Транспортна криза: ні «маршрутникам», ні пасажирам - не сходиться

Так само населення краю не обмежує проблематику географічно. Себто, на всіх видах перевезень наболілі питання однакові. Але пасажири їздитимуть все одно. І все це через відсутність альтернативи.

Перевізники вимагають підняти тариф на проїзд. Нині вартість маршрутки в Ужгороді становить 3 грн. Але її хочуть збільшити до 4,5 грн. Олексій Куля, голова Асоціації перевізників міста Ужгород, таким чином аргументує потребу: «Тарифи мають бути економічно виважені. Їх повинен регулювати лише Антимонопольний комітет. Подібна практика вже давно існує в цивілізованих країнах Європи і не тільки.  Простіше кажучи, всі люди перестануть їздити, якщо ми поставимо тариф 10 грн. Але якщо вартість проїзду становитиме 3 грн., то ми не ми зможемо виїжджати на маршрут». 

У найбільшому закарпатському автопарку пояснюють, що для автобусів ПАТ «Ужгородське АТП 12107» діють два тарифи: внутрішньообласний на приміських, міжміських маршрутах (нині його регулює ОДА) і міський (Ужгородська міська рада). «Голова Закарпатської ОДА вже подав розпорядження про встановлення норми на проїзд ще місяць тому, але в Міністерстві інфраструктури України пройшов документ, який скасовує регуляторну функцію ОДА. При цьому, раніше затверджений тариф 0,45 коп. за кілометр залишиться незмінним. Адже перевізники сьогодні теж не зацікавлені у завищеному тарифі на проїзд. Щодо перевезення в міському пасажирському транспорті, то його вартість вже незабаром може становити 4 грн. Проект готується, його мають розглянути на виконкомі. Також він має пройти громадські слухання, які відбудуться 31 березня о 14.00 у приміщенні Ужгородської міської ради. Опісля проходження всіх етапів, в тому числі опублікування у друкованих ЗМІ, проект підвищення вартості проїзду вступить в силу. Це може відбутись за кілька тижнів», - розповідає  Володимир Козун, директор ПАТ «Ужгородське АТП 10107. 

За підвищену плату пасажирів, перевізники вже вкотре обіцяють встановити GPS-навігатори, видавати квитки, які водночас гарантують страхування життя та здоров’я кожного пасажира, мати у наявності аптечку, вогнегасник, молоток для розбивання скла при аварії. А ще - комфортабельний салон і ввічливих водіїв.  Принаймні такі побажання сьогодні чи не в кожного пасажира Закарпаття. 

Публічне акціонерне товариство Ужгородське АТП має всі види перевезень. І хоча товариство має 1138 акціонерів, контрольним пакетом акцій володіють три підприємці. Саме вони внесли кошти, необхідні для закупівлі нових автобусів вітчизняного виробництва  «І-ван». До слова, вартість покупки сягнула майже 2,5 млн. грн. Щойно з конвеєра автобуси доставили в Ужгород задля виконання місцевих рейсів. «Сьогодні в АТП 132 транспортні одиниці. Це і великі автобуси (24 місця для сидіння) і маленькі (12-14 місць). По місту ми виконуємо 4 маршрути, також курсуємо по області й за кордон. У нашій власності лише частина транспорту. Всі автобуси перед і після виїзду оглядаються механіком на спеціальній оглядовій ямі. За потреби, видається довідка про несправність, після чого автобус ремонтують у нас на підприємстві», - зазначає начальник гаража  ПАТ «Ужгородське  АТП 12107» Олександр Бородін. 

На підтримку слів начальника гаража говорить і директор АТП. «Сьогодні сказати, що ужгородські маршрутки не відповідають вимогам теж не можна. На попередньому конкурсі, який проводився 5 років тому, в наше підприємство було інвестовано 3 млн. грн.. На той час це великі гроші. Сьогодні акціонери теж продовжують вливати кошти. Тобто, сказати, що нічого не робиться, я не можу. Але, разом з тим, запевнити, що всі маршрутки ідеальні, теж не маю права. Ці автобуси до конкурсу будуть переобладнуватися, вони мають відповідати вищим вимогам. Все залежить від умов конкурсу, як вони будуть прописані; від тарифу на проїзд і його обґрунтованості. Адже перевізник теж має мати економічну зацікавленість. Якщо її не буде, ніхто не поспішатиме вкладати кошти в інфраструктуру. Це мають зрозуміти і пасажири», - наголошує Володимир Козун.

Чиновники обласної адміністрації знову обіцяють виплинути на підприємців. Цього разу жорсткіше, але вибірково, каже заступник директора департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури  Закарпатської  ОДА Едуард Маляр:  «Закарпатська обласна адміністрація зобов’язана розробити такі умови, які будуть відповідати всім державним вимогам. В управлінні юстиції вже зареєстровано документ, який пройшов погодження і оприлюднення. Відтак, затверджено умови конкурсу з перевезення пасажирів на маршрутах загального користування на приміських та міжміських рейсах. Відповідно до цих вимог, обласна влада спростила умови реєстрації перевізників на участь у конкурсі, за умови наявності ліцензії на перевезення пасажирів. Головна вимога для перевезення для приміських маршрутів, які сьогодні виконуються на території області (внутрішньорайонних, міжрайонних) - обладнання пандусу для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями. Документ, у якому прописані всі умови конкурсу, було надруковано ще 17 березня.  Водночас оприлюднили й перелік із 40 об’єктів, які виставляються на конкурс. Переможців на вказаних маршрутах визначать 16 квітня. Варто зазначити, що перевізники проявили активність у подачі документів.  Аби реально покращити умови перевезення, 31 березня ми оголошуємо конкурс ще на 40 маршрутів. Про нього детальніше стане відомо згодом».

