Закарпатці, які «транжирили» електроенергію, тепер чешуть потилиці

Енергозбереження Закарпаття в одному Тячеві. Гірське містечко стало першим, яке долучилось до європейської Угоди мерів. Це ініціатива європейських міст, які є лідерами енергоощадності.

Наразі у масштабному проекті 57 країн-учасників, підписантами угоди є понад 6 тисяч мерів. В Україні проєвропейсько налаштованих  адміністративних одиниць нарахували менше 50-ти. Пальмова гілка першості – день сталої енергії у місті Тячів, символічний початок впровадження програми енергоефективності на Закарпатті. Влада міста організувала комплексні заходи, спрямовані на популяризацію енергозбереження. Досвідом ділились вітчизняні спеціалісти, які налагодили добру співпрацю із закордонними мерами. Глобальне питання – енергозбереження цього дня актуальним як ніколи. Енергія у містечку била ключем.

«Одним із пріоритетів, звичайно, є енергозаощадження. Угода мерів дає можливість взяти участь  у різноманітних міжнародних грантах, які передбачають можливість залучення додаткових фінансових вливань на потреби енергозбереження. Ми знайшли один із способів впливати на громаду. Зокрема, документи, які належать до компетенції міської ради (дозволи, рішення про будівництво чи реконструкцію) ми видаватимемо із умовою утеплення будівлі. Звичайно, ці рішення носять рекомендаційний характер. Вже на найближчій сесії це рішення буде подано на розгляд депутатів», - розповідає Тячівський міський голова Іван Ковач.

Утеплення будинку, використання ощадних побутових приладів, економ-режим освітлення – це далеко  не увесь перелік необтяжливих кроків, які зрештою призводять до ефективного використання енергії. Про такі дещо примітивно побутові, але водночас, глобальні речі сьогодні говорять навіть діти. Вони теж знають, як треба використовувати невідновні природні ресурси. Корисні поради малеча зобразила усіма можливими способами: на малюнках, у вигляді макетів, віршами, піснями і навіть сценічними постановками.

 «Енергія – це здатність будь-якого тіла виконувати роботу», - впевнено каже школярка Марина.

«Я знаю, що енергію треба зберігати, щоб не платити багато. Треба виключати світло, комп’ютер, всю побутову техніку з розетки. Це і є енергозбереження», - ділиться своїм життєвим досвідом учень ЗОШ №1 Іван.

«В Україні сьогодні така ситуація, що нам просто необхідно зберігати енергію. Ми маємо навчитися її заощаджувати. У школі ми також використовуємо менше світла, вимикаємо непотрібні прилади. У нас утеплені всі вікна та дверні прорізи, ми намагаємось берегти тепло», - розповіла старшокласниця Оксана.  

Тячів – 75-те українське місто, що стало підписантом європейської Угоди мерів. Кожен учасник програми зобов’язується виконати вимоги країн-лідерів енергоощадності. Зокрема, провести інвентаризацію, скласти план сталого розвитку енергії, що два роки звітувати перед громадою, тим самим залучаючи їх до програми енергозбереження. Також серед обов’язкових заходів – щорічне проведення Дня сталого розвитку енергії.

Це, радше свято, із елементами користі, переконаний Тячівський міський голова Іван Ковач: «Ми вже стали учасником одного проекту. На наступний рік маємо плани написати ще грантові програми, які дозволять залучити до енергозбереження ще один соціальний об’єкт. Всі проекти надзвичайно цікаві і, водночас, важкі для громади. Вони зобов’язують населення і владу підготувати відповідну площину – провести документальні процеси, налаштувати громаду і, разом з тим, зробити обов’язкові кроки, передбачені Європейської місією з питань енергозбереження ( до 2020 року скоротити викиди СО2 у повітря на 20%). Це і стимул, і можливість рухатися вперед у напрямку енергетичної незалежності».

Урбанізація чим далі, несе більші наслідки. Населення не встигає в ногу з часом, а природа й поготів. Не секрет, що саме в містах зосереджується найбільша маса енергії. Водночас, мегаполіси споживають ресурси найбільш неефективно. Рятувати світ почали в Європі. Наша держава теж долучилася до благородної місії, створивши Асоціацію «Енергоефективні міста України».

