Чи «приживуться» на Закарпатті біоенергетичні проекти?

Проблема з газопостачанням, що виникла в Україні наприкінці 2008 року, ще раз продемонструвала нагальну необхідність пошуку і впровадження альтернативних та відновлюваних джерел енергії і енергозберігаючих технологій.  Серед всіх відновлюваних джерел енергії біомаса є найбільш перспективною для заміщення природного газу та інших викопних палив в нашій державі.

Як пояснюють експерти, біомаса - це вуглецевомісткі органічні речовини рослинного та тваринного походження (деревина (відходи лісозаготівельної діяльності, тріска), солома, рослинні залишки сільськогосподарського виробництва, гній, органічна частина твердих побутових відходів). Для виробництва енергії здебільшого застосовують тверду біомасу.

Нині для Закарпаття гостро стоїть проблема зі скорочення споживання природного газу - особливо в зимній період, розвиток енергозбереження та вирішення нагальних екологічних проблем.

Питання впровадження альтернативних та відновлюваних джерел енергії,  енергозберігаючих технологій та вирішення екологічних проблем, зокрема, несанкціонованих сміттєзвалищ на Закарпатті, нещодавно обговорено під час зустрічі керівника краю Геннадія Москаля з  представником компанії «Колбе Пауер Групп» Сергієм Ісаченком.

За словами представника міжнародної енергетичної компанії, серед всіх відновлюваних джерел енергії - біомаса є найбільш перспективною для заміщення природного газу на Закарпатті.  «При достатній можливості в області ефективного використання відновлювальних джерел енергії, наша компанія має намір інвестувати в будівництво нових об’єктів, направлених на скорочення споживання недешевого голубого палива, розвивати енергозбереження та виробляти електричну й теплову енергію», - повідомив Сергій Ісаченко.

«Ми займаємося альтернативною енергетикою на основі відновлювальної біомаси, застосовуючи при цьому новітні інноваційні технології. Цим самим вносимо значний внесок у збереження і поліпшення навколишнього середовища, а також в енергетичну незалежність України», - сказав Сергій Ісаченко. - Разом із компанією «АVE Group» ми зайнялися б збором та утилізацією відходів, яких на Закарпатті більш ніж достатньо».

Він також зазначив, що нині компанія має діючий виробничий майданчик в смт Тересва, на якому здійснюється переробка відходів деревини на тверду біомасу (деревна тріска). «Цьогоріч ми розпочали проектування заводу з виробництва паливного брикету та палетної заготівлі на цьому майданчику, - далі веде розмову пан Ісаченко. – Але через бюрократичну паперову тяганину та небажання місцевої влади сприяти реалізації проекту, він відкладається майже на рік».

Геннадій Москаль запевнив інвестора, що з приходом нового керівника Тячівщини всі проблемні питання компанії вирішуватимуться набагато швидше. «Закарпаття знаходиться на стику чотирьох кордонів з країнами ЄС, в яких вже давно забули «сміттєву» проблему. І нам соромно досі мати сміттєві горища, накопичених по всій області. Закарпатці зацікавлені жити цивілізовано та в екологічно чистому середовищі. Якщо Ваша компанія вирішить проблему сміттєзвалищ у краї, то будемо дуже вдячні», - сказав інвестору Геннадій Геннадійович, поцікавившись, які проекти вже реалізовані тут.

«Серед реалізованих проектів на Закарпатті – переведення газових котелень на виробництво теплової енергії. Так, у Тячеві та Берегові введено котельні на біопаливі. Перша – потужністю 1.25 МВт і яка заощаджує природній газ до 250 тис. кубометрів на рік, друга – потужністю 1.5 МВт і заміщує до 315 тис. кубометрів газу на рік, - розповів пан Ісаченко. - Крім того, ми взяли у концесію газові котельні двох районних лікарень та двох в обласному центрі,  замінили технологічне обладнання  (насоси, бойлери, лічильники, теплообмінники та інше), що надає можливість якісно і безперебійно в опалювальному сезоні надавати лікарням тепло.

До речі, ТОВ "Колбе Україна " входить у міжнародну вертикально-інтегровану енергетичну групу компаній, що формують виробничий ланцюжок від заготівлі сировини і виробництва тріски до генерації й постачання тепла та електроенергії.

