Котлети з мух

На початку квітня ЗМІ облетіла обнадійлива новина: в інтерв'ю "5 каналу" президент України Петро Порошенко повідомив, що щотижня СБУ затримує до десятка диверсійно-розвідувальних груп противника.  "Бойовики, розвідувальні диверсійні групи, які засилаються, у тому числі, з-за кордону або пройшли підготовку за кордоном, мають бути роззброєні ще далеко на підході до міст. На сьогодні я можу сказати, що ефективність — це коли Служба безпеки України, у співпраці з іншими правоохоронними органами, затримує до десятка диверсійних груп щотижня. Це означає високу ефективність", — цитував слова президента "Укрінформ". 

На жаль, дані, отримані автором від самої СБУ, разюче відрізняються від наведених президентом і покладених ним в основу високої оцінки. Ще наприкінці минулого року, після виявлення в реєстрі судових рішень окремих курйозних випадків звільнення від кримінальної відповідальності осіб, котрі притягувалися за статтями Кримінального кодексу про шпигунство, диверсії та терористичні акти (ст. 113, 114, 258 ККУ), в СБУ був надісланий інформаційний запит і отримана відповідь. Для повнішої картини нинішнього року був надісланий такий самий запит, і 2 квітня надійшла відповідь СБУ.

Таким чином, ми маємо у своєму розпорядженні дані за 2014 р. (з початку АТО) і перший квартал нинішнього року. Оскільки новинні стрічки рясніють повідомленнями про велику кількість затриманих підозрюваних у скоєнні згаданих злочинів, а реєстр судових рішень видає одиниці вироків, був поданий запит на інформацію з усього процесуального ланцюжка: затримання, оголошення про підозру, відкриття кримінального провадження, направлення обвинувального акта в суд і винесення обвинувального вироку. І ось що маємо в підсумку за 2014 р. (для полегшення сприйняття дані, надані СБУ у відповіді на інформзапит, ми помістили в таблицю).  

Додатково повідомляється, що в зазначений період за ст. 258—258-5 КК слідчими СБУ розслідувалося 1 661 кримінальне провадження стосовно 470 осіб. При цьому даних про винесення щодо них обвинувальних вироків за ст. 258 "прим" (втягнення у вчинення терактів, публічні заклики до них, створення тергрупи і фінансування тероризму) у відповіді СБУ немає.  У 2015 р., сказано в документі, СБУ відкрито 11 кримінальних проваджень за ст. 113 ККУ і 109 — за ст. 258. При цьому за ст. 114 кримінальні провадження в ЄРДР упродовж першого кварталу ц.р.не реєструвалися  DOCUMENT . 

Додамо також, що, за повідомленнями прес-служби СБУ, у квітні було затримано дві великі терористичні групи в Харківській та Одеській областях. Перша група — з 11 чол., підозрюваних в обстрілі комерційного банку, Харківського обласного військкомату, вибуху поблизу офісу волонтерів та підриві залізничної цистерни. І 29 членів "небезпечної диверсійної групи, що готувала диверсії, теракти і політичні вбивства".

За словами голови СБУ Валентина Наливайченка, "за планами терористів, це мало стати початком захоплення території, відривання Одеси та області від України для створення ще однієї квазіреспубліки".  

Цього тижня, як повідомив радник глави СБУ Маркіян Лубківський, було затримано ДРГ з трьох осіб, яка готувала теракти на об'єктах Придніпровської залізниці — підриви колії під час руху вантажних поїздів, а також поїздів із військовослужбовцями ЗСУ. Однак ці, безперечно, успішні операції було проведено вже після заяви президента про затримання десятка диверсійних груп щотижня, тож, швидше, їх можна віднести на досягнення планки, позначеної Петром Порошенком, а не на підтвердження його слів про високу ефективність роботи СБУ.  

Результативність, за великим рахунком, — в останній колонці нашої таблиці: з початку АТО і на початок квітня 2015 р. ми маємо засудженими до позбавлення волі одного диверсанта та одного терориста. Їхні імена й терміни покарання, на жаль, нам не назвали.  

