«Золоті» дива від кримінальної закарпатської молоді

Торгівля ювелірними виробами – своєрідний, навіть можна сказати, вишуканий різновид підприємницької діяльності. З дрібними грошима на таких точках покупцям робити нічого, а от продавцям не потрібно витрачати великих зусиль і час на розвантаження, перенесення, розміщення товару на прилавка – у жменю вміщається товару на тисячі гривень. Однак золото вабить не тільки добросовісних покупців, а й зловмисників різних мастей, які будь-яким способом намагаються заволодіти коштовностями.

Кілька років тому серед білого дня у Берегові було скоєно зухвалий напад на магазин, що спеціалізувався на продажу ювелірних виробів. Погрожуючи продавцям, зухвальці заволоділи тоді специфічним товаром на суму близько 400 тис. грн. (ціни кількарічної давнини). І той же власник, який має ще подібний магазин у Сваляві, через якийсь час постраждав знову. Під час ревізії на точці, розташованій у курортному місті, було виявлено  нестачу товару на суму понад 60 тис. грн. З’ясувалося, що роботодавця обікрала продавщиця. Ось такий цей бізнес, не тільки прибутковий (про це, зокрема,  свідчить велика кількість точок продажу «золота»), а ще й ризикований.

За ювелірними прикрасами і на прилавках потрібна постійна пильна увага. Однак, іноді продавці ловлять гав чи відволікаються на розмови (буває, зловмисники спеціально відвертають їхню увагу). В одному з магазинів, розташованих в селищі Тересва Тячівського району, під час проведення ревізії виявили нестачу товару, ювелірних виробів, на кругленьку суму – майже 100 тис. грн. Зокрема, під час «перепису» виявилося, що загадково зникли 12 весільних каблучок, два золоті ланцюжки та масивний чоловічий перстень. Ошелешена продавчиня  божилася, мовляв: вона до цього не причетна. Та й власники уже довгий час знали її тільки з найкращого боку. Приватник звернувся із заявою в міліцію. Оперативники карного розшуку попросили потерпілу пригадати, чи, бува, не заходили в приміщення останнім часом бува якісь незвичні покупці, можливо якось дивно поводилися.  «Точно були!..» – через якийсь час викрикнула жінка.

Згодом, заспокоївшись, розповіла, що протягом тижня у магазин заходили  два юнаки. Довго розглядали цінний товар, потім один випитував про той чи інший виріб, а інший десь відходив. Однак, незважаючи на тривале прицінювання, жодного разу вони так нічого й не придбали. Детально їх жінка не запам’ятала, все ж окремі прикмети  описала…

Тим часом роботи тячівським розшуковика додалося, бо цього разу до них звернулася  жителька села Терново Романа. Жінка повідомила, що при загадкових обставинах у неї зникли два масивні золоті ланцюжки. Далі з’ясувалося:  протягом дня вона двічі потерпіла від нахаб. Спершу на ринку у селищі  Солотвино з прилавка хтось непомітно поцупив у приватниці ювелірний виріб. А потім двоє юнців, попередньо домовившись по телефону, прийшли до неї додому ніби придбати «золото». Довго розглядали товар, але та нічого й не купили. Правда, коли покинули приміщення, ґаздиня виявила, що один з ланцюжків зник. Теж описала прикмети невдалих клієнтів.

Зіставивши усі дані, стражі порядку вирішили перевірити кількох підозрюваних з числа тих, які вже мали проблеми з криміналом і підпадали під вікову категорію. Такими, наприклад, були 17-річний житель с. Криве Дмитро та на рік молодший Михайло із Тересви. Річ у тім, що торік юнці вже попадалися у сильця міліції. Спершу незаконно заволоділи чужим автомобілем, а потім скоїли крадіжку. Матеріали за цими фактами заходяться а розгляді у суді. Слід зауважити, що потерпілі одразу впізнали своїх кривдників. Ті  якийсь час намагалися викручуватися і все  заперечувати, потім зрозуміли:  це марна справа. Стражі порядку спілкувалися з ними окремо, і підозрювані вправно доповнювали один одного…

Після весняно-літніх «зальотів» перелякані юнаки «залягли» на дно, очікуючи вердикту суду. Та з плином часу переляк минув, а без грошей  ніякого життя. Вирішили, що вже пора братися за більш серйозні справи: а чому б не спробувати зайнятися золотом. Далеко їхати не стали, заходилися  орудувати в Тересві. Поки Михайло заговорював зуби продавщиці, Дмитро спритно чаклував над прикрасами.

Перші відвідини виявилися вдалими – масивний перстень і дві каблучки. Їх у Тячеві здали в ломбард.  «Бізнес» цей був досить дивний: якщо ціна товару становила близько 12 тис. грн., то в ломбарді за нього дали тисячу двісті. Другий похід до ювелірної крамниці приніс злодійкуватим юнцям дві каблучки і ланцюжок, які оцінювалися в 14 тис. грн., хоча знову у тому ж тячівському ломбарді за нього дали в п’ять раз менше. Особливо вдалим виявився третій візит кримінальних «покупців» на ту ж точку – цього разу аж вісім каблучок та ланцюжок. На останнє «діло» Дмитро прихопив зі собою іншого напарника - 16-річного Юлія. Сума краденого виявилася більшою – близько 66 тисяч гривень, хоча на руки від скупщиків золота отримали значно менше.

Дивує тут одне, невже у працівників ломбарду не виникала підозра, звідки ж у безвусих сільчан дорогий «метал» у такій кількості. Більше на дану точку навідуватися не наважилися, а перебралися в Солотвино. Тут на ринку Дмитро діяв сам і поцупив  ланцюжок з прилавку пані Романи. З’ясувавши, що приватниця не запідозрила чиїх рук це справа, набрався нахабності і домовився з нею по телефону, що нібито приїде до неї додому в Терново, щоб терміново придбати подарунок сестрі. Жінка винесла товар, а сама десь на хвилинку відволіклася. Спритнику вистачило, цього часу, аби поцупити ланцюжок і ретируватися з будинку. Крадене збув у Міжгір’ї.

Та, як виявилося, це далеко не всі «героїчні» вчинки неповнолітніх зухвальців.  Між «золотими» крадіжками Дмитро з Михайлом відвідували й інший тячівський магазин. Тут довго приміряли одяг, потім непомітно один з них витягнув із сумки продавщиці гаманець, в якому знаходилося 4 тисячі  гривень. Особливо «урожайним» видався цей період для Дмитра. Протягом одного дня він зумів із своїми помічниками обікрасти два магазин.

Спершу, передобідньої пори, на пару із Юлієм зайшли в один з магазинів у селищі Дубове. Працювали за звичною схемою: довго приміряли одяг, перебираючи асортиментом. Звісно, нічого не купили, зате один зумів вкрасти джинси, натягнувши їх на себе, інший таким чином «придбав» светр. І вже під вечір у сусідньому Добрянському Дмитро разом з Михайлом знову приміряли одяг у тамтешньому магазині. Закінчилося все тим, що на додачу витягнули  з каси 5 тисяч гривень  і швиденько втекли.

Нарешті хлопці добігалися. Тепер їм доведеться відповідати за всі свої  кримінально-карні діяння. Старший слідчий Тячівського райвідділу УМВС Михайло Федина оголосив їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України  за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

Михайло Пискач для Uzhgorod.net.ua.