За результатами діяльності групи до Державного бюджету України сплачувались значні суми податків і зборів. До прикладу, за 2011 - 2013 роки до скарбниці направлено понад 15,5 млн. гривень відповідних податків та зборів.

Починаючи з 2011 року, власниками прийнято рішення здійснити інвестування у розвиток в Україні виробництва та використання  відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Для побудови повного циклу - від заготівлі сировини і виробництва тріски до генерації, постачання тепла та електроенергії,  здійснено перепрофілювання видів діяльності, а саме: впроваджена діяльність, пов'язана з лісозаготівлею, переробкою лісоматеріалів на деревну тріску, а також її транспортування та складування.

На сьогоднішній день компанія має діючий виробничий майданчик у Закарпатській області, на якому здійснюється переробка відходів деревини на тверду біомасу (деревна тріска). Земельна ділянка, на якій розташовано виробництво, надана їм в оренду і вони сплачують відповідну орендну плату до місцевого бюджету. У 2013 році проведена модернізація та поточний ремонт будівель, які знаходяться на майданчику, з метою більш продуктивного його використання у власній виробничій діяльності.

ТОВ "Колбе Україна" також  завершує будівництво додатково окремо стоячої твердопаливної (деревна тріска) котельні, що дасть змогу встановити економічно доступні тарифи на якісну теплову енергію, вироблену об'єктом концесії. 

Окрім енергетичних проблем, застосування біомаси та біопалив може допомогти також у вирішенні ряду важливих екологічних проблем.

 По-перше, це стан повітря, забрудненого шкідливими речовинами вихлопних та димових газів.

 По-друге, це великі обсяги викидів в атмосферу парникових газів – диоксиду вуглецю, метану та інших.

Біомаса є відновлюваним, екологічно чистим паливом за умови екологічно раціонального виробництва та використання. Оскільки біомаса є СО2-нейтральним паливом, то її використання не призводить до підсилення глобального парникового ефекту.

Впровадження біоенергетичних проектів в рамках механізмів Кіотського протоколу є ефективним шляхом зниження викидів парникових газів. Але ми розуміємо, що це має робитися з урахуванням питання сталого розвитку та необхідності збереження біорозмаїття країни.

Виробництво енергії з відновлюваних джерел, включаючи біомасу, динамічно розвивається в більшості Європейських країн. На сьогодні відновлювані джерела енергії (ВДЕ) покривають 7% енергоспоживання країн Європейського Союзу, в тому числі біомаса – 4%, тобто – більше половини. Відповідно до Нового енергетичного плану ЄС, затвердженого Європейським Парламентом у 2007 році, внесок ВДЕ в загальне енергоспоживання повинен скласти 20% до 2020 р. При цьому частка ВДЕ у виробництві теплової енергії має збільшитися до 20% (внесок біомаси – 76% усіх ВДЕ), у виробництві електроенергії – до 34% (внесок біомаси – 24% всіх ВДЕ).

Жодна з розвинених країн або країн, що розвиваються, не оприлюднювала планів щодо скорочення виробництва енергії з біомаси. Навпаки, національні енергетичні програми країн Євросоюзу, США, Канади, Бразилії, Китаю, Індії, Малайзії та інших країн передбачають подальше суттєве розширення цього сектора. Серед всіх видів біомаси саме тверда біомаса займає лідируючу позицію у виробництві енергії в ЄС. 

Подальший розвиток використання біомаси має відбуватися з обов'язковим урахуванням його впливу на оточуюче середовище та дотримуванням критеріїв стійкого розвитку.

Україна, зокрема Закарпаття, мають великий потенціал відновлювальних джерел енергії, доступних для енергетичного використання. Шляхом залучення цього потенціалу до виробництва енергії може задовольнити близько 13% потреби України в первинній енергії. Розвиток біоенергетичного сектору в Україні має проходити послідовно та обґрунтовано, з урахуванням можливого впливу на національну економіку та на довкілля.

 Членство України в Енергетичному співтоваристві (з 2011 р.) вимагає від неї обов'язкового виконання низки європейських директив. В міру поступового підписання розділів Угоди про асоціацію з ЄС обсяг зобов'язань України, в тому числі в енергетичному секторі, буде й далі збільшуватися.

Одним з головних документів ЄС в секторі відновлюваних джерел енергії є Директива 2009/28/ЄС, яку Україна згідно своїх зобов'язань в рамках Енергетичного співтовариства мала імплементувати до 1 січня 2014 року. 

