У 60-х роках тут кипіло життя, сьогодні ж - гуляє вітер! (ФОТО)

Люди покинули свої обійстя. За водорозділом долин рік Теребля та Ріка на схилах однойменної гори Косий Верх розкидані одинокі хижки верховинців та все, що від них залишилося...

Це присілок Косий Верх Негровецької сільради, що на Міжгірщині. Вирішив, зважаючи на гарну осінню днину, 14 листопада 2015 року провідати віддалене гірське поселення. В 2013 році тут побував журналіст Михайло Фединишинець й опублікував цікавий матеріал "Останні з могікан Закарпаття".

Ось що я побачив і відчув через два роки потому.

За водорозділом долин рік Теребля та Ріка на схилах однойменної гори Косий Верх розкидані одинокі хижки верховинців та все, що від них залишилося. На жаль, жодного закарпатського "аборигена" я не знайшов. Люди покинули свої обійстя. В морозний день все наче завмерло. Час зупинився в цій місцині. Тільки лиса Гора Тяпеш бовваніла над селом наче вірний пес, який залишився охороняти ґаздівства.

У 60-х роках тут кипіло життя. За одними свідченнями було 19 номерів, за іншими - 29. В початковій школі незмінна вчителька Росоха Ганна з Негрівця, долаючи щоденно десяток гірських кілометрів, вчила діток доброму й вічному. Час прибрав її і школу у вічність. Тільки добра пам'ять залишилася.

Сумно дивитися на занедбані людські оселі, на зарості колись плодовитих садів. Тільки повноводні кринички та штучні озерця грайливо виблискують на сонці кришталево чистою водою.