Транспортна криза по-ужгородськи: чи злетить тариф на маршрутний проїзд?

Тепер перевізники, які забезпечують перевезення в межах обласного центру Закарпаття, запропонували 5 гривень, замість 4,5.

Вони запевняють, що це обумовлено неймовірним ростом ціни на пальне, коливаннями курсу валют, збільшенням витрат на ремонт та обслуговування.

Про підвищення ціни на проїзд в ужгородських маршрутках заявляють вже не вперше. Після встановленої торік ціни до 3 грн., транспортники наголошували, що не торкатимуться тарифу щонайменше рік. Утім, через нестабільну ситуацію в Україні, заручниками неграмотної цінової політики стали не лише перевізники, а й всі пересічні закарпатці, а головне - пенсіонери. Вартість пального автоматично вплинула на всі сфери життя. Так само, без наслідків не обійшлося і з ситуацією навколо іноземної валюти. Все це призвело до різкого зростання ціни на більшість послуг.

Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов не заперечує щодо необхідності підвищення тарифів на перевезення. «Я особисто нещодавно заправляв автомобіль, і 20 літрів бензину коштували мені 580 грн. Це нонсенс, але… Ми навіть спостерігаємо, що кількість автомобілів у місті різко скоротилася. Маршрутні таксі теж їздять на пальному, відтак змушені витрачати чималі гроші. До мене звернулись перевізники, які повідомили, що в таких умовах рентабельно працювати не можливо. Тому просять переглянути тариф і підняти вартість проїзду хоча б на гривню. Варто додати, що сьогодні у всіх містах країни зростають ціни на послуги, в тому числі й на перевезення. Ужгородські маршрутники вже неодноразово просили нас вплинути на ціну, але щоразу влада стримувала ріст цін. Нині, на жаль, ми не можемо тримати на одному рівні вартість послуг, якщо вони зростають по всій країні».

За день в ужгородських маршрутках водії нараховують з 40 тисяч пасажирів. При цьому, точного підрахунку не ведуть, оскільки транспорт не обладнаний GPS навігаторами, а квитки за проїзд просто не видають. Пояснюють, квитки для них не проблема, але потреби у їх видачі теж не вбачають. Мовляв, від цього якість перевезень не зміниться, а облік на ціну не впливає.

Директор  ПАТ  «Ужгородське  АТП 12107» Володимир  Козун розповідає: «Перший і головний фактор зростання ціни на перевезення – вартість пального. Виходячи із ситуації, ми розробили власні розрахунки, відтак сьогодні говоримо про 4,5 гривні за проїзд у маршрутному таксі в Ужгороді. При цьому рентабельність становитиме всього 15%. Сьогодні половина перевізників в Ужгороді працюють на стисненому газі. Ціна на цей вид палива з березня теж суттєво зросла. Відтак, річні витрати підприємства збільшуються автоматично на 2,5 млн. грн.. Ми обслуговуємо 4 маршрути, щоденно на лінію мають виходити 47 автобусів. Якщо ціну не підвищувати, ми будемо змушені зняти частину транспорту із роботи. Це, у свою чергу, негативно вплине на пасажирів». 

Разом з тим, про якість транспортних засобів сьогодні мало хто говорить. Водії не переймаються наявність культурної поведінки, комфортних умов проїзду, вимогами транспортних комісій. Все, що їм доводиться згори, залишається без змін. А щойно зростає ціна пального, вони трублять у всі інстанції, що вартість проїзду треба збільшувати через нерентабельність роботи. 

А от голова Асоціації перевізників «Закарпатавтотранс» Олександр Воронін переконаний, що різке підвищення тарифів сьогодні – це тупик. Вимагати відповідального ставлення сьогодні потрібно від усіх учасників процесу: перевізників, пасажирів, і влади. «Має бути віднайдена золота середина, коли у пасажира є можливість оплатити проїзд, отримати відповідну транспортну послугу, а перевізник має можливість за ці гроші організувати сам процес – заправити автомобіль, відремонтувати його, виплатити заробітну плату, акумулювати кошти на обслуговування автобуса. Цю золоту середину потрібно шукати. І це питання не лише Ужгорода».

Як стверджують самі перевізники, почасти вони працюють безкоштовно. Тому ще один, момент, який потребує узгодження – пільгове перевезення. Вже неодноразово перевізники зверталися до влади із проханням організувати процес обслуговування пільговиків шляхом надання адресної допомоги. Надавачів транспортних послуг обурює той факт, що вони здійснюють перевезення безкоштовно, а натомість місяцями чекають на відшкодування від держави. Перевізники підрахували, що безоплатно обслуговують понад 300 тисяч пільговиків.

Голова Асоціації перевізників м. Ужгород Олексій Куля обурюється щодо прискіпливого вивчення роботи перевізників: «Ми маємо десятки підприємств, які надають соціальні послуги. Але, міська влада нині регулює лише перевізників. Сьогодні ми перевозимо близько 30% пільговиків, знову ж таки, за власний рахунок. При цьому, жодну пекарню чи аптеку місцева влада не контролює. Ми плануємо звертатись до Верховної Ради України, з проханням відмінити поняття регуляторної політики. Тариф має визначатись на місці, з урахуванням особливостей регіону. Тому, ми просимо пасажирів із порозумінням поставитись до ситуації, яка сьогодні виникла у транспортній сфері. Ми стали заручниками фінансового колапсу. Зокрема, що стосується обслуговування автобусів. більшість комплектуючих запчастин – іноземного виробництва. Відтак, купувати товари ми змушені в доларах. Щодо пільгових пасажирів, то за минулий рік держава відшкодовувала нам лише 23-24%. Цього року ми не можемо заявити навіть про такі цифри», - бідкається голова асоціації.

Спеціалісти підрахували, у маршрутників суттєво зросли доходи, але разом з тим, збільшилися й витрати. Процес затвердження нових тарифів може тривати від місяця до пів року. Ось так виходить, що допоки комісія вивчить і затвердить ціну на проїзд на рівні 3 грн., пальне зросте ще в кілька разів. Отож, допоки триває момент узгодження, реальна собівартість знову зростає. І знову, щоразу, ці процеси на слуху у пасажирів, перевізників і владних представників. А віз і нині там, як їздили на вітчизняних консервних банках, так і продовжує користуватись цими ж послугами.

Тож, погоджений тариф в Ужгородській міськраді обіцяють озвучити вже наступного тижня, після остаточного завершення усіх розрахунків

Лідія Вербицька для Uzhgorod.net.ua