Події в Мукачеві та осінні вибори: чи варто очікувати на якісь зміни?

Після виборів в політичному, а, отже, і в соціально-економічному житті області можуть відбутися принципові зміни.

Події в Мукачеві змусили представників політичних сил на деякий час завмерти і подумати про майбутні дії,  щоб і фальстарт не взяти, і слушний момент не упустити. Якщо попередні вибори трималися на низькій явці, підкупі та переконанні, що «все одно пройдуть ті ж самі», то зараз ситуація інша. Результати виборів очевидно можуть принципово змінити політичні розклади в області.

Як діяти? Що запропонувати? Де бути — в опозиції чи «за»? — питання, важливі як ніколи, і для «старих», і для «нових» облич. Тим більше, що події в області розвиваються блискавично, і кожне старе обличчя може приємно здивувати, а нове — прикро розчарувати.

Наразі закарпатцям найбільше «відкриваються» 5-7 політсил зі «старими» обличчями. Переважна більшість із них — учасники провладної коаліції, але з превеликим задоволенням критикують владу.

Та почнемо все ж із явної опозиції. «Опозиційний блок» та «Єдиний центр»: за результатами місцевих виборів 2010 року вони практично рівнозначно представлені в органах місцевої влади Закарпаття. Ця рівновага зберігається і зараз.

Наочна агітація для «ЄЦу» досі не була принциповою. Однак днями в області з’явилися білборди партії з досить дивним лозунгом «Влада руйнує мир на Закарпатті». Очевидно, ідея подібного визріла після подій в Мукачеві. Цікаво, що кольорова гама партійної символіки ЄЦ змінилася з синьо-жовтої на червоно-біло-зелену. Такі ж кольори має сімейна мережа супермаркетів «Барва» та (може, співпадіння) угорський прапор.

«ОБ»  поки що вивчає ситуацію щодо наочної агітації. Як сказало джерело в організаці, «промацуємо, які підуть картинки» (до речі, цими днями ужгородці могли знайти у поштових скриньках минулорічні листівки Олександра Ледиди на парламентських виборах, а в ЗМІ — інформацію про те, на чому економлять українці).

Гасло закарпатського «ОБ» — жити стало гірше

«Радує» присутністю в області народний депутат Валерій Пацкан зі своєю «ударною» командою.  Ще кілька тижнів тому про те, що він є членом фракції БПП, його однодумці воліли мовчати — було кілька причин не асоціювати себе із Блоком. Справа в тому, що Блок Петра Порошенка у більшості асоціювався із Віктором Балогою, навіть не зважаючи на те, що Балога публічно «відрікся» від колишнього патрона. А керувати обласною організацією «Солідарності» Порошенка мав до недавнього часу скандальний екс-губернатор Василь Губаль. Тим не менш, агітаційні білборди Пацкана виготовлені у червоно-білих кольорах — як кажуть на Закарпатті, «пак най буде». І, як з’ясувалося, не дарма.

7 серпня стало відомо, що Валерій Пацкан обраний головою Закарпатської обласної організації партії «Солідарність», а голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль став першим номером у виборчому списку до облради. Для багатьох така інформація була несподіваною, але цілком зрозумілою: влада вирішила скористатися ситуацією для того, аби, якщо не покінчити, то суттєво «урізати» вплив сім’ї Балоги на життя області. Чи замінить його «клан» Пацкана —  побачимо. А Москалю, очевидно, відведена роль такого собі вищого арбітра, який уважно слідкуватиме за ходом виборів і — що найголовніше — реагуватиме на всі гострі ситуації. Навряд чи Геннадій Геннадійович планує жити на Закарпатті, тож свою короткотривалу, але важливу місію здійснюватиме старанно.

Ходять чутки, що до «Солідарності» й «Удару» приєднається «Народний фронт» (хоча, є сумніви, зважаючи на результати переговорів стосовно спільної участі двох ключових партій влади у майбутній місцевій кампанії).

«Приєднуватися» закарпатський «Удар» закликає найчастіше

Цікаво, що у біло-червоній гамі і агітація «Бітьківщини», а слово «справедливість» уже збиває виборців з пантелику — «так вони разом чи ні?»

Час від часу активісти вищеназваних партій озвучують переконаність у тому, що в майбутніх місцевих радах вони матимуть вагомий голос. До прикладу, Балога безапеляційно заявив ЗМІ, що його син буде балотуватися на посаду голови облради, а партія набере більше 50%.

Пацкан переконаний, що закарпатці добре знають, кому його команда становить реальну загрозу. «Вони хочуть мати незміннне право керувати областю довічно. Але, знаєте, в чому їх прорахунок? Областю треба не керувати. Тут треба працювати», — ця цитата тиражується дуже широко.

Порівняно активними є в області «свободівці», особливо в районних центрах. Тут і газети їхні можна безкоштовно отримати, і такі-сякі пікетування райдержадміністрацій. Приводи — найрізноманітніші: з поганих доріг до призначень «дрібних» чиновників. Також вони активно штурмують карпатські вершини, моляться біля хрестів та відзначають «по-свободівськи» державні свята.

«Свободівці» нагадують про себе на вершинах полонин…

…або біля хрестів

«Народний фронт» обмежується поки-що виступами народного депутата Валерія Лунченка у місцевих ЗМІ та підтримкою деяких заходів для дітей. Як розповіли джерела в обласній організації, на місцях тривають активні переговори із місцевою елітою, підбір нових кадрів, аби не тільки підтвердити результати на парламентських виборах, але і навіть покращити їх. «Підмочили» репутацію «фронтовиків» ті ж мукачівські події. У ЗМІ активно мусолиться інформація про причетність Лунченка до контрабанди. Очевидно, «чорного» піару партії не уникнути.

Білборди «а-ля жовтень-2014″ можуть капостити «Народному фронту» і в жовтні 2015-го

«Легкою кров’ю» обходиться агітація партії Ляшка: у районах, де ще її нема, поспіхом створюють осередки бодай із трьох чоловік, а в місцевих газетах час від часу з’являються фото чоловіка з вилами — наче і без реклами, а натяк розуміють всі.

Прихильникам Ляшка «розжовувати» не треба нічого

Про «нові» обличчя говоритимуть трохи згодом. Зараз все відбувається на рівні здогадок — підуть, не підуть. Хоча, якщо в новоявлених командах з’являються прізвища нинішніх депутатів, можна впевнено казати — на вибори підуть. Про це Закарпаття.depo.ua обов’язково поінформує згодом, повідомляє zak.depo.ua.