Партизанський рух на Закарпатті у роки Другої світової війни

Тому у День вшанування партизанської слави, 22 вересня, ми з великою вдячністю говоримо про мужність, стійкість та самовідданість тих, хто захищав нас від фашизму, допомагав наблизити мирне майбутнє. Партизанський рух займає важливе місце в антифашистській боротьбі Закарпаття у роки Другої світової війни. Його Початком слід вважати висадку парашутно-десантної групи Олекси Борканюка. Сталося це, нагадаємо, 4 січня 1942 року у гірському районі у Ясінях. Десантників швидко оточили ворожі війська. У перестрілці троє парашутистів-розвідників загинули. Тільки керівнику групи вдалося втекти від переслідування. За Борканюком розпочалося справжнє полювання, хортистська влада призначила за нього велику грошову винагороду. Згодом Олексу заарештували і відправили до в’язниці Маргіт-Кетур у Будапешті. Ще за якийсь час закритий суд військового трибуналу засудив його до страти, і Олекса був повішений угорсько-фашистською контррозвідкою.

Чергова розвідувальна група приземлилася у ніч з 18 на 19 серпня 1943 року поблизу міста Хуст, керував нею угорець Ференц Патаки. У березні 1944-го хустські партизани загинули. Після цих подій розпочалися численні арешти і розстріли. На Закарпатті було оголошено надзвичайний стан, водночас активізувалася збройна боротьба проти фашизму. Велику допомогу кадрами та озброєнням надав краянам в розгортанні партизанського руху Український штаб партизанського руху /УШПР/. 19-21 липня 1944 року на полонині Руні Перечинського району у двобій з ворогом вступив партизанський загін Героя Радянського Союзу підполковника Олександра Тканка. Пізніше партизанські групи і загони О.Тканка, Д.Усти, І.Прищепи, В.Русина міцно закріпилися у регіоні, з допомогою підпільників поповнили свої ряди в серпні, вересні та жовтні 1944 року, розгорнули активну збройну боротьбу, яка поступово переросла в масовий партизанський рух. Партизанські загони і з’єднання відіграли важливу роль у визволенні Закарпаття від фашистів. Відразу після визволення, 28 жовтня 1944 року, партизанські з’єднання були розформовані, більшість бійців влилася у діючу бойову армію, а командири партизанських загонів на чолі зі своїм командиром О.Тканком залишилися на Закарпатті створювати народні комітети та народні дружини, забезпечувати охорону кордонів та громадського порядку. Згодом підполковник Тканко був призначений начальником Центрального штабу народних дружин і Головної міліції Закарпатського краю.

З нагоди святкування Дня партизанської слави в Ужгороді на площі Народній за участю керівництва області та ветеранів, учасників Другої світової війни, партизанського й підпільного руху на Закарпатті відбулися урочистості. До підніжжя пам’ятника Великому Кобзарю поклали квіти і вінки. Як зауважив перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Сербайло, цей день - данина всенародної пам’яті та поваги тим, хто у страшні воєнні роки нещадно боровся з фашизмом. Адже завдяки партизанам і підпільникам, які безстрашно воювали в оточенні ворожих військ, не шкодуючи власного життя, наближався жаданий День Перемоги. Тисячі закарпатських месників боролися в тилу ворога, а після війни відроджували зруйноване господарство.

Іван ПРАННИЧУК, науковий співробітник музею історії ОВС області