Страждальна «хода» промислового «валета»

Створене у минулому сторіччі державне підприємство, що знаходиться в одному з гірських селищ Закарпаття, виготовляло важливі агрегати та комплектуючі до техніки. Своєрідний його розквіт припав на 70-80-ті роки. Тоді  це був потужний промисловий об’єкт із сучасною інфраструктурою. Тут не тільки випускали новітню продукцію і товари широкого вжитку, але й зводили багатоквартирні житлові будинки, освітні, медичні та інші соціальні заклади тощо. Кілька тисяч жителів селища та навколишніх сіл мали постійну  роботу  і гідну зарплату. Значна увага приділялася оздоровленню робітників та їхніх сімей, дозвіллю та спорту. Функціонував навчальний заклад, який готував спеціалістів для виробництва. Чимало закарпатців продовжувало здобувати фахові знання у вищих навчальних закладах, з якими була налагоджена тісна співпраця… 

Після розпаду СРСР закарпатський промисловий гігант, як і більшість його «побратимів», спіткала печальна участь: різке скорочення фінансування державних підприємств  призвело до відчутного зменшення числа замовлень і, як наслідок – масового звільнення працівників. З плином часу виробничі приміщення майже обезлюдніли, почали обсипатися стіни, запустіли цехи, ржавіли верстати. Чимало висококласних спеціалістів стали непотрібними вдома і розбрелися світами у пошуках заробітків. Своє додала й природа: рясні снігопади пошкодили значну площу крівлі на одному з приміщень підприємства ...  

Тож який фінансовий стан колись могутнього виробництва - з’ясовували аудитори Держфінінспекції в Закарпатській області.

Як з’ясувалося, від колишнього гіганта тут залишилися хіба що «ріжки та ніжки»: протягом терміну, який  досліджували аудитори, на підприємстві працювало лишень кілька десятків робітників і спеціалістів. Замовлення від держави не надходили, покупців на продукцію шукали самотужки. Обсяг виробленої продукції одного року становив трохи більше півмільйона гривень, наступного - ледь не дотягнув мільйонного показника. Ось такий «велет» машинобудування, до того ж,  ще й із чималою кредиторською заборгованістю та  невиплаченими зарплатами. Великі суми, витрачені на штрафи й пеню, а звідси –  мільйонні  збитки. Причини такого становища різні.  

Зокрема, недостатній контроль за збереженням державного майна призвів до його руйнування, розукомплектування та крадіжок, внаслідок чого підприємству завдано значних збитків. Так, практично повністю розукомплектовано гідравлічний прес і незаконно демонтовано 21 тонну матеріальних цінностей, які здали на металобрухт. Під час інвентаризації встановлено нестачу державного майна загальною вартістю 138 тис.грн. Також на підприємстві допущено руйнування трьох будівель. Незважаючи на фактичну наявність семи охоронників, скоєно низку зухвалих крадіжок майна.

Довелося залучати до вирішення господарських справ колишнього титана і Державну виконавчу службу. Саме за участю працівників цього органу здійснювалася реалізація майнового комплексу деревообробної дільниці, яку проведено у жовтні 2012 року за ціною 805 тис. грн. Внаслідок чого сплачено в погашення заборгованості по заробітній платі підприємства 611 тис. грн. 

«Букет» негараздів на виробництві доповнює і неефективне управління фінансами, спрямованими на оплату праці, що призвело до завищення витрат. Так, незважаючи на заборгованість із заробітної платні, проводилася оплата  інших зобов’язань. Наприклад, у квітні 2013 року при невиплаті зарплатні за попередній місяць на суму майже 60 тис. грн., адміністрація підприємства  спрямувала 170 тис. грн. на інші витрати. І взагалі, норми законодавства при нарахуванні зарплати витримувалися не завжди. Зокрема,  працівникам за відсутності посвідчень, виданих органом місцевої влади  про проживання,  постійну роботу чи навчання в населених пунктах, які підпадають під статус гірського, протягом досліджуваного періоду нараховувалися доплати за гірський статус (а це – 25% від зарплати) і всупереч вимогам чинного законодавства   було підвищено посадові оклади та тарифні ставки, що призвело до зайвої виплати заробітної плати на суму 312 тис. грн. Ще такий парадокс: через економічну скруту зарплата виплачувалася, здавалося б, давно забутою натурою, у нашому випадку металобрухтом і матеріалами. Хоча тут є законодавчі обмеження: виплата товарами – не більше 30% від зарплати, однак вони ігнорувалися,  іноді ця сума становила майже 100 відсотків. Загалом виплачено зарплати натурою на загальну суму 116 тис. грн. Заслуговує на увагу й інший момент:  на складі  готової продукції виявлені залишки продукції вартістю близько 8 тис грн., виготовленої ще до 1990 року,  яка до моменту перевірки не  реалізована через відсутність попиту і моральну застарілість. 

