«Українській Швейцарії» — бути, якщо Закарпаття стане економічно самоврядним (ФОТО)

Участь у ній, виступивши в обговоренні проблем, які назріли і які вимагають невідкладного вирішення, взяли понад півсотні осіб.

— Ми навіть не очікували такого зацікавлення темою, яку запропонували на широке обговорення, тобто це стало для нас приємною несподіванкою, — сказав під час відкриття голова громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо.

— У нас десятиліттями мусується думка, що край за Карпатами міг би стати українською Швейцарією, — провадив він далі. — Однак, щоб це стало реальністю, зроблено дуже й дуже мало, інколи здається, що влада в цьому не дуже й зацікавлена, оскільки не проглядається чіткого осмисленого курсу, спрямованого на втілення в життя стратегічних планів. Ми влаштували цю конференцію, щоб підказати, або, можливо, в чомусь і підштовхнути органи державного управління до дій — швидких і цілеспрямованих. Бо зараз ми опинилися в тій точці падіння, яка не дозволяє далі гайнувати час. Якщо влада не хоче переходити від слів до діла або, може, їй не дуже хочеться, то нам, звичайним громадянам України, небайдуже, будемо жити цивілізовано і сито в своїй державі, чи ні.

З доповіддю на конференції виступив професор Ужгородського національного університету Василь Химинець. Він зосередив свою увагу на стратегічно важливих питаннях, які обіцяють Закарпаттю стати українською Швейцарією. Зокрема, він наголосив на вагомому потенціалі, який міститься на закарпатській землі і, зокрема, її вигідному географічному, транспортному розташуванні, природних і людських ресурсах.

— На жаль, багато що з тих багатств, які ми мали, втрачено через нерозпорядливість або й злодійкуватість попередніх урядів, управлінців у центрі й на місцях, — додав Василь Химинець. Він зауважив, що багато позитивних моментів у розвитку Закарпаття були пов'язані зі створеною на початку 2000-их спеціальною економічною зоною «Закарпаття», режимом пільг для інвесторів.

Оскільки сам брав участь у розробці законопроектів і «проштовхуванні» їх через Верховну Раду України, добре обізнаний із дією СЕЗ, Василь Химинець наголосив, що то був «золотий час» для розвитку економіки краю. Створені тоді робочі місця, підприємства діють і зараз, примножуючи добробут краян. Доповідаючий переконливо довів, що лише системний, концептуальний підхід до вирішення навних проблем може вивести народне господарство області з нинішнього депресивного стану. «Але для цього всі рішення треба доводити до логічного завершення, не обмежуючись декларуванням програм, як це нині відбувається», — додав він.

Тези доповіді розвинув інший відомий у краї учений — член-кореспондент Національної Академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор Михайло Лендєл. Він вважає, що економіка краю значною мірою може базуватися на аграрному секторі. Довів це багатьма прикладами з минулих успіхів аграріїв області.

Інший виступаючий — доктор історичних наук, кандидат економічних наук, професор Іван Мешко вважає ключовим елементом успіху фінансовий фактор. «Без кредитів за низькими, а в пріоритетних галузях і нульовими ставками на швидкий розвиток економіки розраховувати взагалі не доводиться», — зауважив він. Досить порівняти процентні ставки кредитів у США та країнах Західної Європи з українськими — і одразу стає ясно, чому нашим аграріям, фермерам не світить позбутися технічної та іншої відсталості».

Думку про необхідність пільгового кредитування підтримали й інші виступаючі. Втім, наскрізною ниткою і через попередні, і через наступні виступи проходила теза, що без перерозподілу балансу фінансових потоків, превалювання в них інтересів регіону Закарпаттю не піднятися. Дехто вважає, половина, а деякі — 75 і більше відсотків усіх доходів, що заробляються на території області, повинні залишатися на місці. Мовляв, нинішня ситуація — це відверте обкрадання центром своїх регіонів. І запланована Києві децентралізація не вирішує проблеми в тому руслі, який потрібен. «Левова частка доходів, як і раніше, залишатиметься в Києві, регіонам підготовлена роль прохачів, — додав той самий Іван Мешко. До речі, шановному в краї професору 23 листопада виповнилося 90 років, і всі присутні мали змогу впевнитися: ясний розум, чіткі висловлювання й «залізна» логіка досі не залишають поважного науковця.

До слова, не всім припала до душі концепція відновлення СЕЗ «Закарпаття». «По-перше, її ніхто не закривав, просто відмінені деякі преференції для інвесторів, — сказав директор Закарпатського регіонального центру інвестицій і розвитку Василь Матій. — А по-друге, немає сенсу відновлювати те, що було, адже є більш сучасна форма залучення інвестицій — індустріальні парки. Відповідний законопроект уже прийнятий Верховною Радою в другому читанні. Від закарпатців вимагається більша активність у поданні заявок на інвестиційних проектів, бо виділені для цих цілей кошти нашими земляками далеко не завжди затребувані».

Кандидат економічних наук, заступник декана географічного факультету Ужгородського національного університету Роман Славік розповів про те, як можуть бути використані рекреаційні багатства краю на користь його жителів. «Доходи від туризму — це не лише гарні слова, а й велика робота з доведення цієї галузі до європейських стандартів. Тут нам ще багато треба зробити, і влада повинна взяти собі в помічники активістів. Зрештою, це великою мірою сьогодні й відбувається, і один із виявів цього — відновлення в структурі облдержадміністрації бездумно ліквідованого колись управління з питань туризму і курортів», — сказав він.

Голова Закарпатської обласної організації «Агросоюзу України» Павло Федикович, кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора Інституту родючості грунтів Алла Фандалюк, експерт з лісового господарства Василь Копач, експерт із наукових проблем екології і захисту рослин Української екологічної асоціації «Зелений світ» Михайло Бабидорич, професор Богословської академії, заслужений художник України Михайло Белень, муніципальний координатор ЄС/ПРООН, голова ресурсного центру ОСББ у м. Ужгород Марина Куберка загалом сходилися на тому, що Україна має бути сильна своїми регіонами, і що центру не потрібно перетягувати «ковдру» на себе, а дати можливість регіонам заробляти на себе самим. У цьому — стимул пришвидшеного розвитку.

Брали слово й гості з-за кордону — громадський діяч, письменник із Румунії Павло Романюк, голова Фонду захисту прав громадян Стасис Каушиніс, який представляв Литовську Республіку, Іван Чейпеш — краєзнавець, колишній наш земляк, який нині проживає в Чехії.

Учасники конференції прийняли резолюцію. В ній зазначається, що досвід як СЕЗ «Закарпаття», так і інших спеціальних економічних зон України показує, що керівництво держави, на словах виступаючи за децентралізацію в країні, намагається максимально концентрувати ресурси в центрі, замовчуючи регіональні економічні проблеми. А в умовах, коли кризові тенденції в Україні продовжують наростати, Закарпаття залишатиметься наодинці зі своїми проблемами.

Конференція запропонувала розробити проект Закону України «Про статус Закарпатської області як спеціальної самоврядної економічної території», та залучити до цього процесу фахівців, народних депутатів України від Закарпаття, представників місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, неурядових організацій. Законопроект повинен бути обговорений громадськістю та спрямований до Верховної Ради України.

Іван ЦІРИК

На фото: миттєвості конференції