Спортивне орієнтування — незвичайний вид спорту з яскраво вираженою військово-прикладною спрямованістю (ФОТО)

Відзначаючи річницю березневих подій 1939 року, коли зі зброєю в руках українці Закарпаття боронили свій край від анексії агресивного сусіда, а також віддаючи пошану героям, які вже в наші дні відстоюють Незалежність України, 14-15 березня в Ужгороді провели обласний чемпіонат зі спортивного орієнтування. Символічно, що дистанції було прокладено в лісі неподалік пам’ятника «Україна – визволителям» - таким чином організатори із Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді вшанували пам'ять всіх захістників територіальної цілісності і соборності України.

Спортивне орієнтування незвичайний вид спорту з яскраво вираженою військово-прикладною направленістю. Від учасників змагань вимагаються не тільки гарне фізичне здоров'я, навички переміщення по пересіченій місцевості, а й глибокі пізнання у топографії (орієнтування на незнайомій місцевості з картою). Тут розвиваються сміливість, винахідливість, уміння швидко орієнтуватися при найнесподіваніших обставинах, зміцнюються воля і характер.

Більшість спортсменів, а участь у чемпіонаті приймали представники 10 команд, успішно справилися зі складним завданням. В змаганнях серед наймолодших учасників (до 10 років) чемпіонами стали мукачівці Людмила Калчева (ЗОШ №10), Каріна Сватко (ЗОШ №1) і Владислав Цепурдей (гімназія), та Денис Кононов з Ужгороду (ЗОШ №2).

В категорії спортсменів не старших 12 років «золото» вибороли представниці Мукачівського СК «Товариш» Діана Локес (ЗОШ №11) та Дарина Лозицька (ЗОШ №4), а також Іван Лелітка з Іршави і Володимир Довганич з села Боронява, що в Хустському районі.

Серед хлопчиків і дівчаток не старших 14 років найшвидшими виявилися ужгородець Андрій Василина (ЗОШ №2 – переміг у двох забігах), іршавчанка Ганна Дякова та Ніна Цепурдей з Мукачівської гімназії.

Серед 16-річних спортсменів двічі з беззаперечною перевагою фінішували мукачівець Артур Сватко (ЗОШ №1) та Крістіна Бобер з Кам’янецької ЗОШ Ужгородського району.

Срібними та бронзовими призерами чемпіонату в юнацьких категоріях стали учні Кам’янецької ЗОШ Анастасія Кремінська, Крістіна Грабчак, Андрій Ключковський, Андрій та Василь Симочки, Михайло Балога і Роман Сирохман, представники обласного центру Тетяна Мицьо, Вероніка Гуснай, Валентин Вішколц, Станіслав Попадинець, Олександр Юшков та Дмитро Яцкулинець, мукачівці Анастасія Пашкуляк, Алла Басараб і Станіслав Шкирта, хустяни Дарина Поп і Надія Гашпар (обидві з Рокосовської ЗОШ), іршавчани Олександра та Мар’ян Осійські.

Найзапекліші баталії відбувалися в змаганнях серед дорослих. Тут все «золото» дісталося мукачівцям. У змаганнях жінок двічі з кращим результатом фінішувала 18-річна Наталя Шозда. Друге і третє місця першого дня зайняли відповідно Ніна Расчупкіна і Христина Ондрик, наступного – Вікторія Калинич і та ж Расчупкіна. Серед чоловіків першого дня на Червениці переміг 21-річний Олександр Касьянов, срібну медаль виборов Сергій Расчупкін, бронзову – Петро Мирзанич. Наступного дня на Таршиній горі чемпіоном вже став 24-рчний Сергій Расчупкін, слідом за ним фінішував Мирзанич, у Касьянова – третій результат.

Після переможного фінішу Сергій Расчупкін поділився своїми враженнями від змагань: - Зимою я більше стартував на легкоатлетичних дистанціях і, чесно кажучи, вже скучив за орієнтуванням. Тож дізнавшись про ужгородські старти відразу ж захотів взяти в них участь. Першого дня у Шахтинському лісі я занадто швидко стартував, то ж помилився вже на першому пункті – «промахнувся» і вискочив у ста метрах вище. Надалі зумів зібратися, зменшив швидкість до оптимальної і наступні шість пунктів пройшов безпомилково. Знов вирішив прискоритися і… понесло! На восьмому пункті втрачаю дві хвилини, кидаюся відіграватися – і знов «блукаю» дві зайві хвилини… В спортивному орієнтуванні велика частина помилок залежить від невдалого вибору швидкості бігу, поспіху у виконанні технічних прийомів, нечіткої фіксації пройдених орієнтирів. Помилки на початку змагань, як правило, трапляються через погану зосередженість, а наприкінці дистанції – через те, що темп бігу часто є  настільки високим, що спортсмен вже не в змозі думати. Буває, що після вдалого проходження декількох ділянок траси поспіль, у вас з’являється несвідоме самовдоволення, недооцінка завдань і ослаблення зосередженості і це теж призводить до помилок. Так було і в мене. П’ятикілометрову дистанцію цього дня я подолав за 30 хвилин і 4 секунди, програвши переможцю майже дві хвилини.   

Наступного дня біг уважніше. Ліс на Таршиній горі дуже важкий – густий, засмічений, з ожиною та різними колючими кущами. Бігти було складно, по прямій – майже неможливо, до того ж весь час була небезпека напоротися на якусь з гілок, що стирчали на рівні обличчя. Більшість дистанції я біг швидко, пробиваючись крізь зарості, допустив лише дві незначні помилки в районі відео-КП. Всі орієнтувальники допускають ту чи іншу кількість "промахів" на кожному змаганні, але майстри роблять їх менше, ніж новачки. Головне, що визначає лідерів і аутсайдерів, - це кількість і значимість помилок. В мене цього дня їх було менше. Тому й переміг. З трикілометрової траси, що проходила через 15 контрольних пункти, я фінішував через 18 хвилин і 38 секунд. Що для такої важкої технічно та фізично дистанції вважаю хорошим результатом.

Враження від змагань в основному позитивні. Дистанції мені здались як для початку сезону технічно важкими, особливо для учасників дитячих груп, можливо, це з-за того, що сам давно не бігав по лісу з картою. Дякую організаторам за хороші змагання.

Олександр Цепурдей

 

18 березня 2015р. -->