Важливим положенням цієї Директиви є вимога щодо рівня зниження викидів парникових газів при впровадженні біоенергетичних технологій – не менше 35% у порівнянні з аналогічним використанням викопних палив. 

При цьому з 1 січня   2017 р. ця мінімальна вимога збільшується до 50%, а з 1 січня 2018 р. – до 60% для установок, уведених до експлуатації з 01.01.2017 р.

Іншим важливим аспектом можливості й доцільності впровадження технологій виробництва енергії з біомаси є їх енергетична ефективність, що визначається через співставлення обсягу отриманої енергії й енергії, витраченої на створення та забезпечення роботи певної біоенергетичної установки. 

Наразі якихось обов'язкових до виконання вимог щодо енергетичної ефективності біоенергетичних технологій в ЄС та загалом в світі немає, але деякі рекомендації були розроблені в рамках виконання Завдання 32 Міжнародного енергетичного агентства. Ці рекомендації видаються доцільними для практичного застосування як в Європі, так і в Україні.

Важливість показника енергетичної ефективності полягає в тому, що він дає об'єктивну оцінку певній біоенергетичній технології. Ця оцінка не залежить від поточної політики держави, відносно даної технології, що може бути спрямована на стимулювання або стримування розвитку через, наприклад, "зелені" тарифи, субсидії, податкові пільги та інші механізми.

Зокрема, «зелений» тариф – це спеціальний тариф на електроенергію, який встановлений для електростанцій, що використовують енергію Сонця, вітру, біомаси, біогазу без обмежень за потужністю, а також для гідроелектростанцій потужністю до 1 МВт. «Зелений» тариф вищий в порівнянні з тарифами на відпуск електричної енергії для виробників, що використовують традиційні джерела енергії.

Розмір «зеленого» тарифу визначається за допомогою спеціального коефіцієнту, який встановлений для кожного відповідного джерела енергії окремо, залежно від дати введення електростанції в експлуатацію, а для деяких об'єктів – додатково від величини потужності. 

«Зелений» тариф у своїй структурі має враховувати місцеву складову – певну частку українського походження, що визначається та підтверджується в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Держава гарантує, що зелена енергетика має пріоритетне значення в порівнянні з традиційною. По-перше, визначений гарантований покупець електричної енергії з альтернативних джерел – Оптовий ринок електроенергії (ОРЕ), який зобов'язаний купувати таку електроенергію в повному обсязі. По-друге, оптовий ринок в розрахунках за електроенергію, продану в ОРЕ, віддає перевагу тим виробникам, на яких поширюється закон про «зелений» тариф.

Аналіз екологічних наслідків

Зниження викидів парникових газів є одним з найбільш вагомих показників при оцінці впливу біоенергетичних технологій на оточуюче середовище.

І хоча біомаса вважається СО2-нейтральним паливом, при операціях її заготівлі, складування, транспортування, попередньої обробки та використання відбувається споживання енергії викопного палива, що, в свою чергу, призводить до викидів парникових газів.

Основними парниковими газами, викиди яких мають місце при роботі енергетичних систем, є діоксид вуглецю (СО2), метан (СН4) та закис азоту (К20). Величина викидів всіх парникових газів приводиться до еквівалентної величини викидів СО2 через відповідні коефіцієнти.

Нижче наведено, яким є скорочення викидів парникових газів для різних біоенергетичних технологій у порівнянні з установками на викопних паливах і чи відповідає воно вимогам Директиви 2009/28/ЄС.

Нагадаємо, що згідно з цією Директивою, зниження викидів парникових газів при впровадженні технологій відновлюваної енергетики має бути не менше 35%  у порівнянні з аналогічним використанням традиційних видів палива. Згідно проведених досліджень, дані яких наведені у таблиці, видно, що всі установки на твердій біомасі відповідають поточним та майбутнім вимогам Директиви 2009/28/ЄС – скорочення викидів парникових газів, обумовлене їх роботою, становить >60%. 

Тобто при виробництві енергії з біомаси зниження викидів парникових газів складає 70-90% у порівнянні із енергоустановками на традиційних видах палива.

Тож, будемо сподіватися, що обласна влада Закарпаття таки візьметься за розум і дасть зелене світло впровадженню біоенергетичних проектів у краї.

Валерія Громицька для Uzhgorod.net.ua

 

22 серпня 2015р.