Реформа старшої школи: що чекає на закарпатських учнів із 1 вересня?

 Як наголосила під час підходу до преси заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, реформа старшої школи є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа».

За її словами, з 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями:

• академічним: поглиблене вивчення предметів (курсів) і підготовка до здобуття вищої освіти;

• професійним: орієнтація на ринок праці, акцент на порівняно швидке здобуття професії.

За словами Кузьмичової, реформа стосуватиметься трьох рівнів освіти: повної загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної), а також фахової передвищої освіти. Реформа передбачає створення мережі академічних ліцеїв, переважно відокремлених від початкових шкіл і гімназій. Учні 10–12 класів зможуть обирати профіль навчання, інтегровані курси й навчальні предмети. Академічні ліцеї проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу та враховуватимуть потреби учнівства в тих чи інших курсах.

«Дуже важливо розуміти, що реформа старшої профільної школи не є окремою реформою, а є третім етапом впровадження нової української школи – реформи, яка стартувала в Україні в 2017 році. І ті дітки, які пішли в перший клас у 2018-му році, 10-12-ті класи матимуть вже інші, ніж досі. І оця «іншість» і передбачає зміни. В чому будуть вони полягати? В тім, що після дев'ятого класу учні матимуть дві траєкторії, обиратимуть одну з них: або вони вступатимуть до професійних закладів освіти і таким чином здобуватимуть повну загальну середню освіту, паралельно опановуючи одну з професій і виходити на ринок праці в скорочені терміни; або вони обиратимуть академічний ліцей, і в такому разі вони готуватимуться до вступу до вищих навчальних закладів, але так само з розумінням того, чому ж саме вони хочуть присвятити свою подальшу професійну діяльність і оця професійне спрямування і відбуватиметься з 10-го по 12-й клас».

Представниця міністерства освіти наголосила, що для комунікації цілей реформи та обговорення першочергових кроків її впровадження МОН здійснює низку регіональних візитів, які мають на меті досягти консенсусу щодо змін. Зокрема, визначити першочергові кроки для реалізації цілей реформи з урахуванням особливостей різних регіонів та громад.

«Безумовно, у кожної області вже станом на зараз є або затверджені мережі, або проектні мережі, й Закарпатська область не є виключенням, - додала Кузьмичова. - Тут є бачення того, як має виглядати подальша мережа старшого профільної школи, з урахуванням якраз особливостей цього регіону. Це і гірські громади, це і заклади, в яких здійснюється навчання мовами національних меншин, і ці особливості враховуються в плануванні мережі».

Загалом ці громадські обговорення з приводу реформи старшої школи вже пройшли в понад 1100 територіальних громад по всій країні, розповіла під час брифінгу Валентина Полторак, менеджерка швейцарсько-українського проекту Design, який здійснює експертну підтримку уряду.

«Закарпаття – це 21-й регіон нашої України, в якому ми збираємося в такому широкому колі і даємо громадам можливість висловити свою думку. Ми всі розуміємо, що під час війни дуже важко реалізовувати реформи, тому треба чути і місцеве самоврядування, яке є засновником шкіл та закладів загальної середньої освіти, треба чути й батьків, треба також дослуховуватися до думки майбутніх учнів, які підуть в старшу профільну школу».

За словами Полторак, головна ідея нової української школи дати дітям можливість можливість обирати саме той предмет, той напрямок, який їм цікавий і відповідно до якого вони далі будуть здобувати або вищу освіту, або професійно-технічну освіту, або фахово-передвищу.

Експертка наголосила, що стратегія реформи старшої профільної школи тільки на етапі розбудови, і не треба це забувати.

«Ця реформа запланована на 10 років, бо жодна реформа не можу бути за рік чи два впроваджена, в жодній країні світу. Всі освітні реформи - це мінімум 10 років, тому результатів нинішньої слід очікувати щонайменше в 2034-му».

Директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Маряна Марусинець деталізувала, що наразі в мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Закарпатській області, затверджено 107 ліцеїв, які в перспективі з 1 вересня вже функціонуватимуть. Чи всі вони витримають ті пороги, ті вимоги, звичайно, покаже час, але готуються всі.

«Ми хочемо, щоб наші учні, які будуть навчатися в цих профільних школах, мали всі ці можливості, які мають учні інших країн, щоб вони були затребуваними не тільки у нас, а й у світі», - прокоментувала Марусинець.

За її словами, питань щодо функціонування мережі ще вистачає, і основні, що обговорюватимуться в Ужгороді, це передумови впровадження реформи старшої школи, суть нововведень і змін, які передбачені реформою, моделювання мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти у Закарпатській області, а також моделі фінансування та управління такою мережею.

Участь у сьогоднішніх громадських обговорення реформи вищої школи взяли представники МОН України, Закарпатської ОВА, обласної ради, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови громад, керівники органів управління освіти тергромад, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.

Наталія Петерварі, kiszo.news

 

13 травня 2025р.