На Закарпатті 4 села «вдарили» по темряві сонячною енергією

Побудувати мережу вуличного освітлення європейського зразака вдалось завдяки участі громад в проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

         Так, у Берегівському районі відразу дві сільські громади зацікавились вуличним освітленням на сонячних батареях – в Гечі та Балажері. Яношівський сільський голова Марта Барта згадує, що востаннє в Балажерах було світло в 70-х роках. Село маленьке і має лише одну центральну вулицю, на якій і розташовані всі соціально-важливі об’єкти. 12 нових освітлювальних ламп, які працюють на сонячних батареях вдалось закупити завдяки європейським грантовим коштам. Головною умовою проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» було залучення коштів мешканців села.

Сільський голова пояснює: «Сільрада в кінцевому результаті взяла на себе видатки по виготовленню проектно-кошторисної документації, витратила 12 тисяч грн. Люди зібрали теж приблизно 12 тисяч, районна адміністрація дала 56 тисяч грн., а ПРООН відповідно 175 тисяч грн.. Весь проект коштує 232 тисячі грн».

         Радіють лампам на сонячних батареях і в туристичних селах – Велятино - на Хустщині та в Поляні - на Свалявщині. Участь у проекті з використання енергоощадних технологій передбачала для всіх однакові умови. Попри те, що 75 відсотків від вартості проекту  - європейські кошти, щонайменше 5 відсотків мають бути гроші, зібрані громадою. Адже акцент робиться саме на тому, що громада вирішує свої проблеми. Фінансову участь беруть і органи місцевого самоврядування.

         Село Поляна  - одне із перших в Україні, де встановлено найбільше сонячних ліхтарів – 34. Вони об’єднали дві центральні частини села. В одній знаходяться житлові будинки мешканців та всі соціальні заклади, в іншій – санаторії. Загалом, вуличне освітлення в Поляні побудоване ще в 90-х роках і охоплює майже 18 кілометрів. Щорічно з сільського бюджету на його утримання і використання витрачається 50 тисяч грн. Громада села самостійно вирішила освітлити вулицю, де ніколи не було ліхтарів. Це майже півтори кілометри.

Один комплект ліхтарів коштує 16 тисяч грн. 75% від загальної вартості профінансував Європейський Союз та Програма розвитку ООН, проектно-кошторисну документацію замовила сільска рада, а люди назбирали 112 тисяч грн. Всього ж мікропроект коштував майже 680 тисяч грн.

Тетяна Ревес, голова Громадської організації «Купель», пояснює: «У нас був відкритий рахунок, на який люди перераховували кошти. Добровільно. Хто скліьки міг, стільки і давав. Найбільше допомогли все таки приватні підприємці. Адже окрім звичайних мешканців села, і вони зацікавлені в тому, аби ще й туристам було комфортно і безпечно».

         Найбільша проблема виникла, коли довелось вже встановлювати ліхтарі. Іван Чийпеш один із тих, хто самостійно вивчав у майстерні фотомодулі і їх систему підключення. Каже, було нелегко, бо нема фахівців, тому не було до кого звернутись за порадою. Доводилось все вивчати самостійно. Тепер запевняє, зрозумів повністю, як вони працюють. «Скринька, в якій знаходиться акумулятор - гелієвий. Тут є контролер, який програмується під програми, коли включати світло і коли його виключати. Потрібно вирахувати скільки енергії буде давати сонячна панель, наскільки вона буде заряджати акумулятор і наскільки буде вистачати заряду для того, щоб працювала лампочка. Сонячна споживає 30 ват енергії. Вона в 30 раз економніша, а світить так само як світить і 300 ватна лампочка», - ділиться Тетяна Ревес.

         Сонячні батареї дуже чітко реагують на зміни – включаються, як тільки темніє, і зранку із сходом сонця – автоматично вимикаються. Енергії сонця вистачатиме повністю на освітлення дороги, навіть якщо буде кількаденна похмура погода.

Тож, нині 4 села Закарпаття, які одними із перших почали використовувати сонячну енергію, щонайменше на 5 років вирішили проблему із темними вулицями.

                                                                       Ані Нікогосян для Ужгород.net