Губернаторський «набіг» на Воловеччину: елементарний піар чи дієвий прочухан місцевим чиновникам?

Губернатор Закарпаття запроваджує виїзні засідання. Чи не щочетверга Василь Губаль планує виїжджати у маси, себто в райони. Почати вирішити з гірських, принаймні так обіцяв майданівцям.

 

Окрім власної інспекції, керівник краю планує залучати і всіх спеціалістів обласної адміністрації (начальників управлінь, керівників відомств, керманичів на місцях).

Великим складом посадовці сподіваються детальніше вивчити особливості кожного району. Кажуть, так можна принести більше користі.

Воловеччина стала першим районом, куди після свого призначення з робочим візитом обіцяв приїхати голова обласної адміністрації Василь Губаль. Головне і найактуальніше питання сьогодні – підготовка до зими. Україна в цілому, виявилась не готова до «газових» сюрпризів. Тому, фактично потребує швидких і компромісних рішень, аби забезпечити українців теплом взимку.

У тому, що Закарпаття впорається із поставленим завданням, керівник краю упевнений на 100%. Навіть більше, на його переконання Воловецький район може показати добрий приклад господарювання. Свого часу нинішній керманич області віддав 8 років трудового стажу Воловеччині, тож не з чуток знає про можливості району. «Я дуже горжуся тим, що пройшов тут найпотужнішу трудову школу, яка тільки може бути у керівника (виробника, бізнесмена). На той час я очолював потужне підприємство основного кола, де працювало 120 осіб. Я переконався, що тут є досвід, якого потрібно набиратися. Тут живуть мудрі люди і добрі господарники, до них треба прислухатися. Але, так склались життєві й сімейні обставини, що у 2004 році підприємство продали. Всі моменти трудового стажу тут, я добре пам’ятаю, тому готовий допомагати Воловцю. І не лише цьому гірському району, а всім, бо вони потребують уваги», - переконливо розповідає голова Закарпатської обласної адміністрації Василь Губаль.

Керівник краю проінспектував готовність соціальних закладів до опалювального сезону. Перша зупинка – Нижньоворітьска ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів. Малеча живе в одному корпусі, навчається в іншому. Сьогодні питання енергозбереження тут майже вирішили: у спальних кімнатах замінили вікна, встановили нові батареї. 5 років тому придбали 2 нові газові котли, тепер думають, як перейти на опалення твердим паливом, - каже директор Нижньоворітської школи-інтернат  І-ІІІ ст. Іван Лопіт: «Минулого року ми використали 24,7 тис. куб. м. газу. У грошові еквіваленті це більше 160 тисяч гривень. Зараз, на 4 квартал нам доведений ліміт, ми маємо використати менше 9 тис. куб. м. газу. Але, ми маємо ще один старий котел (на вугіллі, дровах), який може працювати паралельно. Будемо вмикати економ-режим».

Вже далі кортеж посадовців ознайомився із умовами у Верхньоворітській школі, де сьогодні навчається 280 дітей. Їм готові забезпечити максимально комфортні умови для навчання. Тут теж газові котли, але так само, планують до нового року встановити новий агрегат, розрахований на тверде паливо. «Думаю, що поки тепла погода, максимально будемо берегти тепло у навчальних класах, а відтак і економити, - каже Оксана Сличко, заступник директора Верхньоворітської  ЗОШ  І-ІІІ  ст. - Після обіду у класах температура прогрівається до 25 градусів, тож дітки не мерзнуть. А взагалі, щодо зими, думаю, що є необхідність у котлах на твердому паливі. Дійсно, дрова у нас є, із закупками проблем немає. Оскільки треба економити, то газу витрачатимемо менше. А діткам має бути тепло, тому що тут вони проводять більше часу, ніж вдома».

В опалювальний період всі без виключення державні установи мають навчитися заощаджувати. Зважаючи на економність у всьому, навчальні й виробничі процеси мають скоротитися (задля економії на обігріві). Голова Закарпатської ОДА наголошує - економити потрібно, але без шкоди для громади. Для цього кожен район окремо, і кожний заклад соціальної установи має розробити власний графік заощаджень. «Я звернувся до керівників районів: зробіть економію газу так, як вам вигідно. Подивіться і проаналізуйте, як ви працюєте. Подавайте свої пропозиції, як ви бачите оптимізацію, щоб не зірвати навчальний процес, щоб люди отримали відповідну заробітну плату і не було вимушених дій. Якщо є такі випадки, що чиновники взяли на себе відповідальність і на колективи «натисли», це неправильно», - наголошує Василь Губаль, голова Закарпатської ОДА.

