«Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека

 

Програма спрямована на психоемоційну реабілітацію воїнів за допомогою спеціально навчених собак із застосуванням методів каністерапії. Собаки здатні допомогати у процесі повернення військових до мирного життя. Один з військових, який отримав тоді чотирилапого друга, — Дмитро Панарін з позивним «Троль». 

 

 

Дмитро вперше пішов на війну у 2015 році як доброволець, потрапивши до Донецького прикордонного загону. Після пів року служби приєднався до щойно створеного бойового підрозділу ДПСУ — прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» (ПКШР), де був серед перших бійців. Служив у ПКШР до 2016 року, після чого звільнився у межах четвертої хвилі мобілізації.

Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році Дмитро працював у Швеції, але вже 26 лютого повернувся в Україну та вступив до територіальної оборони. Служив у складі другої роти 212-го батальйону 101-ї бригади ТРО (м. Ужгород), з яким побував у Бахмуті, Попасній, Костянтинівці. 

 

 

Новий друг для родини

Блек Джек Деніелс — саме таке повне ім?я чотирилапого друга породи малінуа. У родині собака вже півтори роки. Дмитро з дружиною жартують, що Блек не дає сумувати всій родині та через надмірну енергію постійно вигадує нові витівки.

 

«Не я його хотів вчити, а пес мене про це просив. Блек сумлінно виконує всі команди та навіть, підгледівши за нами, вже навчився вимикати світло у всьому будинку. Собака дуже розумна», — наголошує пан Дмитро.

Бельгійська вівчарка має особливий характер. Людям, які не мають досвіду виховання собак, буде важко з ними впоратись, підкреслює Дмитро:

«У далекому 1992 році я працював у Львівському обласному клубі собаководства, тому розумів усі нюанси, алгоритми вивчення команд та був готовий до всіх труднощів. Собаки такої породи дуже “двіжові”, тому з ними важливо проводити багато часу та вигадувати нові активності. Для квартири вони не пристосовані, а у дворі наводять свої “порядки” з квітами» 

За словами ветерана, малінуа слухають лише одного хазяїна, а тому такі собаки стануть надійними компаньйонами для одинокого ветерана. Своєю енергійністю пес буде мотивувати власника займатись ним, а відтак і відволікати від негативних думок фізичною активністю. Головне бути наполегливим, та не дозволяти улюбленцю керувати, тоді вибудуються теплі відносини та правильна ієрархія.

 

«Для ветеранів, які не мають достатньо часу приділити увагу собаці, я б радив обрати лабрадорів або басетів, оскільки у малінуа складніший характер. Мій побратим, з яким ми разом отримали собаку в межах програми, живе неподалік лісу та багато часу проводить в горах. Його улюбленець має достатньо уваги та активності, а для бельгійської вівчарки — це база», — каже Дмитро Панарін. 

 

Загалом для ветеранів та ветеранок взаємодія з тваринами має велике значення, адже далеко від дому, під час проходження служби, на бойових позиціях з ними поруч дуже часто знаходяться саме собаки. Саме тому через собаку в каністерапії розвивається й підтримується довіра та розвиток особистості, розкриваються почуття та емоції, прискорюється процес психотерапії та соціальної адаптації.

Карпатський Телеграф

 

14 травня 2025р.