованої техніки і експертної оцінки місцевості, впоратись майже неможливо. Власного ресурсу місцеве лісництво немає. Тож, сюди направили техніку зі Львова, Рівного, Чернівців та Франківщини. Про хід робіт розповідає директор  ДП «Березнянське  ЛМГ», Ольга  Олень: «Всі лісозаготівельні роботи, особливо в гірських умовах, належать до робіт із підвищеною небезпекою. А буреломи на території нашого лісгоспу, мають поривчатий, але часто суцільний характер (проходять в урочищах). Як правило, у таких місцях є лише одна під’їзна дорога, тому розставляти велику кількість бригад, як це можна на рівнині, у нашому лісгоспі неможливо. Все зв’язано із безпекою людини. Так, якщо навіть площа урочища 70 га, розставити там 4, або принаймні, 3 бригади, аж ніяк не можна. Розробка йде від підніжжя до вершини. Тому, спочатку працює одна бригада, проводить підготовчі роботи, далі приходить наступна – на інший етап. І так до верхів’я. Сьогодні в лісгоспі працює 16 бригад. Площа лісового фонду – 29,5 тис. га. Ми маємо сім лісництв, із них 4 під час вітровалу постраждали доволі серйозно. Є й інші постраждалі лісництва, у них характер вітровалів не суцільний. Але у них також є потреба  у розробках вітровальних розчисток. Оскільки сьогодні є необхідність забезпечувати бюджетні установи і населення дровами, то ми змушені розробляти й такі проекти. Працюючи над проектами, маємо оцінювати й потреби всього району, враховувати бюджетну наповнюваність і соціальну складову. Йде зима, цей фактор теж важливий, маємо підготуватись належним чином».

Розчистити наслідки буревію заважають і несприятливі погодні умови. Нерідко – саме це вирішальний фактор. Ґрунти набираються вологи, а відтак не витримують важкі роботи на спеціалізованій техніці. Доводиться чекати, поки проясниться погода, земля підсохне. Але, бук – примхлива деревина, яка потребує певного ландшафту, відповідних кліматичних умов. Щойно дерево стає сировиною, лежати просто неба не може – не любить сонця. Спиляний бук при підвищенні температури просто тріскає, відтак втрачає будь-який товарний вид. А це – прямі збитки, підраховує лісничий Чорноголівськоголісництва Павло Гоєр: «Достиглий ліс, що має добру сортименту структуру (ділову, грубу, середню, дрібну), - це високі податки і реальний заробіток і не лише нашого лісництва, а й держави в цілому. Тому, в першу чергу, всі сили треба кинути на порятунок саме цієї деревини. Силами нашого лісгоспу вплинути на такий масштаб і складність робіт, неможливо. Треба залучати допомогу інших держлісгоспів нашої області, можливо навіть й інших лісгоспів України. В середньому, щомісяця ми заготовляємо близько 2-2,5 тис. куб. м. Можна лише уявити, скільки ми витратимо часу, якщо запас більше 150 тис. куб. м., а доступно із нього лише 70 тис. куб. м., будемо заготовляти власними силами. Нам знадобиться кілька років. Пришвидшити темпи ми не можемо ще й тому, що в Україні діє певна законодавча база, яка дозволяє працювати з сировиною лише за наявності відповідних законів і дозволів, які впливають на процес лісозаготівлі. Свого часу Україна відмовилася від державних лісопідрядників, відтак ці роботи перейшли до приватних підприємств. Ті, у свою чергу, сьогодні висувають умови, на яких готові співпрацювати з державними лісгоспами. До слова, ці вимоги не завжди вигідні державному підприємству. Але, нічого не вдієш, такі закони».

Європа, почасти, теж страждає через непередбачувані погодні умови. Попередити стихійні лиха неможливо, тим більше, підготуватись до них. Утім, уміння ефективного ведення лісового господарства, принаймні, дозволяє швидко відреагувати на вітровали. До прикладу, за день-два за рубежем скликають позачергову комісію, яка дає добро на вивезення пошкодженої деревини за максимально спрощеною процедурою. Україна до таких кроків наразі не готова. Через бюрократію, кругляк, що впав у важкодоступних місцях, частіше, так і залишається на перегній. Утім, голова Державного агентства лісових ресурсів України Валерій Черняков пообіцяв посприяти і, зрештою, не дати деревині згнити. «Я сказав, щоб директори відповідних лісгоспів склали заявку, чого їм ще бракує. Будемо шукати можливість залучити техніку з інших областей, за потреби запросимо додаткові бригади. Тому що, буде дуже шкода, якщо ліс пропаде. Якщо в інших лісгоспах є техніка, яка простоює, думаю будемо вирішувати питання щодо передачі з балансу на баланс. Тут такий ресурс більш, ніж потрібний. Якщо ми його не встигнемо забрати, ліс пропаде. Зиму він перележить, і замість ділової деревини ми будемо його продавати як дрова. Це великий мінус. Наприклад, ми могли б отримати одну суму, а так отримаємо у 3-4 рази менше».

Наразі фахівці розчистили понад 20% лісових угідь, де пройшлися повальні вітри. Найперше рятують дорогу і цінну деревину, ділову. Її ще можна продати. Підприємці, що придбали сировину, зобов’язані отримати транспортну накладну, яка містить всі відомості про продукцію і є свідченням того, що вона куплена у лісництві, а не зрубана самовільно. «Кожен, хто купує ліс, має мати такий документ і кожна одиниця сировини має бути бір кована відповідним чіпом. Ми видаємо транспортну накладну, у яку вносяться наступні відомості: державний номер автомобіля, інформація з якого підприємства (лісництва) відправлена партія, квартал/виділ, дані водія, відомості про підприємця, який купує. Також вказується об’єм, вартість і пункт розвантаження. Якщо такого документу немає, деревина перевозиться незаконно», пояснює майстер лісозаготівлі Марина Ревта.

Березнянщина, майже 30 тисяч гектарів якої, - площа лісового фонду, має 7 лісових господарств. 4 з них зазнали суттєвих збитків через суцільні вітровали навесні. Нині складність робіт на крутосхилах, наявність лише однієї дороги, що обслуговує місцеве населення, і, водночас, витримує важку техніку, істотно впливає на темпи робіт. Окрім того, перешкоджають погодні умови: зливи виснажили ґрунти,  підступитись до пошкоджених ділянок майже неможливо. За умови згуртованої і злагодженої роботи державних підприємств із приватними, які нині є підрядниками, ліквідувати наслідки обіцяють за півтора року.

Євгенія Фанта для Ужгород.net