За вироками, винесеними вже у квітні, в Єдиному держреєстрі судових рішень вдалося знайти ще кількох терористів. Ім'я одного з них відоме завдяки журналістам — це Віктор Колоянов, "народний мер" Бердянська, яким йому не судилося стати, засуджений до 13 років позбавлення волі. Серед його "бойовиків", пише Микола Тишаков, що був присутній на суді, "виявилися бердянці Маляренко та Богоявленський, які вчасно опам'яталися і звернулися в СБУ. Вже працюючи "під прикриттям", побували в Москві та в окупованому Криму, де отримали завдання від емісарів ФСБ Росії щодо доставки в Україну зброї, підготовки терактів і, звісно ж, обіцянки добрих грошей за це. Маляренко навіть зустрічався в Ростові-на-Дону з екс-главою СБУ Якименком, який передав йому 20 тис. дол. і докладні інструкції про захоплення адмінбудівель та влади в Бердянську й Маріуполі".

Додамо також, що в результаті операції СБУ вдалося затримати не тільки "групу Колоянова", а й цілий арсенал — 73 ящики зі зброєю та боєприпасами, доставлені катером із Криму на Арабатську стрілку, а звідти — КаМАЗом у Бердянський морський торговий порт (!).

Є й інша історія. За матеріалами суду, у травні минулого року такий собі житель Тули і громадянин РФ, завербований співробітником ФСБ, за гонорар 3 тис. євро підрядився збирати інформацію про розташування підрозділів ЗСУ в Харківській області. Отримавши гроші та інструкції, він прибув до Харкова. Далі, як випливає з тексту ухвали суду, цей громадянин вирішив поспілкуватися на привокзальній площі з випадковими перехожими і — ви не повірите! — одразу пішов здаватися в СБУ. Цитата розлога, але того варта: "оцінивши реальну ситуацію, а саме відсутність агресії з боку місцевих жителів стосовно нього як громадянина РФ та якихось агресивних дій, які б свідчили про утиски російськомовних громадян України і Російської Федерації, прийняв рішення припинити свою злочинну діяльність, спрямовану на збір даних, які становлять державну таємницю, щодо місця дислокації українських військ, місця знаходження блокпостів, зброї та технічних засобів, технічного забезпечення українського війська, сил і засобів, задіяних в антитерористичній операції на території Харківської, Донецької та Луганської областей. ОСОБА_1 добровільно повідомив органи державної влади в особі співробітника УСБ України в Харківській області про те, що він здійснив підготовку до шпигунства на користь іноземної держави, а саме Російської Федерації". Суд, на клопотання прокуратури, звільнив громадянина РФ, який усвідомив вину, від кримінальної відповідальності.

Ця історія лише почасти дає відповідь на запитання — куди випаровуються численні затримані шпигуни-терористи та інші диверсанти. Але найчастіше, як стверджують наші джерела, величезна різниця в кількості затриманих і тих, хто дійшов до суду, припадає на т.зв. обміни "полоненими". Ця тема — абсолютно не публічна, перебуває за далеким колом закону і потребує окремого (й не одного) розслідування. Тут акцентуємо увагу на одному, але принциповому моменті. Кожен із наших читачів може одразу назвати півдюжини українських громадян, котрі страждають у катівнях Лефортово та інших СІЗО Росії й окупованого Криму, — Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко і вся "група Сенцова", Ахтем Чийгоз і всі переслідувані у справах "3 травня" та "26 лютого", Олександр Костенко...

А тепер напружтеся й назвіть імена заарештованих і обвинувачуваних у скоєнні тяжких злочинів проти держави та громадян України під час окупації Криму і війни на Донбасі. Чи, може, ви бачили зйомки або читали репортажі із зали суду, де відкрито й гласно розслідуються такі справи? Які переконують у тому, що покарання за злочин неминуче, а держава — ефективна у захисті своїх інтересів та наших прав. Чи Кримінальний кодекс тепер усім нам — від простих громадян до суддів — треба читати з поправкою на Мінські угоди?

Додамо — таємні протоколи до яких відомі тільки вузькому колу осіб, а декотрі з підписантів повинні сидіти не за столом переговорів про майбутнє моєї країни, а на лаві підсудних, причому Гаазького трибуналу.  Очевидно, що суспільство позбавлене повної й достовірної інформації про кримінальне переслідування осіб, котрі скоюють теракти і диверсії, а також шпигують на користь спецслужб країни-агресора або терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР". І це упущення не тільки СБУ, яка має свої — благі й не дуже — резони щодо фільтрації інформації, а й журналістів, зобов'язаних бути контролерами влади і в цьому секторі. Але ми виправляємося — тому що будуємо правову державу.

