Енергоощадні технології, успішно реалізовані за єврогранти, рятують побутові потреби закарпатських сіл

Тоді було визначено 32 об’єкти, які готові перейти на альтернативне опалення.  Пріоритетом громадські активісти обрали навчальні заклади. Сподіваються, що цієї зими в приміщеннях буде тепло. Ідеї стали реальністю завдяки всеукраїнському проекту, який реалізовується в Україні за кошти Європейського Союзу та програми Розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Як розповіла Ужгород.net координатор проекту в Закарпатській області Любов Павлович, ідеї проектів подавалися самим громадами. Вони  були відібрані на конкурсних засадах. Перемогли найбільш реалістичні, зважені та обдумані. Умови фінансування однакові – проект забезпечує до 70% вартості, ще 25% - бюджетні кошти, а громада збирає щонайменше 5%.

Одним із найактивніших та прогресивних сіл Закарпаття є Нижнє Селище. Тут у 2011 році при сільській раді було створено громадську організацію «Селиський добробут». Перший проект, втілений в життя за європейські кошти – відновлення вуличного електроосвітлення з використанням енергозберігаючих ламп. Встановивши 80 ліхтарів, вони освітлили 3 головні вулиці села. 

Та найбільшою турботою все таки залишалась загальноосвітня школа, де навчаються 340 дітей. Минулоріч опалювальний сезон закладу обійшовся замість мільйону – лише у 300 тисяч грн. Цьогоріч, навіть якщо газу і вистачить – було би ще дорожче, пояснює директор Нижнеселищанської ЗОШ Олександр Липчей.

Протягом одного року місцеві громадські активісти втілили в реальність ідею модернізації системи опалення і встановили піролізний котел. Газове опалення цієї зими використовувати не будуть. 4 оператори, які обслуговуватимуть новий котел пройшли відповідне навчання і вже кажуть, що це практично безвідходна технологія. Попереднє тестування вже відбулось. Оператор котельні показує незначну кількість попелу, яка залишилася від однієї закладки півтораметрових дров. В піролізний котел можна закладати як дрова, так і пелети. Однієї закладки вистачатиме на 8 годин. Температура в приміщенні нагрівається доволі швидко. Градуси теж можна виставити на датчику.  Для обігріву закладу потрібно 100 кубометрів дров, а вони коштують набагато дешевше, ніж газ. За попередніми підрахунками мають зекономити  від 150 до 200 тисяч грн.

         Встановлення такого піролізного котла коштувало трохи більше 309 тисяч грн. Директор школи, який є і членом громадської організації «Селиський добробут», запевняє - питання збору коштів для громади не було складним. Долучились і вчителі, і батьки, і місцеві підприємці. Здавали хто скільки може. В результаті було зібрано 15 з половиною тисяч грн., тобто 5 відсотків, які потрібні для участі в проекті.

Іншу систему опалення цього осінньо-зимового періоду використовуватимуть у Часлівцях Ужгородського району. 8 років тому в селі на базі колишньої лікарні відкрили садок, а ще 2 роки тому приєднали початкову школу. За грантові кошти стару, захаращену будівлю привели до ладу, утеплили вікна, підлогу, замінили двері. До минулої зими навчально-виховний комплекс працював на газовому котлі, але температуру в приміщенні  у пік сезону все одно не вдавалось підняти  вище 15 градусів. А щомісяця оплата лише за використаний газ становила від 4 до 6 тисяч гривен.

         Минулого року активісти Громадської організації Часлівців взяли участь у грантовому проекті ЄС та програми розвитку ООН та отримали кошти на встановлення економного газового конденсаційного котла та геліоколектора для обігріву води.

У теплих приміщеннях, в першу чергу були зацікавлені батьки дітей. Частку грошей дали вони, частину вихователі, долучились і підприємці. 5 відсотків, необхідних від громади зібрали. В цілому ж цей проект коштував майже 243 тисяч гривень. Марія Рояк – Часлівецький сільський голова, не заперечує той факт, що робота зі збору коштів клопітлива. Багато сільських голів бояться саме від долі громадської організації, тому що гроші люди не завжди віддають охоче.

Активна громада, дієва місцева влада і підтримка Європейського Союзу та програми Розвитку ООН – такою є формула успіху всеукраїнського проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Вже реалізовані проекти нині стали свого роду навчальним практичним посібником для тих активістів, які захочуть взяти безпосередню участь в створенні комфортних умов в рідній місцевості. Таким чином, за 3 роки  дії другої фази проекту за кошти Європейського Союзу та проекту Розвитку ООН спільно із громадами оновлено або реконструйовано освітні заклади, установа охорони здоров’я, відновлено вуличне освітлення та відремонтовано водогони. Відтак, користь від реалізації мікро проектів отримали понад 100 тисяч закарпатців.

Валерія Громицька для Ужгород.net