Нових закарпатських суддів призначатимуть не на 5 років, а назавжди!

Про це заявили члени робочої групи, яка напрацьовувала цей документ. Вже найближчим часом у проекті врахують зауваження та передадуть підсумковий документ на розгляд Конституційній комісії, обіцяють у цій робочій групі.

ВВС Україна розповіла, як зміниться система правосуддя, якщо Верховна Рада ухвалить ці зміни. Зокрема, до суддів висуваються жорсткіші умови щодо їхнього віку і стажу. Мінімальний вік судді пропонують підняти з нинішніх 25 до 30 років, а стаж роботи за фахом на момент призначення має бути не три, а п’ять років.

Крім того, суддів призначатимуть не так, як зараз, а одразу назавжди. За нинішньою Конституцією, їх спочатку призначають на п’ятирічний термін, а після цього - безстроково. Автори законопроекту кажуть, що так додають суддям незалежності: вони можуть ухвалювати рішення без оглядки на політиків чи державні органи, від яких залежить їхнє перепризначення.

Суддівську недоторканність суттєво обмежать, кажуть автори проекту. Згоду на затримання чи арешт судді даватиме не Верховна Рада, як зараз, а новий орган, створений замість нинішньої Вищої ради юстиції, - Вища рада правосуддя.

Утім, йдеться у проекті, надісланому до Венеційської комісії, якщо суддя скоїть ДТП або вчинить інше правопорушення, під час якого його упіймають, отримувати згоду Вищої ради юстиції на затримання буде непотрібно.

На відміну від ВРЮ, більшу частину складу ВРП складатимуть судді. Це, за словами авторів проекту змін, зменшить політичні впливи на судову систему України. Цей орган складатиметься з 21 члена. Десятьох з них призначатиме з’їзд суддів, а голова Верховного суду входитиме до нього за посадою. По два члени призначатимуть з’їзд представників юридичних вузів і наукових установ, з’їзд адвокатів, конференція працівників прокуратури, Верховна Рада та президент.

Саме в руках ВРП перебуватимуть всі питання, пов'язані з кар'єрою суддів, каже один з авторів проекту, ректор Національної школи суддів Микола Оніщук. До тексту Основного Закону планують внести уточнення про те, що захист під час судового процесу здійснює саме професійний адвокат.

За словами одного з авторів проекту, екс-міністра юстиції Сергія Головатого, це нововведення дозволить підвищити якість юридичної допомоги, що надається громадянам. "Йдеться про професію адвоката, до якої висуваються особливі вимоги. На сьогодні таку допомогу може надавати будь-хто", - пояснює він.

А ще окремим реченням у проекті Конституції прописали, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду", що його часто називають Гаазьким трибуналом. Україна підписала Римський статус, який засновує цей трибунал, однак й досі не ратифікувала його: у 2000 році Конституційний суд постановив, що цей статут не відповідає чинній редакції Конституції України. У Конституційного суду заберуть право тлумачити закони. Як сказав Сергій Головатий, "парламент має ухвалювати такі закони, щоб їх не потрібно було тлумачити". Але КС отримає право надавати висновки щодо міжнародних договорів, які підписує Україна, щодо питань майбутніх референдумів, а також актів органів місцевого самоврядування.

Крім того, право звернутися до Конституційного суду отримає кожен громадянин України: якщо він захоче довести, що неконституційним є закон, на підставі якого звичайний суд виніс рішення у його справі.

Формально - з Конституції зникне розділ "Прокуратура". Всі статті про неї перенесуть до загального розділу "Правосуддя". З повноважень прокуратури приберуть загальний нагляд та слідство.

"Функції прокуратури суттєво зміщуються у кримінально-процесуальний бік. Вона керуватиме досудовим розслідуванням, підтримуватиме звинувачення, здійснюватиме контроль за негласною діяльністю. Крім того, у випадках, суворо визначених законом, - представлятиме інтереси держави в судах", - каже заступник генпрокурора Віталій Касько. Строк повноважень генерального прокурора пропонують збільшити з п’яти до шести років.

Порядок призначення і звільнення генпрокурора не змінюється. Як і зараз, це робитиме президент за згодою Верховної Ради. Однак в Ради пропонують відібрати право виражати генпрокуророві недовіру, яка має наслідком його відставку з посади. На думку авторів проекту, це дає парламентові можливість впливати на роботу незалежного органу, яким є ГПУ. Найближчими днями робоча група має підготувати остаточний варіант проекту з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії.

За словами Олексія Філатова, уже в першій половині серпня цей документ потрапить на розгляд Конституційної комісії. Вона має затвердити його і подати президентові. Саме за його підписом проект змін до Конституції зареєструють у парламенті. Пан Філатов каже, що теоретично, якщо парламент попрацює над цим документом у серпні, то його затвердження у першому читанні можна провести ще до кінця літа. У такому разі остаточне голосування у другому читанні можна очікувати на наступній сесії Ради, тобто вже на початку вересня.

Нещодавно Конституційний суд підготував висновок на зміни до Конституції щодо децентралізації за два тижні. Якщо подібну швидкість він продемонструє і в цьому випадку, то шанси на сценарій, описаний паном Філатовим, справді є. Однак сам він у розмові з ВВС Україна оцінив ці шанси як "не надвеликі". Тим більше, що доля проекту, в першу чергу, залежатиме від того, як його сприйме депутатський корпус.

Приміром, віце-спікер парламенту Оксана Сироїд з "Самопомочі" в інтерв’ю "РБК-Україна" так охарактеризувала запропоновані зміни: "Це збереження нинішнього стану, це навіть не півкроку вперед, нічого не зміниться". Якщо ж перше читання не вдасться провести до кінця літа, парламент візьметься за цей проект вже на наступній сесії. У такому разі його остаточно затвердять не раніше, аніж в лютому наступного року.