Ще один соціальний заклад, який відвідав голова краю – Воловецька центральна районна лікарня. Василь Степанчук на посаді головного лікаря більше 10-ти років, всього ж у лікарні працює маже три десятки літ. З його слів, бюджет районної лікарні стандартний для більшості медичних закладів. Але, тут добре налагоджена співпраця з німецькими колегами. Мова йде і про забезпечення закладу автівками швидкої допомоги, лікарняними ліжками, сучасною апаратурою. «І це потрібно, адже нерідко сюди привозять постраждалих у ДТП на міжнародній трасі Київ-Чоп, - каже головний лікар Воловецької ЦРЛ Василь Степанчук. - В рік буває до 100 серйозних ДТП, тому тут ми обов’язково надаємо комплексну медичну допомогу. Взимку привозять багато травмованих гірськолижників зі всієї України, навіть іноземців. Тому, окрім місцевого населення обслуговуємо й інших хворих. Лікарня розрахована на дві з половиною сотні ліжкомісць, але у зв’язку з оптимізацією, ми скоротили кількість до 115 ліжок. Ми маємо добру співпрацю з німецькими колегами, вони нам багато допомагають. У наших палатах ви не побачите радянських ліжок, тумб, столиків. Все осучаснене, імпортне. Обладнання теж маємо новітнє, частково придбане за кошти голландських партнерів. Маємо можливість проводити складні операції (операційні зали оснащені). Щодо функціонування лікарні у зимовий період, то тут проблем теж не мало б виникнути. Так, нам теж доведено ліміти, і ми економимо. Але, це гори і ночі тут холодні. Тому пацієнтам, а особливо діткам, ми не можемо дати замерзнути (за потреби тепло подаємо)».   

Опісля відвідин соціальних закладів голова обласної адміністрації провів прийом громадян. Із власними і не тільки, потребами, до керівника краю звернулось півтора десятка місцевих мешканців. Серед основних питань – матеріальна підтримка сімей військових, що воюють на Сході країни, облаштування дорожньої інфраструктури, вирішення спірних майнових питань. Кожному, хто просив фінансової допомоги, голова ОДА пообіцяв допомогти.

Так, вирішили питання й луганчанки Дарини Ситнік, яка переїхала на Воловеччину з трирічною дитиною. «Я зареєструвалась як переселенка. Мою дитину влаштували у дитсадок, мені надали приміщення для занять бальними танцями (набрати групу дітей і тренувати). Отримати матеріальну допомогу, як переселенка я не можу. Я зверталась до органів соціального захисту за місцем тимчасового проживання, але від мене вимагають довідку, яку я наразі отримати не можу з Луганська», - бідкається молода переселенка з Луганська Дарина Ситнік.

На всі потреби переселенців Василь Губаль реагує ледь не як на власні.  Навіть сам прихистив вдома родину з Донецька, тож і Дарині дає цінні поради: «Потрібно тимчасово прописатись у міграційній службі, треба отримати довідку із селищної ради (для пред’явлення за місцем вимоги), отримати від осіб, які вас прихистили заяву, що вони не заперечують про ваше тимчасове проживання в їх оселі (це тимчасова реєстрація). Після збору відповідних документів, ви можете претендувати на всебічну підтримку держави (передбачену за законом для переселенців зі Сходу України)», - проконсультував Василь Губаль. Також місцевим керівникам він дав доручення сприяти кожному українцеві, який тимчасово оселився на Закарпатті.

З-поміж особистих звернень до голови ОДА, було й одне колективне. Вчителі Воловецького району нарікають на утримання 20% надбавки заробітної плати через постанову Кабміну. Вже опісля прийому громадян, під час розширеної наради з керівниками всіх головних відомств області, Петро Лазар, директор департаменту фінансів ОДА пообіцяв воловецьким педагогам віднайти кошти і виплатити надбавку.

 «Дійсно, відповідною постановою Кабінету міністрів, 20% надбавка до посадових окладів педагогічним працівникам, які працюють не тільки в освіті, а й в культурі, була знята з переліку обов’язкових виплат. І залишена в межах фонду оплати праці, якщо він є, ця надбавка виплачується. Відповідно, якщо його немає, кошти педагоги не отримують. Після цієї постанови Кабінету міністрів було відповідне доручення прем’єр-міністра України щодо економії коштів фонду оплати праці. Окрім утримання надбавки, йдеться і про інші витратні заходи, які можуть спричинити заборгованість із заробітної плати. Економно витрачати кошти рекомендовано  до кінця року. Зараз державний бюджет, який фінансово підтримував педагогічних працівників упродовж останніх 7-10 років, виділяти додаткові дотації не буде. Але, що стосується виплати надбавки волівчанам, то ми вже обговорювали, як зарадити цій ситуації. Сподіваюся, до нового року педагоги свої кошти отримають. Треба сказати, що нині є заборгованість із заробітної плати і медичним працівникам району. Це близько 1,5 млн. грн. Тому вихід із складної боргової ями спільний для всіх галузей – переглянути наявну мережу бюджетних установ, наповнюваність класів в освітніх установах, штатні розписи працівників у всіх державних закладах. Головна мета – вкластися у ті ресурси, які виділяються за формульними розрахунками кожному району», - зазначив директор департаменту ОДА Петро Лазар. 

Візит на Воловеччину дав зрозуміти одне: якщо район має туристичні можливості, треба їх розвивати; якщо є нагода сприяти бізнесу – це теж треба робити. Ставити палиці в колеса активістам сьогодні – не вихід. До речі, подібні великі наради чекають всі райони області. На черзі – Рахівський.

Євгенія Фанта для Ужгород.net

 

14 жовтня 2014р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів