Чи бути воді в Ужгороді?

Сьогодні спеціалісти впевнені, це, радше риторичне питання. Звісно ж, кажуть про якісну питну воду, у режимі цілодобового і безперебійного постачання. Тож все про воду, її постачання та відведення кореспонденту Uzhgorod.net.ua розповіли Віктор Погорєлов, Ужгородський міський голова, Станіслав Карташов, директор КП «Водоканал м. Ужгород». Також свої думки висловили громадські активісти Вікторія Слюсаренко та Олександр Пересоляк. 

Ужгородці сьогодні більш ніж не задоволені водопостачанням та водовідведенням. Нарікають на мутність, подачу за графіком, неймовірно високі ціни, часті поломки в системі. Нещодавно міський голова обласного центру Віктор Погорєлов дав особисту гарантію ПАТ «Закарпаттяобленерго», що КП «Водоканал» розрахується з боргами за спожиту електроенергію варто нагади, що саме через ріст боргової ями постачальник енергії пригрозив відключенням водонапірних станцій. За словами Віктора Погорєлова, ця гарантія не діяла виключно завдяки добрим особистим стосункам із керівниками. «Хоча насправді, вони такі і є. ми пообіцяли, що вирішимо ситуацію, а натомість отримаємо від енергетиків карт-бланш. Над вирішенням мали потурбуватися всі органи місцевого самоврядування – депутати на сесії, чиновники на виконкомах і в кабінетах. Все, щоб допомогти «Водоканалу» впоратися із боргами. Спільними зусиллями почали отримувати результати. Нас підтримала і громадськість».

Система «Водоканалу», як не дивно, побудована на тарифах. «Закладаючи вартість технічного обслуговування, ремонту, доставку до споживача в ціну води, ми маємо можливість функціонувати, розповідає директор КП «Водоканал м. Ужгород»  Станіслав Карташов. Якщо упродовж років тариф в обласному центрі не відповідав ринковій ціні, постійно виникало питання – звідки брати ресурс для погашення різниці? Останні 10 років Ужгородське підприємство працювало на погашення заборгованості – виплати заробітної плати, за спожиту електроенергію. Це було збиткове підприємство. І ми нині не можемо вийти на рівень заробітку, але йдемо у цьому напрямку».

Населення сьогодні повністю чи частково невдоволене водопостачанням в обласному центрі. За словами керівника підприємства, вода, що подається з Минайського водозабору, якісніша за воду з каналу. Лівобережний Ужгород має питну артезіанську воду, а правий берег – жорстку, хоча й очищену і хлоровану. Ціна води за 1000 літрів – 7,54 грн. хоча реальна її собівартість доходить до 20 грн. Це рентабельна ціна. Ми монополісти в Ужгороді, але нас регулює НКРЕ. Відповідно, вони ж доводять нам тарифи». 

Міський голова продовжує думку Станіслава Карташова: «Сьогодні вода не може коштувати менше, ніж вона коштує насправді. Ми бачимо, що відбувається в країні, і маємо діяти відповідно. Якщо «Водоканал» самотужки не справлятиметься, ми готові надавати матеріальну підтримку. Ціни зростають на все. І люди, і ми має бути готові до цього».  

Самі ж люди, у свою чергу, теоретично можуть сплачувати ринкову ціну. Але теж за умови, що послуги будуть відповідно якісні. За словами голови громадської ради Ужгородської міськради Олександра Пересоляка, схожа ситуація донедавна була у Львові. «Я спілкувався із колегами міста Лева, і з їх розповіді зрозумів, що діяти треба кардинально і злагоджено. За рік там налагодили систему водопостачання: здійснили великі капіталовкладення, змінили систему менеджменту, реформували кадровий потенціал. При цьому, ціна води у Львові одна з найнижчих в Україні.  Ми ініціювали проведення громадських слухань на тему водопостачання в Ужгороді. Вислухали керівника підприємства, знайшли дотичні точки вирішення конфліктних ситуацій, як наслідок – плідний діалог. Після громадських слухань було прийнято резолюцію, яка регламентує прозорість роботи «Водоканалу» (щоб було зрозуміло, хто і скільки заробляє, як витрачають), населення має знати, що з ним радяться про підвищення тарифу і водночас, пояснюють причини зростання. Наступного тижня офіційний текст резолюції буде оприлюднений».

Цього року міська влада пообіцяла підтримати «Водоканал» фінансово. Підприємство розробило проект, одним із пунктів якого є часткова заміна мереж водопостачання. «Ми також беремо участь в інвестиційній програмі, завдяки якому плануємо залучити 3,2 млн. грн.. Також вже запущені в роботу проекти, які дадуть результати за півроку-рік». 

Громадськість ініціювала аудит підприємства. Як стверджує Вікторія Слюсаренко, голова бюджетної комісії громадської ради Ужгородської міськради, «роботу ми здійснювали з перепонами, відчули певний супротив. Але, ми таки завершили перевірку. Громадськості болить і вона хоче знати за що платить. Мене здивувало, що впродовж 7 років комунальне підприємство працювало збитково. При цьому, жодних рішень не приймалося і питання жодним чином не вирішувалося. Також я не побачила інвестиційних програм, залучення додаткових коштів. Ще одне питання – амортизація, яка закладена в тариф. Це живі кошти, які витрачаються не зрозуміло куди. Є ще чимало не вивчених моментів, над якими ми працюватимемо. Зараз активно допомагаємо підприємству з пошуком інвестора, залучаємо до громадських проектів». 

Міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов, в свою чергу, запевнив, що влада відкрита. Він підписав розпорядження, згідно з яким рада звітуватиме про видатки, які йдуть через бюджет. Копію надсилатимуть громадській раді.

Тим часом, Станіслав Карташов попросив споживачів сплачувати за послуги вчасно, а підприємство працюватиме над своїми помилками. У намірах допомогти запевнили й громадські активісти. Відтак, вода в Ужгороді буде, але за якою ціною – питання відкрите.

Євгенія Фанта для Uzhgorod.net.ua

 

 

03 березня 2015р.