P.S. Вже наступного дня після виходу статті глава Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк у коментарі "Українській правді" спростував наведені в ній дані про кількість засуджених за шпигунство, диверсійну і терористичну діяльність (два обвинувальних вироки за 2014 і перший квартал 2015 року). За словами Вовка, "з початку АТО станом на 18 квітня засуджені вже 94 терориста". "До суду передано 329 обвинувальних актів, засуджені 94 людини, з них більше 10 отримали терміни від 8 до 13 років позбавлення волі", — заявив Вовк. Таким чином, генерал СБУ Вовк спростував дані самої СБУ, викладені в двох офіційних відповідях (від 31.12.2014 та від 2.04.2015) на інформзапит кореспондента "Дзеркала тижня".

Випадок, погодьтеся, неординарний. Хтось тут точно бреше. І це точно — не ZN.UA, яке опублікувало дані і сам документ, отримані від СБУ. І прес-служба їх не вигадувала (це на випадок пошуку "стрілочника"). У кожній з двох відповідей, підписаних керівником управління по взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Оленою Гітлянською, зазначено, що викладені в них дані отримані з підрозділів СБУ. У першій відповіді це звучить так: "За дорученням керівництва Служби безпеки України відповідними підрозділами в межах компетенції розглянуто ваш інформаційний запит". У другому: "За інформацією, наданою Прес-центру підрозділами СБУ ...".

Чи треба розуміти, що Слідче управління запитувані дані не надавало або надало інші, ніж ті, що були зазначені? Другий момент. Припустимо, що у відповідях СБУ на інформзапит ZN.UA міститься недостовірна інформація. Що мало статися, щоб її виправити і надати суспільству повну і достовірну картину притягнення до відповідальності осіб, які вчинили тяжкі злочини? Як бачиться і як того вимагає закон, СБУ повинна була надати ZN.UA документ з інформацією достовірної — з усіх питань, що містяться у запитах, і по всіх позиціях, потім оприлюднених. Цього не сталося. Генерал Вовк дав коментарі іншим ЗМІ (УП, а потім в ефірі "5 каналу"), по суті, із спростуванням публікації ZN.UA.

Тому ми направляємо запит голові СБУ Валентину Наливайченку з проханням повідомити, які дані, надані в двох відповідях раніше, не є достовірними, і скільки, насправді, громадян було затримано, скільком повідомлено про підозру, скільки відкрито кримінальних проваджень, скільки обвинувальних актів направлено в суди і скільки ними винесено обвинувальних вироків за статтями 113, 114 і 258 - 258-5 Кримінального кодексу України. Також просимо повідомити, з чиєї вини суспільство було введено в оману, і яке покарання призначене винним. Чому така деталізація важлива і чому ми направляли запити із зазначенням конкретних статей ККУ? Та саме тому, що в переможних заявах "оптом" криється диявол недостовірності, а судити про ефективність роботи правоохоронців потрібно по кінцевому результату (вироками, що набрав чинності).

У коментарі-спростуванні Василя Вовка ми цієї конкретики не бачимо. Повідомляючи про 94 засуджених за терористичну діяльність, він говорить розпливчасто: "Серед них є шпигуни і терористи". Звичайно, є ще велике питання з приводу кваліфікації злочину у справі та в публічних заявах різних спікерів. Один приклад — повідомлення на сайті СБУ "Координатор терористів на прізвисько "Тереза" за рішенням суду перебуває під вартою". "Тереза" названа терористкою і навіть координатором терористів і диверсантів (з приводу презумпції невинності — окрема розмова). Однак кримінальне провадження відкрито зовсім за іншими статтями: ст. 110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України - в просторіччі, сепаратизм) і ст. 263 ККУ (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Є різниця, погодьтеся, особливо в строках покарання (читайте КК). І останнє. У випадку, якщо обвинувальний вирок набув чинності, закон дозволяє використовувати ім'я засудженого без обмежень. Це крім того, що судочинство у нас, за законом, гласне, а інформація про кримінальне переслідування і покарання терористів, шпигунів і диверсантів в нашій ситуації має величезний суспільний інтерес. Тому в інформаційному запиті голові СБУ ми також запитуємо інформацію про ПІБ, громадянство, заходи покарання осіб, обвинувальні вироки стосовно яких (за вказаними статтями) вступили в законну силу.

Валентина Самар