Недостатньо проводилася претензійно-позовна робота до боржників, що також  призвела до фінансових втрат. Наприклад, станом на жовтень 2013 року дебіторська заборгованість сягнула  785 тис. грн., втрати доходів через припинення діяльності двох підприємств-боржників розрахунково склали понад півмільйона гривень. Неефективне використання майна та землі також призвело до негативних  наслідків. Зокрема, 7 об’єктів були надані в оренду без проведення їх експертної оцінки. Під час аудиту зафіксовано заборгованість на суму 45 тис. грн. щодо оплати орендованого майна, хоча підприємство не нараховувало штрафні санкції, передбачені договорами оренди та Цивільним кодексом України. Також виявлено факт користування невідомими особами автозаправною станцією та під’їзним майданчиком, які належать підприємству, договору оренди на цей об’єкт не пред’явлено. 

У постійному користуванні заводу знаходиться майже 30 га землі, розташованій на території селища та двох сусідніх сіл, виділених рішеннями сесій місцевих рад. Річна сума земельного податку (за 2013 рік) сягнула 424 тис. грн., при цьому внаслідок оптимізації майна, зменшення обсягу виробництва, списання основних засобів тощо значна частина земель не використовувалася і не планувалася для використання в майбутньому. Для зменшення видатків підприємства, вважають аудитори, раціонально було б залишити в користуванні 5 га землі для виробничих приміщень та 2,86 га для обслуговування АТП. Решту, а це близько 22 гектрів,  земельних ділянок доцільно передати на баланс відповідно селищній і сільській радам, адже це забезпечить щорічну економію коштів на суму 332 тис. грн. (земельний податок, який сплачує підприємство). До того ж, передана земля у перспективі могла б раціональніше використовуватися органами місцевого самоврядування.  

В умовах малоземелля, характерного для Закарпаття в цілому, й гірської місцевості зокрема, це питання надзвичайно актуальне. Однак, як це нерідко буває, при його вирішенні виникли певні колізії. З боку державного концерну, в який входить  підприємство, не було заперечень щодо припинення права користування земельними ділянками, які тепер уже не використовуються і практично зайві. До того ж, за них доводиться сплачувати податок.  Але й селищна та сільські ради не поспішають брати на свій баланс обумовлені ділянки, оскільки місцевий люд не дрімав і почав самозахоплювати землю, яка тривалий час не використовувалася підприємством. Тепер це питання доведеться вирішувати за участю правоохоронців, органів влади та місцевого самоврядування. Поки що частину земель розпорядженням голови райдержадміністрації   буде переведено в землі запасу  селищної ради без зміни основного цільового призначення (виробничо-промислова діяльність).

Однією з причин складного економічного становища підприємства є недосконала організація внутрішнього контролю, що не дозволяє самостійно та своєчасно виявляти всі недоліки в діяльності об’єкта  перевірки і запобігати їм. 

Ось такі фінансові негаразди виявили закарпатські аудитори на колишньому промисловому флагмані краю. Серед іншого у своїх висновках фахівці Держфінінспекції пропонували його керівництву та очільникам державного концерну, в який входить завод, розробити та затвердити стратегічний план розвитку. Ситуація в нашій країні минулого року різко змінилася, тож, можливо, у світлі останніх подій, у т.ч. спрямованих на зміцнення обороноздатності держави, краща доля очікує й на закарпатське держпідприємство. Не завжди, як це спостерігається на багатьох підприємствах області, основу діяльності має складати обробка деревини.  Та й фахові спеціалісти, напевне, ще  не всі перевелися…

Михайло Пискач для Uzhgorod.net.ua

 

 

20 березня 2015р.