Відтак, саме ця організація є безпосереднім містком вітчизняних міст із європейськими, оскільки має статус структури підтримки угоди мерів в Україні. Потискаючи дружню руку Євросоюзу, можна й батьківщину причепурити.

Принаймні, про таке не з чуток знає львівський спеціаліст Олег  Гарасевич, керівник проектів і програм Асоціації «Енергоефективні міста України»: «Міста, які підписують Угоду мерів, беруть на себе добровільне зобов’язання до 2020 року скоротити власні викиди СО2 в атмосферу на 20%. Відповідно, передбачено певний алгоритм дій місцевої влади. Спочатку, має бути проведений кадастровий аналіз викидів (треба з’ясувати де найбільше викидів, за рахунок чого їх можна зменшити), відтак розробити план дій сталого розвитку (де крок за кроком мають бути розписані заходи, які в кінцевому підсумку виконаються) і приступити до його реалізації.  Також Угода мерів в обов’язковому порядку передбачає залучення громад до проведення цих заходів. Взагалі, сьогодні це головна ініціатива ЄС в сфері запобігання глобальним змінам клімату». 

Рятівна хвиля докотилася й до нас. Закарпатці, які звикли «транжирити», тепер чешуть потилиці. І допоки ще є час навчитися використовувати енергію ефективно, варто починати не зволікаючи. І починати слід саме з себе, поступово об’єднуючись у громаду.

За словами Івана Ковача, без підтримки громади досягти результату майже неможливо: «Я вважаю, що велика роз’яснювальна робота має проводитися серед усього населення. У садочках та школах заняття, присвячені темі енергозбереження, мають стати традиційними. Також треба спілкуватися із дорослим населенням. Ми собі рідко зізнаємося, що вимкнувши світло, можемо зекономити електроенергію, чи іншим кроком вплинути на ситуацію суттєво. Тому, будь-яка ініціатива може виявитись неефективною, якщо цього не хоча громада. 90% успіху залежить саме від громади. Управлінські рішення, які треба прийняти задля впровадження проекту, вже прийняті і прийматимуться  і надалі, але це не є кінцевим результатом. Я переконаний, якщо населення захоче, воно втілить у життя будь-яку ідею».

У рамках підписання Угоди мерів, місто може отримати більше можливостей і, водночас, грошову підтримку Європи. До прикладу, Тячівський садок №5, де виховується понад 2 сотні дітлахів, вже наступного року може отримати кількасот тисяч євро. Наразі триває процес узгодження сторін про співфінансування, завершення документальних формальностей. За проектом, ясла-садок зроблять ще більш комфортним.

«Як і передбачалося європейським проектом, це комплексні роботи. Вони включають в себе перехід на альтернативне опалення (пілетами, брикетами, дровами та іншими видами дерева); утеплення, як зовні (дах і стіни), так і зсередини; забезпечення дитячих приміщень зволожувачами та очищувачами повітря. Це далеко не увесь перелік робіт, але наразі, триває узгодження документаційних моментів, тож всі деталі з’ясуються з часом», повідомив Іван Ковач.

Завідувачка яслами-садком №5 у Тячеві Тетяна  Цубера, каже, наразі мають звичайні газові котли різної потужності, які працюють по черзі, залежно від температурних умов. «Ліміти, які нам доведені, виконуємо, іноді навіть заощаджуємо більше, ніж потрібно. Так, з місяця в місяць і перекриваємо показники. У нас великі і просторі приміщення, утеплені вікна, частково замінені батареї, тож у кімнатах температура повітря тримається на рівні 18-23 градусів за Цельсієм. Те, що у садочку тепло і комфортно свідчить і показник відвідуваності. До прикладу, із 218 дітей за списком щодня до садочка ходять близько 200 дітей. Це говорить про високий поріг захворюваності, який ми не переступаємо. А опісля втілення європейського проекту в життя, наш садочок стане ще комфортнішим».

Комплексні заходи, якими Тячів відзначив День сталої енергії, лише один із способів продемонструвати громаді значення енергоефективності. Спеціалісти сьогодні погоджуються в одному – за один день і одній людині суттєво виплинути ситуацію не можливо. Утім, консолідувавшись і організувавши правильний менеджмент, можна поступово вийти на якісно новий рівень ефективного використання енергоносіїв.

Євгенія Фанта для Ужгород.net