Тож одвічне питання – перевезення пільгових категорій громадян, цього тижня стало руба. Кілька скандалів за участі громадян, які мають право на безкоштовний проїзд, змусили чиновників чесати потилиці. Вплинути на перевізників, окрім на законодавчому рівні, інакше не можуть. «На одній з автостанцій області стався прикрий інцидент. Як наслідок – керівник підприємства відповідатиме за Кримінальним кодексом України, а саме підприємство перевірить Антимонопольний комітет. Відповідно до закону, перевізник який здійснює перевезення на маршрутах загального користування, зобов’язаний забезпечити безоплатний проїзд пільговій категорії населення. За умови пред’явлення відповідного посвідчення. Безпідставна відмова від пільгового обслуговування тягне за собою штрафні санкції», - наголошує Едуард Маляр.  

Водії ужгородських маршруток запевняють - перевозять всіх. Задля цього укладаються договори з відділами соцзахисту громадян, які потім відшкодовують кошти перевізникам. «Правильніше було б організувати адресну допомогу пільговикам, але держава цього наразі зробити не може. За попередніми підрахунками, в Ужгороді на одного пасажира такої категорії мали б виділяти 6 грн. на місяць. Але це, однозначно мало. Тому таку схему наразі в життя не впроваджують. Натомість подекуди частіше страждають перевізники. За минулий рік держава відшкодувала підприємцям лише третю частину від загального обсягу пільгових перевезень. До прикладу, водії АТП минулоріч щодня перевозили близько 3 тисяч пасажирів безкоштовно. Такими речами перевізники не вихваляються, а роблять роботу мовчки. І я переконаний, що жоден пільговик в Ужгороді не страждає», - запевняє Володимир Козун.  

За словами перевізників, у місті щодня близько 40 тисяч пасажирів користуються послугами громадського транспорту. Однак яким чином вони підраховують цю кількість, невідомо. Водії ж, у свою чергу, переконують: знають кількість квитків, а відтак і пасажирів. Але в той же час, їх не видають. Директор АТП підтверджує: «У всіх водіїв є квитки. Але є проблема водія-пасажира. Більшість користувачів автобусами проїзний квиток не вимагає, а керманич транспорту не поспішає його видавати. Хоча за необхідності він завжди є. Так, це дійсно проблема. І, на мою думку, вона більше стосується культури видачі-отримання проїзного талону. З часом, можливо, інформаційні технології підуть вперед і пасажир розраховуватиметься карткою, яка буде зчитуватись в автобусі (без залучення водія). Треба врахувати, що сьогодні керувати транспортом, розраховувати пасажира і разом з тим видавати квиток, доволі складно. Тому наразі не все так гладко. А щоб пасажири не думали, що облік ніхто не веде, варто додати, що в автобусах встановлені камери відеоспостереження, інформацію з яких зчитує спеціальна програма і підраховує кількість пасажирів». 

Щодня на автошляхи Закарпаття і не тільки виїжджає понад 80 одиниць автотранспорту. Вони перевозять сотні тисяч пасажирів за добу. Самі надавачі послуг кажуть : постійно під пильним наглядом контролюючих служб. Опісля кожної перевірки у висновках порівняно позитивні рішення. Відтак, маршрутки виходять на рейс, а пасажири своє невдоволення виміщають його безпосередньо під час проїзду. Звідси і водії-хами, кажуть перевізники. Йосип Євчинець, який кермує автотранспортом кілька десятків років, емоційно пояснює: «Так будь-кого можна назвати хамом. Я теж хам. А все тому, що коли пенсіонер, наприклад, їде з дачі з рюкзаком, як би я не просив його зняти і не псувати сидіння, він не поступиться. Тоді я нервуюся, адже люблю чистий автобус і, звісно, можу нагрубити. Але люди теж мають бути адекватними і з розумінням ставитись до наших прохань. Тоді й ми відповідатимемо взаємністю». 

Попри десятки, навіть сотні зауважень чиновників, перевізників чи самих пасажирів, сьогоденні маршрутні реалії вимагають суттєвого доопрацювання. На радість пасажирам тепла погода спонукатиме до інших видів транспорту, ба навіть прогулянок пішки. Водії б могли за цей час покращити якість перевезень, обладнати маршрутки необхідними засобами. Аби врешті, до нового «маршрутного» сезону вийти на рейси повністю оновленими і комфортабельними. Нехай і за більшу вартість проїзду.

Євгенія Фанта для  Uzhgorod.net.ua

 

 

28 березня 2015р.