Закарпаття стане могильником?

 

Пестициди - хімічні сполуки, які використовують в сільському господарстві для пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на ґрунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі.

 

Пестициди є не тільки дуже токсичними речовинами, але і досить стійкими. Стійкість пестицидів порівнюють із радіоактивними ізотопами і оцінюють також по періоду напіврозпаду - час, за який концентрація пестицидів зменшується в 2 рази. Самими стійкими є хлорорганічні пестициди.

Пестициди вражають різні компоненти природних екосистем: зменшують біологічну продуктивність фітоценозів, видове різноманіття тваринного світу, знижують чисельність корисних комах і птахів, а в кінцевому підсумку становлять небезпеку і для самої людини.

Однією з найнебезпечніших особливостей пестицидів є їхня здатність до накопичення в живих організмах та міграції трофічним ланцюгом.

Пестициди, потрапляючи в організм людини і накопичуючись там у великих кількостях, приводять до розвитку багатьох хронічних захворювань і гострих отруєнь. Безпосередній вплив на людину проявляється в ураженні печінки та зміні її функцій, захворюванні центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Пестициди також негативно впливають на репродуктивну функцію людини. 

Особливо небезпечними є пестициди, у яких закінчився термін дії. Тривале зберігання пестицидів у непристосованих складах і в зруйнованій тарі призводить до забруднення навколишнього середовища: ґрунту, водних джерел (навіть артезіанських вод) та в цілому агроландшафтів.

Щоб звести до мінімуму негативний вплив отрутохімікатів на все живе, їх необхідно використовувати в мінімальних кількостях, зберігати в безпечному місці й суворо дотримуватися інструкції під час роботи з ними.

Протягом останніх років завдяки фінансуванню Мінекології та природних ресурсів України та Державного фонду охорони навколишнього природного середовища проводилися роботи з очищення території Закарпаття від непридатних пестицидів та агрохімікатів.

Нагадаємо, три роки тому з території Закарпатської області розпочато вивезення непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів. Роботи розпочали на території ВАТ «Тячівський Агрокомплекс» в смт Солотвино Тячівського району. Відтак, спеціалісти ТзОВ «Сі Буд Сістем» провели завантаження автомобіля агрохімічними відходами, які визнані безхазяйними в кількості 336 тарних одиниць загальною вагою з тарою 20,105 тонн.

У ході реалізації Міністерством екології та природних ресурсів проекту очистки України від непридатних пестицидів, із Закарпаття планувалося ще вивезти 109,5 тонн непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів, що зберігаються на території Тячівського, Мукачівського та Хустського районів області. Питання по цій проблемі вирішується на рівні виконавчої влади області.

Інформація про місця зберігання непридатних або заборонених до використання ХЗЗР в розрізі господарств і районів Закарпатської області.

Гострою залишається проблема щодо поводження з твердими побутовими відходами, обсяги утворення яких збільшуються з року в рік. Високий рівень техногенного навантаження на водойми та використання застарілих технологій підготовки питної води не дозволяють забезпечити населення якісною та безпечною для здоров’я людини питною водою, що призводить до розповсюдження інфекційних захворювань. Основні забруднювачі поверхневих водойм – перевантажені очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані, потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкції. Значних збитків водоймам завдають комунальні підприємства, які через відсутність очисних споруд не забезпечують належне видалення та утилізацію рідких нечистот. У цьому питання не спостерігається належної співпраці органів влади та державного контролю, яка б дозволила усунути наявні порушення та зменшити кількість накопичених відходів.

Зрозуміло, що коли в країні війна, накопичений екологічний тягар невирішених природоохоронних проблем чиновниками спокійно спишеться та перейде у спадок наступному поколінню. Бо все впирається в одно: щоб остаточно вирішити питання вивезення та знешкодження цих небезпечних відходів, необхідно забезпечити належне фінансування їх утилізації хоча б на обласному рівні...

Валерія Громицька для Uzhgorod.net.ua

 

10 березня 2015р.